Як уже повідомляла газета, все золото із чемпіонату України з альпінізму спортсмени альпклубу «Одеса» привезли до рідного міста.
– Минулий рік можна назвати найрезультативнішим для наших альпіністів, – говорить директор клубу, заслужений майстер спорту СРСР Мстислав Горбенко. – Збірна команда посіла перші місця в усіх трьох класах: скельному, технічному і висотному.
Хтось говорить: «Пощастило». Але в клубі вважають, що успіх забезпечений завзятими тренуваннями, волею до перемоги і дружною командою, що склалася в експедиціях. Особливо можна відзначити майстрів спорту Максима Перевалова і Олександра Лавриненка, які у відмінному темпі зійшли на дуже красивий пік Асан за маршрутом 6А категорії складності. Вони представлені на одержання звання майстрів спорту міжнародного класу. Загальну кількість представників цієї когорти можна перерахувати по пальцях однієї руки.
Серед них член альпклубу «Одеса» Євген Кривошейцев, який є найтитулованішим спортсменом. У Саас-Фе (Швейцарія), де завершився 3-й етап Кубка світу з льодолазіння, Женя в дисципліні труднощів сходження посів 6-те місце.
– Почесне місце, – уточнює
М. Горбенко, знаючи, яку він витримав конкуренцію. – Поки що для України це найвищий результат. Потішили і прихильники такої дисципліни, як скелелазіння. Перше місце на чемпіонаті України посіла Анастасія Савісько. Дівчина виявилася найкращою у змаганнях на швидкість.
До рекордів відноситься і сходження в Паміро-Алаї, де М. Горбенко виступив тренером збірної команди. За одеськими альпіністами залишилася слава першопрохідців обраного маршруту на пік Олександра Блока в Киргизії.
Саме унікальність таких експедицій спонукає залишати на карті старі назви, навряд чи сьогодні популярні в колишній радянській частині Азії. Гори зберігають імена своїх підкорювачів. Так, на згадку про одеситів, які першими відкрили цей район та піднялися на складну вершину висотою 4810 м, вона залишилася в географічній хроніці як пік Одеса. Є лише один випадок перейменування, коли ідеологічні амбіції здобули перемогу над повагою до високих рубежів спорту, і пік Комунізму став називатися іменем таджицького поета та філософа Сомоні.
В 2013 році у висотному класі команда із трьох одеситів у складі Юрія Киличенка, Юрія Васенкова і Віталія Юрка здійснила сходження на пік Корженевської (7105 м). Знову ж таки як першопрохідці. Вони дійшли до межі, після якої вже нікуди підніматися, – далі починалося небо.
Як говорить М. Горбенко, відчути дивовижне відчуття вершини до киргизької «ненаселенки» дійшли гірські туристи зі Швейцарії. Зустрілися групи з Німеччини, Франції. Що повабило їх від європейського добробуту до азіатської височини, де навіть пастуха не зустрінеш?
Напевно, насамперед потреба спілкування із первісною природою, з якої, власне, людина і вийшла. На відміну від інших видів спорту, альпінізм реалізується не в залах, не на стадіонах і кортах, а в непорушному царстві каміння та мінералів, блискучого льоду та вічних снігів. Тут оживає генна пам’ять радості перед красою світу. Крім того, відомо, що той, хто побував на високогір’ї, здобуває імунітет проти безлічі хвороб.
За словами швейцарців, Альпи занадто обжиті, до вершин протягнуто канатні дороги із комфортабельними кабінами. Тенденція комерційного альпінізму проникла і до гімалайської гірської системи «восьмитисячників» Каракорум. Любителі екстремального виду розваг, не будучи спортсменами, наймають гідів, носіїв, які несуть поклажу та балони до кисневого апарату. Але за гостротою отриманих відчуттів втрачається можливість глибинного самопізнання своєї індивідуальності.
М. Горбенко, як перший з одеських альпіністів, що зійшов на Еверест (8848 м), а також підкорив К-2 (Чогорі, 8511 м), Аннапурну (8091 м), говорить, що найважчим у висотному класі є подолання кисневого голодування. Особливо після перетинання штурмового рубежу у 8000 метрів – «зони смерті». До того ж, сьогодні для підйому обираються усе складніші маршрути. І ще зупиняє ураганний вітер.
Так, з цієї причини раніше терміну повернулася з Кавказу збірна з альпінізму, де одесити разом з іншими намагалися зійти на проблемну вершину Ушбу (4710 м). Перед хлопцями постала стіна: півтора кілометри прямовисного схилу. Коли було пройдено третину шляху, страшної сили вітер у жмути порвав намети. І довелося спуститися, щоб врятувати життя.
– У цьому місяці наші альпіністи сподіваються потрапити до Словаччини і піднятися у Високих Татрах по не менш престижній 900-метровій крутизні Малого Кежмарського піку, – говорить
М. Горбенко.
2013 рік дорогий і своїми ювілеями. 30 років тому члени клубу вперше стали чемпіонами СРСР у сніжно-льодовому класі. 20 років тому була перша одеська експедиція на Канченджангу (8586 м). 10 років тому була експедиція до Пакистану з подвійним ефектом: перше проходження Транго-Тауер і висотне сходження Владислава Терзіула на Хіден-пік (8080 м).
Нарешті, відомості з Москви, де підбито підсумки чемпіонату світу, у якому, крім 10 команд із різних країн, брав участь і альпклуб «Одеса», що виступав під прапором збірної України. Йому дісталося перше місце!
