Екзаменувала стихія

В Одеській міській раді відбулася прес-конференція, присвячена розвитку відбудовних робіт після руйнівного натиску стихії увечері у п'ятницю, 31 травня. У ній взяли участь виконувач обов'язків першого заступника міського голови Кирило Шаламай, віце-мер – директор департаменту міського господарства Анатолій Орловський та віце-мер Сергій Подгайний.

Оскільки у ЗМІ висловлювалося чимало претензій до організації відбудовних робіт, Кирило Шаламай почав з формального звіту: о 23.20 створено оперативний штаб, о 00.30 відбулося його перше засідання. Хоча, на мій погляд, вірніше було б почати прес-конференцію з хвилини мовчання на спомин про загиблого 48-річного чоловіка, похорон якого саме відбувся цього дня. Підлікуватися від отриманих травм, відремонтувати пом'яту упалим деревом машину можна. А от повернути людське життя – не можна. І 100 тисяч гривень матеріальної допомоги, виділених родині загиблого за розпорядженням міського голови, звичайно, важливі. Але людини, яка стала жертвою стихії й обставин, уже немає.

Далі журналістам озвучили цифри – свідчення завданого збитку. Пошкоджено і знищено близько 3000 дерев, постраждало 90 відсотків контактної мережі міськелектротранспорту, через що він був паралізований. Злодіям вдалося украсти 1,5 кілометра електропроводу.1 червня співробітниками КП «Одесміськсвітло» зафіксовано 415 обривів ліній електропередач зовнішнього освітлення. Усього по місту впало 18 опор. Не працювало 

45 світлофорів.

Керівники міста визначили пріоритети, відповідно до яких проводилися роботи. Так, насамперед ставилося завдання відновити рух по основних магістралях Одеси, електропостачання підприємств і установ, роботу міськелектротранспорту. Особисто заступники міського голови курирували відбудовні роботи по Французькому бульвару і Фонтанській дорозі. І з задоволенням відзвітували, що порядок там уже практично наведено. Виходило, що основна увага чомусь сконцентрувалася на районах елітної забудови, де живе досить забезпечена публіка і (ну що тут приховувати) багато міських чиновників. Швидше за все, через ці досить своєрідні орієнтири і довелося жителям Черемушок перекривати рух по вулиці Космонавтів. Адже їм пообіцяли дати електрику тільки до кінця тижня!

І це влітку, коли обійтися без холодильників неможливо, коли є маленькі діти і люди похилого віку, які потребують свіжої їжі щодня.

Втім, мене такі орієнтири не здивували. Кілька років тому на засіданні сесії міської ради розглядалося питання про спорудження поруч із головним корпусом Економічного університету чергового бізнес-центру. На прохання ректора вузу Михайла Зверякова залишити цю ділянку під будівництво нового корпусу навчального закладу, щоб студенти не їздили по всьо­му місту, а навчалися в одному будинку, Кирило Шаламай не відреагував. Депутати довго його умовляли, але це позитивного результату не дало. Дуже вже впливові бізнесмени живуть в Одесі.

У цьому зв'язку набагато правильнішою виглядає позиція губернатора Едуарда Матвійчука, що враховує інтереси людей. Він на апаратній нараді поставив завдання насамперед відновити електропостачання у висотних будинках, тобто допомогти жителям густонаселених районів околиць.

Учасники прес-конференції дякували за допомогу військовикам, співробітникам міліції, за ударну роботу – комунальникам. Хоча великої активності у збиранні упалих дерев і гілок, зокрема, на селищі Котовського не спостерігалося. Більше прибирали самі жителі. Крім того, заступники міського голови наполягали на тому, що ще ніхто не винайшов дієвої системи захисту від стихійних лих. Згадали і американців, яким не вдається захиститися від торнадо. Тобто, на їхню думку, єдиний досвід, яким треба скористатися після того, що сталося, це встановлення інших правил відносин між владою і комерційними структурами. Наприклад, щоб комерційні структури безперешкодно пускали на свою територію, якщо треба прибрати упале дерево.

На мій погляд, проблема набагато складніша. Судячи із інформації, що надходить, масштабних стихійних лих в усьо­му світі стає більше. Відчула на собі це і Одеса. Місто вже стояло у сніговому полоні, тонуло під дощем, тепер от пізнало, яка руйнівна сила 11-бального буревію.

В Одесі протягом кількох років успішно реалізується практика соціального замовлення, коли за невеликі бюджетні кошти (не більше 50 тисяч гривень) розробляються проекти боротьби з безпритульністю, допомоги інвалідам і людям похилого віку. Чому б у межах усе того ж соціального замовлення не розробити систему, якщо хочете, порятунку людей в умовах стихійного лиха.

Поясню, що маю на увазі. Коли випав сніг, заблокованим виявився, зокрема, автобус із дітьми-інвалідами, яких везли із центру Корчака на вулиці Гайдара на селище Котовського. Що пережили за ті години мами, на руках яких були малята-візочники, уявити собі дуже складно. Діти страждали від голоду і спраги, сходити в туалет у них теж не було можливості. Свій внесок вносив і страх, неминучий у ситуації, коли від тебе зовсім нічого не залежить. Або уявімо, як почувалися люди похилого віку, які опинилися в затоплених машинах під час дощу. Але ж були й такі, кого тоді не довезли вчасно до лікарень ні під час снігопаду, ні під час зливи.

Усе це ще раз доводить: мільйонному місту дуже потрібна система надання екстреної допомоги людям у періоди стихійних лих. Люди повинні чітко знати, куди слід звертатися, якщо опинилися у безвихідній ситуації, що загрожує життю та здоров'ю. І, звичайно, повинна бути відпрацьована система порятунку людей, щоб вони не залишалися віч-на-віч з нерозв'язаними проблемами. Це якраз добре відпрацьо­вано в США. Люди з постраждалих ра­йонів можуть там зателефонувати диспетчерові відповідної служби. І диспетчер буде навіть у телефонному режимі підтримувати потерпілого, якщо відчує необхідність у цьому.

На прес-конференції у міськраді щодо наслідків стихії 31 травня йшлося і про те, що ще триває підрахунок завданого місту збитку. Остаточний його розмір буде представлений до облдержадміністрації, а потім – до Кабміну для одержання коштів з резервного фонду. Головне, щоб розпорядилися ними все-таки з урахуванням загальнолюдських, а не інших пріоритетів. Адже екзаменування стихією ще далеко не завершено.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті