Нижньодністровський національний парк, «вилучення» заповідних гектарів землі рішенням обласної ради, протести екологів та прокурорська перевірка – ці факти, що тлумачаться так і сяк, останнім часом заповнили інформаційний простір одеських (і не лише) ЗМІ. Тому коментар на цю тему, що дав для ТРК «Україна» перший заступник голови Одеської облради Микола Тіндюк, виявився вельми своєчасним.
– Практично в усіх матеріалах написано те саме: «Одеська облрада на 158 гектарів зменшує територію національного парку «Нижньодністровський», – говорить Микола Андрійович. – Я повністю заперечую таке формулювання. Цей національний парк було створено Указом Президента у 2008 році, його площа всього 23,2 тисячі гектарів, жодного квадратного метра цих заповідних земель не зачеплено. Йдеться про прилеглу територію – заповідне урочище «Дністровські плавні». Це природоохоронна територія місцевого значення. Відповідне рішення про створення урочища було ухвалене обласною радою двадцять років тому – у 1993-му. Тоді активно піднімалася на щит тема охорони навколишнього середовища, була якась кампанійщина, тому до списку природоохоронних територій потрапили навіть ділянки, які просто не могли виконувати таку функцію: дорога, місце розташування високовольтних ліній електропередач тощо. У наш час фахівці розглянули можливість балансу інтересів природи та економіки. Не секрет, що одна з причин перенесення природоохоронних меж – необхідність прокладання лінії електропередач «Аджалик-Усатове». Це дасть можливість забезпечити українською електроенергією південь Одеської області, практично всю Бессарабію, тобто близько 700 тисяч населення нашого регіону. Сьогодні вони одержують електроенергію із сусідньої Молдови, але термін дії укладеного договору минає до 2015 року. Це може стати величезною соціальною проблемою. У цілому по Україні виробляється досить електроенергії, ми навіть можемо продавати її за кордон. Але це як середня температура по лікарні, енергозабезпечення низки регіонів (зокрема півдня Одещини) усе ще змушує бажати кращого. Далі: рішенням обласної ради не просто «вилучалися» 158 гектарів урочища. Точно таку ж за площею територію було «прирізано» з боку Дністровського лиману, тобто було зроблено усе необхідне для того, щоб дотриматися екологічного балансу. Якщо на сайті обласної ради ви переглянете текст рішення, ухваленого на сесії
14 лютого, то побачите посилання на офіційні документи: рекомендації вчених, висновки наукових установ, рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а головне – узгодження Міністерства екології і природних ресурсів України. Більше того – проект цього рішення (згідно із Законом про доступ до публічної інформації) було опубліковано на сайті за 20 робочих днів до сесії (тобто фактично за місяць). В усіх, хто бажав, була можливість взяти участь у його обговоренні. Рішення колективно ухвалювалося депутатським корпусом. Так, його заперечила прокуратура, але суд першої інстанції вже визнав дії облради абсолютно правильними і з погляду процедури, і з погляду законодавства України. Так, це рішення теж може бути оскаржене у подальших інстанціях, але це цілком нормальний процес. Прокуратура просто виконує свої функції. У цілому ж я вважаю, що ситуація,яка склалася, багато в чому роздута свідомо і не заслуговує на таке бурхливе обговорення.
