Чергова зустріч Миколи Пундика із власкорами «Одеських вістей» зайняла лише півгодини (більше не дозволяв напружений графік голови обласної ради). Але й за цей невеликий відрізок часу співрозмовники встигли обговорити чимало тем. Для керівника облради це додаткова можливість довідатися про проблеми, які хвилюють жителів Одещини. Для журналістів – ще один шанс позначити наболілі питання безпосередньо в кабінеті керівника.
Так, звичайно, масштаб багатьох із цих проблем був навіть вищий за обласний рівень, або стосувався інших сфер впливу, ніж місцеве самоврядування. Але ж якщо мовчати й робити вигляд, що все добре, то нічого й не зміниться…
Візьмемо, наприклад, питання газифікації окремих будинків-об’єктів, порушене одним із власкорів – Любов’ю Кузьменко. Ціна за це задоволення – від 9 тисяч гривень. З мотивацією: «Заплатите, куди ви дінетеся». Понад тисяча доларів – значна сума для жителя глибинки. Так, звичайно, це приватний бізнес, але невже він не зацікавлений у появі нових споживачів газу? І як тут не замислитися, що подібні питання взагалі-то повинні перебувати під контролем Антимонопольного комітету? Так, бізнес-структура – це не Армія порятунку, але й над її розцінками мусить бути певний контроль.
Ще одне у певному розумінні риторичне запитання, яке, проте, на прохання сільгоспвиробників озвучила Антоніна Бондарева: коли держава компенсує 50 відсотків електроенергії за зрошення? Ці кошти виробники готові не просто «покласти в кишеню», а спрямувати на різні соцоб’єкти.
– Ви знаєте, як зараз працює казначейство, – поскаржився Микола Володимирович. – Навіть у нас, в управлінні майна обласної ради недофінансовано кілька мільйонів щодо вже підписаних актів виконаних робіт. Поки що не знаю, як складеться ситуація. Можливо, кредиторська заборгованість буде перенесена на наступний рік. Ви знаєте, що є постанова уряду щодо введення векселів у енергоринок, що на минулій позачерговій сесії ми визначили розпорядника заборгованостей – це обласний департамент ЖКГ. Але, у кожному разі, ці гроші передбачені держбюджетом і є відповідний розпис.
Тетяна Гурічева розповіла про місцями прогнилий міст у Сергіївці і про те, що тільки на проектно-кошторисну документацію щодо його ремонту потрібно 800 – 900 тисяч гривень. А Юрій Федорчук порушив питання газифікації села Бокового Любашівського району (там документація вже є, але жителів цікавить наступний етап). Бюджетний процес – на жаль, нешвидкий, але й замовчувати проблеми було б нелогічно. Бувають і болючіші приклади, коли гроші з обласного бюджету вже виділялися, а потім «раптом» з’ясовувалося, що частина наданих документів не відповідає вимогам експертизи. Так, наприклад, відбулося з дитячим садком у Раухівці. Зрозуміло, щоб кошти не пропали, їх перенаправили на інші об’єкти, але ж необхідність у дитячому садку у жителів Раухівки не відпала! Про це нагадала власкор «Одеських вістей» Наталія Самойленко.
З відносно добрих новин – перспективи поновлення роботи Комінтернівської птахофабрики. Як повідомив Микола Пундик, зараз ведуться переговори з інвесторами, чому всіляко сприяє місцева влада.
Необхідність розвитку профтехосвіти, подальша доля комунального майна, переданого з обласної власності в районну (на прикладі Тузлівської школи-інтернату), і навіть особистісні конфлікти окремих керівників – усі ці теми були порушені в розмові. Для розв’язання низки проблем потрібна продумана державна політика, інших – професійніша робота на місцях (найпростіше попросити передати майно, а от що робити з ним потім?). А для вирішення деяких питань не потрібно ні копійки – тільки добра воля до співпраці й турбота не про власні амбіції, а про загальне добро.
