Що ж, цього разу третя декада січня піднесла Одесі черговий зимовий іспит. Розслабившись в умовах незвично теплої погоди, ми, схоже, й не очікували, що зима ще нагадає про себе досить жорстко та наполегливо. Адже дощ, що почався на тлі прогнозів синоптиків про різке зниження температури, перетворив вулиці міста на своєрідні декорації для зйомок якогось казкового фільму: дерева покрилися склом льоду й почали падати, вулиці перетворилися на ковзанки, а переповнений громадський автотранспорт (трамваї й тролейбуси на цей час стали практично цілком паралізованими) безуспішно намагався перевезти з одного кінця міста в інший величезну кількість людей.
Аналізуючи події минулих років, доводиться констатувати: уроків із них так і не винесено. Посипати пішохідні доріжки піском двірники починають, судячи з усього, тільки після одержання попереджень про звільнення. Та й те, роблять це досить своєрідно. Насипаний тонкою лінією пісок залишає пішоходові єдину можливість не посковзнутися: іти треба строго по цій рятівній лінії. Ходити так по подіуму вміють тільки моделі. Їх спеціально навчають. Але не всі ж пішоходи – моделі!
Про те, що міськелектротранспорт буде негодою зупинений, розуміли, гадаю, всі. Але от звертання з проханням не виїжджати до інших частин міста без особливої необхідності адресувалися чомусь винятково водіям автотранспорту. Вони, до речі, до цих звертань дослухалися. Автомобілів у ці дні на оперативно й досить непогано розчищених дорогах Одеси справді було менше. Мабуть, аналогічне звертання й до простих громадян, що рухаються по місту винятково громадським транспортом, дало б свої позитивні результати. Але, на жаль, цього не було. І люди мерзли величезними юрбами на зупинках, піддаючись небезпеці застудитися або зазнати запалення легенів.
За даними КП «Міськзелентрест», у перший день зледеніння впало близько 350 дерев. Двірники не квапилися їх прибирати навіть там, де це можна було зробити зусиллями одного-двох чоловік. Зламані дерева та гілки лежали на трамвайних коліях, на проїзній частині доріг (часом надовго паралізуючи бодай якийсь рух), на тротуарах і дахах автомобілів. Працівники ДАІ дісталися до деяких потерпілих лише на кінець дня.
Оскільки технічні можливості боротьби, зокрема з обледенінням проводів, як і раніше, залишаються мінімальними і збивати лід доводиться за допомогою вишок вручну, то Одесі, щоб уникнути подібних колапсів у майбутньому, просто необхідно визначитися з правилами поведінки населення в таких умовах. Якщо у США через затримку фінансування кілька днів можуть не працювати державні установи, то чому у нас, виходячи з необхідності захисту здоров'я й убезпечення життя людей, не можна пом'якшити графіки виходу на роботу та до навчальних аудиторій? Так, це запотребує спеціальних рішень. Але робити це, на мій погляд, необхідно.
