У перерві засідання сесії голова обласної ради Микола Пундик провів традиційний брифінг для представників ЗМІ.
– Миколо Володимировичу, депутати звернулися до Кабінету Міністрів із проханням виділити 100 мільйонів гривень із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на реалізацію заходів щодо відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману. Чи вистачить цих коштів? Чи доведеться щось виділяти і з обласного бюджету?
– Так, звичайно, кошти з обласного бюджету теж доведеться виділяти. А ці 100 мільйонів необхідні на упорядкування русла річки Великий Куяльник. Згідно з висновками вчених трьох науково-дослідних інститутів, прісна вода лиману теж необхідна. Накачування тільки морської води проблему водойми не розв’яже. На Великому Куяльнику побудовано приблизно півсотні дамб, на більшість з них у різні роки були отримані дозвільні документи.
– Чи справді, що депутати противляться входженню Куяльницького лиману до складу Національного природного парку?
– Так, справді. Я – не еколог, не фахівець у сфері природокористування. Спочатку я теж вважав, що найкращим шляхом порятунку водойми буде її входження до складу Національного природного парку «Куяльницький». Але виявилося, що набагато ефективніше можна зберегти лиман і оздоровницю, що розташована на його березі, якщо одержати статус Національного курорту.
До кінця місяця ми проведемо круглий стіл за участю всіх зацікавлених сторін, фахівців, представників ЗМІ, де всебічно обговоримо цю проблему.
– Сьогодні депутати затвердили регіональну програму «Рибне господарство Одещини 2014 – 2017». На етапі обговорення в комісіях вона викликала багато зауважень. Їх було так багато, що остаточний варіант програми повністю відрізнявся від початкового. Чи були у Вас запитання щодо неї?
– Так, були. На мій погляд, взагалі треба ухвалювати комплексну програму щодо сільського господарства за аналогією, наприклад, із програмою «Освіта Одещини», де рибне господарство було б представлено окремим розділом. Але поки що ухвалена окрема програма.
Рибне господарство не лише у нас, але й у всій Україні недооцінене, розвинене не так, як у Польщі, Угорщині, Чехії, Болгарії. І це при тому, що споживання риби у світі постійно зростає. Наявне відставання треба долати. Допомогти в цьому й покликана ухвалена регіональна програма «Рибне господарство Одещини 2014 – 2017».
– Миколо Володимировичу, розкажіть, будь ласка, про регіональну програму «Інформаційна Одещина»…
– Вона велика, і на всі намічені заходи грошей не вистачає. На мій погляд, реалізація цієї програми підняла б наше життя на якісно інший рівень. З’явилася б можливість провадити інтернет-конференції, поєднавши сучасними каналами зв’язку об’єкти в різних районах області. Людям уже не потрібно було б долати сотні кілометрів, дістаючись до Одеси. Але навіть у невеликій і заможній Норвегії, де мені довелося спілкуватися з депутатами стортингу (місцевого парламенту), теж скаржаться на нестачу коштів.
– А інтернет-трансляції сесій обласної ради можливі?
– Робота над цим уже триває. Директор комунального підприємства «Обласний інформаційно-аналітичний центр» Андрій Тіндюк обіцяє забезпечити такі трансляції вже навесні.
– Прокоментуйте, будь ласка, перебіг реконструкції видавництва «Чорномор’я» і судові розгляди, які там тривають…
– Була спроба рейдерського захоплення устаткування друкарні. Ми її відбиваємо. Що стосується реконструкції будинку, то вона йде своєю чергою. І я сподіваюся, що цього року вдасться запустити котельню, щоб співробітники видавництва більше взимку не мерзли.
– Чому в остаточний порядок денний не потрапили зміни до регламенту, що забороняють голосування «за того хлопця»?
– Я – за індивідуальне голосування. Теоретично забезпечити його можна. Але потрібні кошти на практичну реалізацію. Гадаю, що деякі порушення при голосуванні істотних змін до їхніх підсумків не внесли, як і не вплинули на ухвалені депутатами рішення.
