Багато які одесити вже встигли полюбити дрифтинг – складний вид швидкісних автоперегонів, який стрімко набирає популярності і вимагає від пілота найвищої майстерності. Довідатися цікаві подробиці про мистецтво «керованого заносу» змогли ті, хто відвідав альтернативний урок триразового чемпіона країни Олександра Грінчука. Зустріч відбулася в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА). Олександр, зокрема, розповів про свою спортивну кар’єру.
– За сім років занять дрифтингом я пройшов шлях від мрійника до професійного спортсмена. Нагадаю, що головною метою у дрифтингу є проходження віражів на максимально можливій швидкості. Змагання проходять на спеціально підготовлених трасах. Перемога дістається пілотові, який демонструє найкращу техніку проходження поворотів. Зокрема, суддями оцінюються траєкторія, швидкість, кут атаки і, звичайно ж, стиль.
Дрифтинг – це ціла культура, яка зародилася в Японії в середині двадцятого століття, – розповідає далі Олександр Грінчук. – А почалося все досить спонтанно, коли група ініціативних хлопців придумала своєрідні змагання, у яких було кепським тоном їхати рівно, без ефектних заносів. Це була своя тусовка, яка згодом «спустилася з гір» до великих міст світу.
Коли цей вид автоспорту став набирати обертів, до складного водіння додався візуальний стиль, який виражався в особливому тюнингу автомобілів: яскраві кольори кузовів, брендові диски, неонове підсвічування днища авта. Починаючи з 90-х років минулого століття «вірус» дрифтингу став поширюватися по всьому світі. Сьогодні його піднято на вищий рівень. І зробили це американці, які вважаються найавтомобільнішою нацією.
Коли я був присутній на змаганнях у Лос-Анджелесі, – говорить далі Олександр, – я зрозумів, що в Америці успішна людина – це насамперед автомобіліст. Остання стадія в соціальній ієрархії – коли в тебе немає автомобіля...
На відміну від основних видів автоспорту, дрифтинг відбувається на невеликому майданчику, видимому трьом суддям і всій публіці. Наприклад, на «Формулі-1» ми спостерігаємо, як болід проноситься за лічені частки секунди перед глядачами, потім доводиться чекати старту нового заїзду. У дрифтингу ж, навпаки, вся дія чудово проглядається, і часті за часом заїзди не дають глядачеві нудьгувати.
Кілька слів про свою машину. Це «Nissan 350Z». Після численних технічних доробок мій автомобіль має потужність 595 кс, крутний момент становить 842 ньютона/метр, вага авта – 1 тонна і 200 кг, це менше ваги заводського складання на 500 кг. Автомобіль також устаткований усіма необхідними системами безпеки.
На першому змаганні зі слалому 2007 року, в якому брав участь Олександр, він несподівано для себе посів третє місце. Тоді заїзди проводилися на території одеської «злетки», розташованої в районі колишнього аеропорту «Застава».
– Я багато тренувався, – веде далі Олександр, – і став перейматися питанням, що для мене важливіше – викид адреналіну в кров чи ж дивитися, як зношується мій далеко не дешевий автомобіль. Крім того, участь у даному виді спорту – аж ніяк не безкоштовне задоволення. Одна покришка коштує близько 200 доларів, а за один турнір таких покришок іде не 5, і навіть не 10. Але все-таки викид адреналіну виявився чинником, що переважив усі інші.
Не все було гладко, зізнався Грінчук. Його виступи, що були після вдалого дебюту, стали навіть дещо провальними, ознаменованими останніми місцями. Здавалося б, тренувався багато, але результатів не було.
– І ось мені пощастило побувати на змаганнях, що проходили в Росії, – говорить Олександр. – Відзначу, що там вони проходять інакше, ніж в Україні. На свій подив, я виступив непогано, потрапивши до першої п’ятірки. Тоді й відчув, що тягар невдач звалився з плечей. Коли повернувся до Одеси, то в регулярних змаганнях посів перше місце.
Сьогодні Олександр Грінчук – триразовий абсолютний чемпіон України. Серед досягнень цього талановитого гонщика – досить значний список перемог. Перелічимо лише деякі з них: перше місце у фіналі «East European Drift Championship 2011», був найкращим на «Tuningfest Drift Edition 2011», переможець «D1 Ukrainian Drift Federation 2009», став чемпіоном на п’ятому етапі «Формула Дрифт Росія 2008».
