Редакція провела четверту за останній час онлайн прес-конференцію. Цього разу на запитання відповідав заступник голови облдержадміністрації Олександр Малін. Вів прес-конференцію головний редактор «Одеських вістей» Євген Блінов, технічну частину забезпечував його заступник Віталій Сочалов.
Запитували шеф-редактор Іван Нєнов і власкори: Наталія Самойленко, яка працює в Березівському та Комінтернівському районах, Антоніна Бондарева (Ренійський, Болградський та Кілійський райони), Юрій Федорчук (Любашівський, Миколаївський, Красноокнянський і Ананьївський райони), Любов Кузьменко (Кодимський, Котовський і Балтський райони) і Тетяна Гурічева (Білгород-Дністровський, Овідіопольський і Саратський райони).
Євген Блінов, представляючи гостя, розповів, що Олександр Малін має дві вищі освіти. Закінчив Одеський педагогічний інститут (нині – Південноукраїнський педагогічний університет), а потім Міжрегіональну академію управління персоналом – за фахом «правознавство». Має значний управлінський досвід. Очолював низку організацій, крім того, був начальником управління Одеської міської ради й заступником голови державної податкової адміністрації в Одеській області. З 19 квітня 2010 року обіймає посаду заступника голови Одеської облдержадміністрації, опікуючись багатьма з важливих напрямів життєдіяльності регіону. Зокрема, станом автотранспортних артерій області. Саме цій темі й присвячувалася прес-конференція.
Нагадаємо, що довжина магістралей державної форми власності на Одещині становить понад 8000 кілометрів. А з урахуванням комунальних доріг – це понад 15000 кілометрів.
Запитання від Антоніни Бондаревої:
– Олександре Львовичу, Ви нещодавно були в Рені й самі бачили, як відремонтовано трасу Рені – Орлівка. Крім того, бачили, що на під’їзді до Орлівки ця дорога вже почала руйнуватися. Скажіть, чи підписано акт виконаних робіт? Хто, коли й за рахунок яких коштів усуватиме брак якості?
– Насправді будь-яка людина, що часто їздить по цій дорозі, знає, що вона являє собою земляний насип, який у період підняття води в Дунаї геть чисто просочується вологою. Я добре пам’ятаю ці відчуття під час максимального підняття води, коли стоїш на цій дорозі й відчуваєш вібрацію насипу.
Я не вважаю, що ті пошкодження, які виникли на щойно відремонтованій дорозі, – пряма провина підрядної організації. Вона виконала обсяг робіт, прописаний у технічному завданні та у проекті виконання. Підрядник виконав їх відповідно до зазначених обсягів. Питання в тому, чи досить було цього? А точніше, що потрібно було зробити, щоб дорога виявилася відремонтованою всерйоз і надовго. Мабуть, треба було повністю реконструювати підґрунтя цього полотна. Йдеться про роботи на глибину приблизно до 6 метрів. Але сьогодні в державному бюджеті немає достатньої кількості коштів, щоб зробити капітальний ремонт даної траси і в найближчому майбутньому до неї не повертатися.
З іншого боку, полишати дорогу в тому стані, в якому вона була на час, коли розпочиналися роботи, – теж було не можна. І, мабуть, відповідні організації дадуть цьому оцінку. Але було ухвалено зробити такий напівкосметичний ремонт: підремонтували верхню частину підґрунтя й замінили поверхневе асфальтобетонне покриття. Наскільки вистачить цієї дороги, сказати складно. Життя покаже.
Одне ясно: траса не зможе довго функціонувати як основна вантажна артерія, що пов’язує нас із Дунайським регіоном Європи. Необхідне будівництво нової магістралі. Це той самий уже відомий усім проект Одеса – Рені. Слід розуміти, що ця траса має проходити не на місці чинної сьогодні, а іншим маршрутом – там, де ґрунти дозволяють побудувати тверду, нормальну дорогу з високою тривкістю щодо великовантажних автомобілів. А дорога, яка є сьогодні, має перетворитися на трасу пасажирського сполучення, для приватного автотранспорту тощо.
Поки не реалізуємо цей проект, ми постійно будемо перебувати між розумінням, що цю дорогу потрібно або будувати капітально, або робити ось такий косметичний ремонт, як зробили цього року.
– Запитання стосовно дороги Ізмаїл – Вилкове через Шевченкове та ще дев’ять сіл переважно Кілійського району. Стан її, звичайно, жахливий. І якщо шість-сім років тому я діставалася, скажімо, до Мирного за півтори години, то нещодавно треба було дві з половиною, щоб доїхати на рейсовому автобусі. Звичайно, хотілося б проїхати по цій трасі разом із Вами й почути Ваші коментарі…
– Я їздив по цій трасі місяців із півтора тому, то навряд чи Ви мене чимось здивуєте. Це не єдина дорога в Кілійському районі, яка перебуває в такому стані. Є дороги набагато гірші.
Питання в обсязі державних фінансів. Якщо давати розширену відповідь щодо стану доріг в Одеській області та зазирнути глибше в першоджерела, в основи формування державної дорожньої політики, то ми побачимо, що потрібно переглядати цілком усю систему управління автомобільними дорогами загального користування.
Почнімо з того, що категорії, які колись надавалися дорогам, сьогодні вже не відповідають дійсності, бо до їх визначення належить і кількість жителів населених пунктів, сполучених цими дорогами, і логістика вантажопотоків тощо. Сьогодні ситуація змінилася. Ви знаєте, що, на жаль, скорочується кількість жителів у сільських населених пунктах. Зниження категорії доріг дає можливість застосування там інших методів нанесення дорожнього покриття: не так, може, естетичних, але прийнятніших, дешевших і тривкіших щодо умов експлуатації.
Зараз, напередодні того рішення на державному рівні – про передання доріг загального користування місцевого значення під управління облдержадміністрацій, ми активно працюємо з Міністерством регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства України та з «Укравтодором». Ми вирішуємо питання про процедуру передання цих доріг, їх паспортизацію та надання їм нових категорій. Також працюємо над впровадженням нових для нас (але вже давно використовуваних у різних країнах) сучасних ґрунтових доріг без верхнього асфальтового покриття, здатних витримувати більші навантаження.
Ця робота забере багато часу – з урахуванням загального стану державного бюджету. Не можна очікувати одномоментної появи грошей для розв’язання всіх дорожніх проблем в області. Але поступово, поетапно вирішуватимуться проблеми, пов’язані і з тією дорогою, про яку Ви сказали.
– Мені здається, що до категорії ґрунтових передусім слід внести дорогу Ізмаїл – Кілія. Асфальтове покриття там не підлягає відновленню. Можна було б зняти цей асфальт, і тоді буде щось прийнятне. У будь-якому разі – рівне. Як Ви вважаєте?
– Технологія сучасних ґрунтових доріг, про яку я кажу, використовується й у США, і в Канаді, і в Польщі, і в Російській Федерації – в усіх країнах із великою територією, на якій розкидані малі та середні населені пункти й дороги, що пов’язують ці населені пункти один з одним або з основними магістралями.
Вони робляться за технологією так званого ресайклінгу, тобто повторного циклу. Спеціальна техніка, використовуючи те покриття, яке є на цій дорозі, перемелює його, потім щільно укочує, додаючи в перемелену масу спеціальні в’язкі компоненти. Після остаточного висихання ґрунт стає твердим, стійким до зміни температури й навантажень. Таке покриття живе в середньому п’ять-шість років, а потім потребує наступної такої обробки.
Основний плюс цієї технології в тому, що в основу йде місцевий матеріал: піщаники, глина, вапно… Собівартість приблизно у два рази нижча, ніж у дороги з асфальтовим покриттям.
Запитання від Івана Нєнова:
– А така нова техніка у нас є? Чи дорого вона коштує й де купується?
– Вона не є чимось із розряду космічних технологій і активно використовується. Повірте, будівельно-дорожні організації дуже охоче купують її. Є ціла низка лізингових програм, в яких беруть участь дорожні компанії, зокрема і в Одеській області. Щойно тільки буде дозволено робити дороги в такий спосіб, з’являться й техніка, і матеріали.
Ми дуже докладно опрацьовували це питання. Зібравши представників усіх наших будівельних, дорожніх організацій, їздили до Мюнхена, де раз на три роки проходить найбільша у світі виставка будівельних технологій. У плині неї опрацювали питання з кількома виробниками техніки й технологій. Ми зрозуміли, що немає нічого неможливого, й для того, щоб механізм запрацював, потрібно просто привести до ладу та відповідності систему державних стандартів.
Є доручення віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула опрацювати пропозицію Одеської області, яку ми відправили за цими матеріалами.
– Є надія, що ось та ділянка, яку згадала наша власкор, буде зроблена за даною технологією?
– Надія є, але я не можу говорити про конкретну ділянку дороги. Я можу лише сказати, що коли ми опануємо нову методологію, то зможемо ефективніше та швидше приводити кілометри доріг до нормального, проїжджого стану. Я дуже сподіваюся, що Україна підпише документ про асоціацію з Євросоюзом, бо однією з найважливіших складових стане гармонізація нашої системи стандартів із європейською, і це автоматично призведе до впровадження відповідних технологій.
Євген Блінов:
– Скажіть, Олександре Львовичу, для того щоб змінити систему стандартів, досить постанови Кабміну чи це потрібно вирішувати законодавчо?
– Ні, в цьому разі досить розпорядження Кабміну. Головний елемент – відповідні наукові інститути, які дають висновок за тими чи іншими новими стандартами і надають можливість науково-технічним радам органів виконавчої влади вирішувати питання про впровадження цих стандартів.
Запитання від Тетяни Гурічевої:
– Перше запитання по Білгород-Дністровському району. Ділянка Одеса – Монаші – дуже проблемна. У червні цього року ремонт її мав закінчитися. На жаль, роботи виконано на 50 відсотків. Друга ділянка – від Монашів до Широкого – теж перетинає кілька населених пунктів. Стан її вкрай поганий. Третя ділянка – теж наболіла – до села Приморського. Там був проведений тендер і навіть виконано підготовчі роботи, але ремонт не починається.
– Шановні добродії журналісти, я б хотів цією відповіддю відразу вичерпати необхідність запитувати щодо окремих доріг.
Країна перебуває у складному бюджетно-фінансовому становищі. Це пов’язано з тим, що на поточний рік припадають колосальні виплати за зовнішніми боргами і це потребує від держбюджету величезних зусиль. Є багато інших обставин, але резюме одне: стан кредитно-фінансового ресурсу, який може бути спрямований на фінансування робіт із дорожньо-ремонтного будівництва, сьогодні нестабільний, і відповісти на запитання, будуть закінчені ці дорожні роботи чи ні, я сьогодні не можу, будучи людиною чесною. Тому сподіваймося, що якісь роботи будуть завершені, а інші – перенесені на наступні періоди.
Усе залежить від обсягу ресурсу фінансування, яке буде виділено Одеській області на проведення робіт. Повірте, що ступінь актуальності та пріоритетності при їх виконанні в різних районах не залежить від міркувань якихось різних чиновників, але абсолютно чітко вибудовується на зворотному зв’язку, на інформації з районів, сільрад, результатах зборів громад, опитуваннях місцевого населення тощо.
– Запитання по Саратському району. Там нещодавно пережили стихійне лихо і частину доріг зруйновано. Ще одна серйозна ділянка – сім кілометрів від Петропавлівки до Старосілля. Тут припинено рух рейсових автобусів і люди практично відрізані від райцентру. Те ж можна сказати про села Пасічне, Успенівка, Забари, Крива Балка.
– Що стосується першої частини вашого запитання – про дороги, які постраждали в ході повені. Служба автомобільних доріг склала дефектний акт. Його загальна сумарна вартість – майже 90 мільйонів гривень. Кабмін уже ухвалив виділити 76 мільйонів із цієї суми. Ці дороги ремонтуватимуться. Я не кажу, що вони будуть відновлені до первісного стану, але нормальний проїжджий стан буде забезпечений.
Є ще один нюанс, пов’язаний із експлуатацією доріг. Це неакуратне ставлення до них, яке проявляють основні вантажоперевізники, безконтрольно навантажуючи транспорт піском, щебенем, деревиною тощо.
Дороги проектуються і розраховуються під навантаження, відповідні до державних норм. Якщо транспорт, особливо у спеку, іде по цій дорозі перевантаженим, то, властиво, асфальтобетонне покриття деформується. У тих документах, які ми подали службі автомобільних доріг, є пропозиція про посилення фінансових штрафних санкцій за порушення правил користування автомобільними дорогами. На жаль, це може бути єдиним важелем, який змусить перевізників звертати увагу на обмеження щодо навантаження на вісь.
Запитання від Юрія Федорчука:
– Багаторічна проблема в Красноокнянському районі – це дорога Червоні Окни – Новосамарка. Люди цікавляться, чи буде її відремонтовано? Адже в негоду їм доводиться їздити в об’їзд понад 20 кілометрів.
– Тут слід розуміти, що фінансувати будівництво та капітальний ремонт доріг між населеними пунктами може тільки державний бюджет в особі «Укравтодору». Обласний і місцевий бюджети, за нашим бюджетним законодавством, не може виділяти гроші на роботи на цих дорогах. Наші можливості з ремонту доріг прямо пропорційно пов’язані з обсягом виділюваних коштів не просто у вигляді бюджетних призначень, а в обсягах, реально фінансованих державною скарбницею. А із цим зараз досить нестабільна ситуація.
Усе те, про що Ви говорите, не є для нас новиною, й ми постійно фіксуємо обсяги потреб і подаємо їх до «Укравтодору». Ми працюємо в постійній координації зі службою «Укравтодор» в Одеській області. Зараз туди повернувся керівник, який багато років працював в області й добре знайомий із місцевою специфікою.
Загальна потреба щодо ремонту доріг в Одеській області обчислюється багатьма мільярдами гривень. Ми говоримо про те, що це не одномоментне завдання, це завдання на багато років.
Запитання від Наталії Самойленко:
– Насамперед, я хочу подякувати від імені жителів Березівського району керівництву області за те, що, нарешті, розпочато ремонт траси Одеса – Вознесенськ. Нещодавно «Одеські вісті» публікували матеріал «П’яте місце в рейтингу». Ішлося про роботу облавтодору, який покрив безкоштовною жорствою за куплене підприємцями району паливо понад десять кілометрів дороги. При цьому було списано майже півмільйона гривень. У людей це викликало сильну негативну реакцію. Як провадиться робота щодо протидії корупції?
– Законами України чітко визначено органи державної виконавчої влади, які зобов’язані контролювати дотримання законодавства щодо боротьби з корупцією, і облдержадміністрація до цих органів не належить. Є органи прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, що займаються такими питаннями. Перший-ліпший громадянин України, який вважає, що такий факт розкрадання мав місце у службі автодоріг, має право звернутися з відповідною заявою. Вона, відповідно до нового Кримінально-процесуального кодексу, не може не бути прийнята і автоматично реєструється в єдиному державному реєстрі досудових розслідувань. Потім відповідні служби проводять розслідування факту, зазначеного в заяві, щоб установити, чи відповідає він дійсності. Якщо такі факти підтверджуються, тоді цій справі дається адекватна правова оцінка відповідно до тієї чи іншої статті Кримінального кодексу й застосовуються ті чи інші санкції. Я не можу нічого стверджувати про наявність чи відсутність якогось факту, перш ніж проведено слідчі заходи.
Євген Блінов:
– Олександре Львовичу, як уже мовилося, буває, що відремонтовані дороги за небагато часу – знову в ямах. Чи передбачений чинним законодавством якийсь аналіз того, наскільки якісно виконана робота?
– Дороги приймають комісії служби технічного нагляду. І якщо є сумніви щодо якості, призначається розслідування. Є спеціальна державна лабораторія – інститут дорожньої якості, фахівці якого заміряють товщину асфальтобетонного покриття на відповідність його державним стандартам. За результатами будь-якої закінченої роботи – чи то споруджений будинок, дитячий садок, а чи дорога, провадиться перевірка цілою низкою організацій, починаючи від фінансової інспекції й закінчуючи відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України. Тому немає такого об’єкта, за яким не було б проведено повного комплексу контрольно-перевіркових заходів. Звичайно, фіксуються іноді недоробки, недовкладення, так би мовити, і підрядники зазнають покарання. Ми провадимо свій аналіз, і результатом його є те, що з цілою низкою підрядних організацій відмовляємося працювати, бо їхні порушення мають системний характер.
Запитання від Івана Нєнова:
– Наші кореспонденти, жителі сіл і районів кажуть, що в рай- і міськавтодорах техніка застаріла, і її не вистачає. У зв’язку з цим, чи буде служба автодоріг робити щось щодо придбання нової техніки?
– Насправді роботи з капітального ремонту та реконструкції автомобільних доріг виконує майже завжди не служба «Укравтодору», а приватні дорожні організації, які виграють на відкритих конкурсних торгах тендери. У дорожніх організацій в Одеській області є дуже сучасна, серйозна техніка. У районах ті ж роботи по дорогах, по вулицях міст Ізмаїл і Білгород-Дністровський виконують компанії з хорошим набором сучасної техніки європейського виробництва.
Євген Блінов:
– Минулої зими були розмови, що, мовляв, через аномальні природні явища у нас проблеми з дорогами, й разом з тим нам показували Фінляндію, де погода, як то кажуть, крутіша. Наскільки погода впливає на якість, чи можна все на неї списувати?
– Погоду потрібно брати до уваги, але списувати на неї все, безумовно, не можна. Питання в іншому. Я із цього починав нашу розмову. Потрібно міняти систему державних стандартів. При визначенні ступеня міцності матеріалів, з яких виконується дорожнє покриття. Це перше. Друге: всі, хто їздив по трасі Одеса – Київ, звернув увагу, що зовсім спокійно, практично без жодного дискомфорту можна було проїхати всі 200 кілометрів території Одеської області. Проблема починається за її межами.
Скоординована робота Одеської облдержадміністрації та служби автодоріг минулої зими призвела до того, що вчасно було виведено техніку: не тоді, коли сніг уже випав і влігся, а коли він тільки пішов, вчасно висипано спеціальної реагент. Він не дав намерзнути кризі, що дуже шкодить дорогам і буквально вивертає асфальт. Завдяки такій злагодженій роботі можна справлятися з погодою.
Є такий чинник, як перепади температур. Якщо під шаром асфальтобетону є якась порожнина, в ній накопичується волога. При різких переходах температур від плюсових до мінусових і, навпаки, вона то замерзає, то тане. Усі вчили у школі, що тіла розширюються при нагріванні, звужуються при охолодженні, – от коли ці процеси проходять під дорожнім покриттям, вони рвуть полотно. Потрібно не дати скупчитися цій волозі. І ми показали, що це цілком можна робити.
Запитання від Івана Нєнова:
– Олександре Львовичу, Вас дуже складно застати в кабінеті. Якщо Ви не в Києві, то в поїздці по області. Скажіть, якою дорогою нашої області Ви із задоволенням їздите?
– Мабуть, про задоволення говорити складно. Є дороги, які в більш-менш стерпному стані. Але, на жаль, набагато більше таких, що в жалюгідному. Я можу сказати, що не користуюся службовим транспортом, їжджу на своєму особистому автомобілі й досить добре розумію почуття водіїв, які користуються цими дорогами.
Євген Блінов:
– Я як головний редактор щиро дякую Вам за те, що прийшли на цю зустріч і відповіли на запитання. Ми бачимо, що Ви близько до серця сприймаєте ці проблеми. Традиційно ми надаємо гостеві заключне слово, в якому він може висловити свої якісь побажання, зауваження, загалом, будь-які думки.
– Я б хотів, щоб громадськість, журналістське коло знали, що в адміністрації працюють люди небайдужі. Ми справді досить глибоко володіємо інформацією про те, що відбувається в районах: у глибинці, де залишилася невелика кількість жителів. Але ми не чарівники й, на щастя, у нас склалася команда людей, яка воліє не «пудрити мізки» населенню, а говорити правду, навіть якщо комусь неприємно її чути.
Не критикуючи якусь попередню владу, скажу, що нам усім дісталася в спадщину дуже зношена інфраструктура. Це ж не тільки дороги, але й труби, водопостачання, каналізації, системи опалення, подавання електроенергії й газу. Потрібні колосальні інвестиції, державні та приватні, для того, щоб привести це все до ладу. Водночас рівень життя і рівень доходів нашого населення не дозволяє нам розраховувати на успішність будівництва місцевих платних доріг. Здавалося б, це замкнуте коло, але повірте, що ми трудимося, щоб це коло розірвати. Потрібно розуміти, що швидко ці питання не вирішаться. Потрібна багаторічна, копітка робота, день у день, із дуже високою стійкістю щодо розчарування.
Євген Блінов:
– Велике Вам спасибі. Я від імені колег дякую Вам і знову ж від імені колег запрошую на наступну онлайн прес-конференцію.
