Нещодавно міністр охорони здоров'я Раїса Василівна Богатирьова провела прес-конференцію для регіональних засобів масової інформації Криму, Херсонської, Одеської, Миколаївської областей. Зустріч дала змогу нам, журналістам, не тільки почути з перших уст про те, які ставки робить уряд на реформу медичної галузі, про значення реформи для населення, скільки часу відводиться для втілення в життя її програм, а й іще раз переконатися, що це є необхідний етап розвитку національної системи охорони здоров'я.
Все нове сприймається з настороженістю
Розпочавши діалог із журналістами, Раїса Василівна Богатирьова відверто охарактеризувала ситуацію в медичній галузі як таку, що потребує глибокої модернізації, технічного переоснащення та кадрового забезпечення. Міністр нагадала, що з перших років незалежності України спалахували дебати навколо змін у медицині, але руки дійшли лише у 2010 році, коли Президент Віктор Янукович в ініційованій ним програмі реформ визначив медичну як одну з пріоритетних. Дана стратегія цілком гармонізована з європейською політикою «Здоров’я-2020».
– Перший етап змін, без сумніву, – болісний, і він потребує великих капіталовкладень. Але саме на цьому етапі випробовуються нова структура, нові механізми та алгоритми функціонування медичної галузі, – зауважила Раїса Богатирьова, нагадавши, що медична реформа почала здійснюватися в чотирьох пілотних регіонах: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві.
Практичний досвід дозволить здійснювати зміни відповідно до потреб і специфіки кожної області, кожної соціальної групи. Раїса Василівна переконана, що подальше реформування має відбуватися на основі постійного діалогу влади з медиками, з урахуванням усіх пропозицій щодо спеціалізації лікувальних закладів, кадрового забезпечення, вирішення соціальних питань працівників галузі тощо.
– Ми розпочали з базисних елементів: первинної медико-санітарної допомоги та екстреної допомоги. Згідно з планом реформування у пілотних регіонах пріоритетом є розвиток первинної медико-санітарної допомоги зі створенням мережі закладів, із комплектуванням їх сучасним обладнанням і сімейними лікарями. Медичні заклади первинного, вторинного та третинного рівня мають бути розділені за функціями і, без сумніву, будуть проходити реорганізацію, – повідомила міністр.
За її словами, протягом 2011-2012 років у пілотних регіонах майже повністю створено мережу первинної медицини. У 2012 році сформовано 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Для оснащення амбулаторій цих центрів було виділено 327 мільйонів гривень. Там, де запрацювали нові, належним чином устатковані та забезпечені кадрами амбулаторії, спостерігається збільшення на 17 відсотків кількості звертань саме з профілактичною метою, на 15 відсотків – зменшення викликів швидкої медичної допомоги, зменшується госпіталізація людей, які мають тяжкі ускладнення. Міністр запевнила, що у 2013 році досвід створення центрів первинної медико-санітарної допомоги буде поширено і на регіони, де до кінця цього року планується створити 548 таких центрів. Як зазначалося, потрібно не боятися новацій, а сміливо втілювати нове, прогресивне, спираючись на досвід передових країн світу.
Лікар має стати головною дійовою особою реформ
Таку роль свого часу відвела Раїса Богатирьова лікареві. І на прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістів, керівник МОЗ зазначила, що забезпечення центрів первинної медико-санітарної допомоги лікарями сімейної практики провадиться інтенсивно. Так, у нинішньому році планується перекваліфікувати 3000 медичних працівників для роботи на первинній ланці, збільшити державне замовлення у медичних навчальних закладах за спеціальністю «сімейний лікар» до 7,5 тисячі осіб. Крім того, сьогодні працюють курси з підготовки сімейних лікарів, впроваджується програма місцевих стимулів і робиться все необхідне для того, щоб первинна медико-санітарна допомога виконувала свою функцію: забезпечення доступної, якісної, безпечної та висококваліфікованої медичної допомоги. За словами Р. Богатирьової, завершення реформи первинної медико-санітарної допомоги заплановано на 2020 рік, коли перехід до подавання первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини повинен відбутися по всій країні.
Запровадження сімейної медицини уряд тісно пов’язує з профілактикою захворювань. А пріоритетом національної політики в охороні здоров’я визначено пропаганду здорового способу життя як основи нової культури високої якості життя та зміни ціннісних орієнтирів в охороні здоров’я.
– Нам потрібна концентрація ресурсів, щоб у наступні роки перейти до якісних змін у подаванні допомоги на вторинному рівні, – поінформувала Раїса Богатирьова.
…І медик від Бога
У плині зустрічі Раїса Василівна неодноразово наголошувала, що уряд України приділяє значну увагу підвищенню соціального статусу медичних працівників як одного з критеріїв успішності кадрової політики у вітчизняній медицині. У 2012 році у пілотних регіонах заробітна плата працівників центрів первинної медико-санітарної допомоги збільшилася на 50 відсотків. Зокрема, за кілька років вирішено питання, які тривалий час не вирішувалися. Так, підвищено рівень заробітної плати медикам, зокрема працівникам спеціалізованих протитуберкульозних закладів охорони здоров'я, встановлено надбавку за вислугу років. З початку цього року збільшену заробітну плату почали отримувати працівники фтизіатричної служби.
Про лікарів Раїса Богатирьова говорила з особливою пошаною, бо сама, будучи лікарем за фахом, відчула на собі всі перипетії лікарської долі і як ніхто інший розуміє й відповідальність лікаря, і його святу місію. Але лікар – не Бог і часто буває безсилий перед недугою. Проте було б добре, якби кожен лікар був від Бога, зазначила міністр.
«Ні» – статусу другорядної
Багато уваги було приділено розвитку медичної галузі на селі. За словами міністра, сільська медицина має отримати низку стимулів для розвитку, які передбачені у державних та регіональних програмах.
– Позбавити сільську медицину неофіційного статусу другорядної – така основна мета Міністерства охорони здоров’я, – акцентувала Богатирьова і назвала кадрове забезпечення у сільській місцевості ключовим.
Як зазначалося, нинішнього року планується направити до сільської місцевості 1919 працівників із медичною та фармацевтичною освітою. Для заохочення молодим фахівцям буде виплачено одноразову матеріальну допомогу в розмірі п’яти мінімальних окладів (6090 грн). Для цих виплат у Державному бюджеті на 2013 рік передбачено 11 мільйонів 632 тисячі гривень. Раїса Василівна звернула увагу, що на рівні законодавства врегульовано правовий механізм реалізації права працівників медичної галузі на отримання житла. Уряд вніс відповідні зміни до Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010 – 2017 роки.
Міністр зазначила, що особисто звернулася до голів обласних державних адміністрацій щодо першочергового запровадження регіональних програм місцевих стимулів та соціального захисту медичних працівників з урахуванням усіх наявних ресурсів у кожному конкретному регіоні. До таких стимулів, за словами Богатирьової, належить забезпечення житлом, транспортом, безкоштовним санаторно-курортним лікуванням медпрацівника та його родини, матеріальне заохочення. Крім того, Міністерство охорони здоров’я звернулося до Кабміну з пропозицією звільнити від оплати комунальних послуг тих медичних працівників, які працюють у комунальних закладах охорони здоров'я у сільській місцевості та селищах міського типу, а також установити їм надбавки у розмірі 50 відсотків посадового окладу.
Епідемії немає
Саме так визначила Раїса Богатирьова ситуацію із захворюваністю на туберкульоз і ВІЛ-інфекцією/СНІД. Інформуючи учасників прес-конференції про ситуацію в цій сфері, міністр повідомила, що тривають розробка Національної стратегії боротьби з туберкульозом та вдосконалення наявної Програми. Уряд докладає зусиль, щоб зупинити туберкульоз в Україні.
Не менш важливим кроком з тих, що були здійснені у сфері боротьби з соціально небезпечними хворобами, на думку Р. Богатирьової, є забезпечення нормативного врегулювання одного з проблемних питань – підвищення доступності медичної допомоги для хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, зокрема забезпечення безперервного отримання замісної підтримувальної терапії особам, взятим під супровід, та тим, що перебувають у місцях позбавлення волі.
За словами керівника МОЗ, захворюваність на туберкульоз у країні за останній час знизилася майже на 20 відсотків, а смертність від цієї недуги скоротилася на 30 відсотків. Це свідчить про позитивну тенденцію подолання туберкульозу.
Готова захищати в суді
Міністр охорони здоров'я готова в разі потреби особисто захищати в суді позицію водія карети «швидкої допомоги», яка 9 березня потрапила в трагічне ДТП у Феодосії (АР Крим). Так сказала Богатирьова при порушенні цього питання під час зустрічі.
Нагадаємо, що 9 березня у Феодосії сталося зіткнення автомобіля співробітника СБУ і машини «швидкої», яка везла до лікарні 22-річного пацієнта з діагнозом «кома невідомого походження». У результаті ДТП загинули 27-річна фельдшер і 57-річний лікар. «Швидка» їхала з увімкненою «мигавкою». Родичі загиблих і феодосійська громадськість побоюються, що винним у пригоді зроблять водія машини «швидкої допомоги», який виконував свою роботу, поспішаючи доставити пацієнта до лікарні.
– На жаль, робота колективів і бригад «швидкої допомоги» завжди пов’язана з надзвичайним ризиком, – зазначила Раїса Богатирьова. – І якщо «швидка допомога» рухалася відповідно до свого маршруту та всі правила з боку її водія були дотримані, то розслідування має зважити на це, воно має бути чесним і врахувати всі обставини пригоди. Медики мають право захищати своїх колег. Тому, якщо буде потрібно в судовому захисті представляти позицію цієї людини, я готова зробити це особисто, – зазначила керівник МОЗу.
Від імені колективу Міністерства охорони здоров'я Раїса Богатирьова висловила співчуття сім'ям загиблих і повідомила, що їм надається підтримка.
Під час зустрічі міністр відзначила, що реформування системи екстреної медичної допомоги – це комплексне завдання, яке включає в себе не тільки підготовку персоналу, закупівлю нових автомобілів, обладнання та медикаментів, але й розвиток інфраструктури. Це і стан доріг, і базування пунктів «швидкої допомоги», і робота диспетчерів, і розчищення дворів, і навіть нумерація будинків, яка дозволила б бригаді швидко знайти квартиру, з якої надійшов виклик.
– Ми говоримо сьогодні про час приїзду «швидкої допомоги»: 10 хвилин – у містах і 20 хвилин – у сільській місцевості. Але, звичайно, при цьому доводиться враховувати, що не всі водії навчилися поступатися дорогою машинам «швидкої допомоги». Держава вже другий рік поспіль у повному обсязі фінансує забезпечення «швидкої допомоги» всіма необхідними видами медикаментів. Це відбувається не лише в пілотних регіонах, але й по всій території України, – заявила Раїса Богатирьова.
За словами міністра, у минулому році на забезпечення лікарськими засобами бригад «швидкої допомоги» у вигляді субвенцій було виділено 323 мільйони гривень. Також було відзначено, що останнім часом не зафіксовано жодного випадку, коли «швидка» не подала б допомогу хворому через відсутність медикаментів.
Міністр повідомила, що служба забезпечується всіма необхідними ліками і в цьому році, на станціях «швидкої допомоги» є достатній запас медикаментів.
Реформування галузі передбачає низку заходів щодо модернізації екстреної медичної допомоги. По-перше, відбуватиметься оновлення автопарку в усіх регіонах країни. Минулого року для потреб пілотних регіонів було закуплено 286 автомобілів. Нинішнього року уряд ухвалив забезпечити закупівлю сучасного спеціалізованого санітарного транспорту (не менше 1000 одиниць на рік), який відповідатиме вимогам чинного національного стандарту. За таких темпів оновлення санітарного транспорту протягом чотирьох років можна буде вийти на плановий показник в обсягах 200-300 автомобілів на рік.
По-друге, передбачається створення організаційно-технічних та інших умов для забезпечення виконання нормативу щодо прибуття бригади екстреної медичної допомоги до місця виклику. Це включає доведення до відповідного стану доріг і освітлення вулиць, нанесення номерів на будинках, забезпечення належної роботи ліфтів тощо. За це відповідатимуть органи виконавчої влади та місцевого самоврядування на місцях.
По-третє, до кінця року планується введення в експлуатацію централізованої оперативно-диспетчерської служби Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. У межах національного проекту «Вчасна допомога» передбачено створення 27 диспетчерських центрів в усіх областях України, які прийматимуть виклики та, використовуючи сучасні технології, GPS-навігацію, скеровуватимуть «швидкі». А додаткові пункти базування «швидкої допомоги» при амбулаторіях забезпечать доступ до екстреної допомоги навіть найвіддаленішим населеним пунктам. Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із єдиною потужною оперативно-диспетчерською службою стануть адміністративними органами, що координуватимуть служби та впорядковуватимуть фінансові потоки завдяки централізації їх на регіональному рівні.
Міністр наголосила, що умови праці та ризики, з якими стикаються медичні працівники у повсякденній роботі на «швидкій», вимагають збільшення їхньої заробітної плати. За словами Раїси Богатирьової, воно планується у другій половині нинішнього року. Новий Закон про екстрену медичну допомогу передбачає підвищення зарплат для працівників «швидкої». Вже підготовлено проект постанови уряду щодо впровадження цієї норми закону в дію.
МОЗ і далі обстоює території санаторіїв
Журналісти висловили свою занепокоєність тим, що комерційні структури захоплюють території санаторіїв кримських та інших курортів. На це Раїса Богатирьова заявила: Міністерство охорони здоров’я України вважає, що система санаторно-курортних закладів має бути збережена і не повинна постраждати від спроб відчуження земель на користь комерційного будівництва.
– Ми визнаємо, що матеріально-технічна база санаторіїв потребує оновлення та зміцнення, але категорично проти того, щоб їх комусь віддавати, – сказала міністр.
За її словами, Міністерство ретельно проаналізувало інформацію про можливості санаторних закладів, джерела необхідних ресурсів і дійшло висновку, що за рахунок господарської діяльності санаторії б могли істотно покращити свій стан та якість послуг.
Зараз зусилля Міністерства направлені на вирішення низки першочергових завдань, зокрема, щодо відсутності правовстановлюючих документів на право володіння земельними ділянками та нерухомим майном, які фактично належать санаторіям. Також належить розв’язати питання про інвестиційні договори, згідно з якими в деяких закладах відбулося відчуження державного майна.
Головні лікарі санаторіїв, повідомила міністр, отримали доручення вжити термінових заходів щодо узаконення земельних ділянок і нерухомого майна, які перебувають у їхньому підпорядкуванні, а також забезпечити їх облік. Одна з найближчих колегій Міністерства буде присвячена аналізові роботи цих закладів.
Окремо Раїса Богатирьова прокоментувала ситуацію із дитячим кістково-туберкульозним санаторієм імені Боброва в Алупці (Крим). Наразі санаторій фактично відрізаний від моря, оскільки приватна фірма-забудовник спорудила паркан вздовж схилу, що веде до набережної та пляжу, де зазвичай відпочивають діти, які оздоровлюються в медзакладі. Сталося це на новорічні свята на підставі одного із рішень Алупкінської міськради про виділення землі.
– Випадок із санаторієм Боброва – це просто виклик правовій системі. Ми вважаємо, що вся земля має бути повернута санаторію, іншої позиції у Міністерства охорони здоров’я немає і не буде, – наголосила Раїса Богатирьова.
Міністерство та керівництво санаторію неодноразово зверталися до правоохоронних органів щодо захисту державного майна та прав дітей на отримання повноцінної медичної допомоги. Боротьба за збереження території санаторію триває.
Реформування потребує роз’яснення
За словами Раїси Богатирьової, у країні розпочато системні зміни в галузі охорони здоров’я. Суть і мету реформи, на думку міністра, слід більше пояснювати людям. І цю місію Раїса Василівна просила взяти на себе засобам масової інформації.
– Заручившись вашою підтримкою, – сказала Богатирьова, – відчуваю, що я не один у полі воїн.
Під час зустрічі було порушено також питання про страхову медицину, тобто про третій етап медичної реформи, інші нагальні питання реформування медичної галузі в державі. Зважаючи на об’єктивність інформації про нинішній стан галузі, на щирість керівника МОЗ із журналістами, хочеться вірити, що перетворення в медицині будуть на краще.
