У минулі вихідні у Білгороді-Дністровському відбувся третій етап чемпіонату світу з мотокросу у класі МХ3. Така унікальна подія відбувається в Україні вперше. Протокол про його проведення був підписаний у вересні минулого року за участі представників Міжнародної федерації мотоспорту і Федерації мотоциклетного спорту України.
Масштабні спортивні змагання на Одещині відбулися під патронатом голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука. Організатором свята традиційно виступив Білгород-Дністровський спортивно-технічний клуб «Аккерман-Рейсинг» на чолі з Олександром Степановим та Олександром Лук'яновим. Головний суддя змагань – Сергій Федоренко.
Для змагань у третьому етапі чемпіонату світу з мотокросу до Білгорода-Дністровського прибули команди з 21 країни.
В урочистому відкритті чемпіонату взяли участь заступник голови Одеської облдержадміністрації Дмитро Волошенков, Білгород-Дністровський міський голова Ігор Нановський, представники Міжнародної федерації мотоспорту.
У межах спортивного свята відбулися заїзди серед юніорів у класі MX85, причому наймолодшому з гонщиків було 11 років. За результатами двох заїздів змагань, що проходили 26 травня, переможцем третього етапу чемпіонату світу з мотокросу у класі MX3 став чинний чемпіон світу австрієць Матіас Валкнер. Друге місце посів Клемен Жеркар із Словенії, на третій позиції лідерства опинився естонець Герт Крестинов. Чех Мартин Мічек, на якого у гонці багато вболівальників покладали великі надії, опинився на четвертому місці. Члени української команди посіли в турнірній таблиці
18-ту, 23-тю, 31-шу, 35-ту, 38-му, 43-тю та передостанню 44-ту позиції.
Слід відзначити, що всі учасники перегонів оцінили білгород-дністровську спортивну трасу як складну і швидкісну.
Замкнена траса місцевого клубу технічних видів спорту
«Аккерман-Рейсинг», розташована в районі Білгород-Дністровського морського порту, відрізняється крутими підйомами і спусками природного та штучного походження. Сьогодні її довжина становить 1,5 кілометра. До третього етапу чемпіонату світу цю перегонову трасу істотно модернізували.
«ОВ» звернулися до фахівця Міжнародної федерації мотоспорту, промоутера змагань Салвіса Фрейманіса, який спеціалізується на проведенні етапів чемпіонату світу МХ3 та МХ1. Організацією міжнародних змагань з мотоспорту він займається понад 20 років. В активі Салвіса Фрейманіса понад 220 організованих і проведених змагань міжнародного рівня. З них 22 Гран-прі чемпіонатів світу, 14 чемпіонатів Європи.
– Прокоментуйте підготовку і проведення чергового етапу чемпіонату світу у Білгороді-Дністровському.
– Перегонова траса реально відповідає міжнародним стандартам, – підкреслив Салвіс Фрейманіс. – За допомогою обласної та міської влади виконано величезну роботу, зробити яку без відповідного і достатнього фінансування неможливо. І це настільки масштабна праця, що колишня і сьогоднішня траса – просто два різні світи. Для участі у змаганнях прибули найкращі спортсмени світового рівня з більш ніж двох десятків країн. Єдине, що неприємно вразило закордонних спортсменів, журналістів і вболівальників – це стан дорожньої інфраструктури у цьому місті і країні. Це, мабуть, основна проблема. З іншим, загалом, усе нормально.
– Нещодавно клуб «Аккерман-Рейсинг» визнано одним з таких, що найбільш динамічно розвиваються у Європі. Як Ви вважаєте, для цього муніципального клубу є подальші перспективи чи це пік його успіху?
– Активом клубу і міським керівництвом проведено велику роботу з розвитку мотоспорту. І сьогодні ми бачимо це реально. Проте мені важко судити. Можливо, це фініш, або проміжний фініш у розвитку цього виду спорту в Одеському регіоні. Усе залежить від того, які плани має ваша сторона. У якості промоутера я частіше буваю в Одесі, ніж у Києві. Загалом, моя компетенція – це країни СНД і Прибалтика. Але я готовий допомагати і в майбутньому, хоча мотокрос в Україні не такий популярний, як у деяких інших країнах світу.
– Давно захоплені цим видом спорту?
– Професійно займаюся третій десяток років. До цього в мене було два хобі – мотокрос і риболовля. Але відколи ґрунтовно зайнявся мотокросом, усі снасті кудись зникли. Вважаю, що якщо щось робиш серйозно, для іншого часу просто не залишається.
