Наука не без дрюка
…Персонал бази пасажирського вагонного депо залізничної станції «Одеса-Головна» в касках. Робітники за лічені секунди надягають протигази. Під керівництвом інженерно-технічного персоналу здійснено безаварійну зупинку виробництва, відключено газ і електрику. У приміщеннях зупинено припливну вентиляцію, зачинено кватирки, вікна і двері. Навпроти вагонів зупиняється червона машина мобільного оперативного штабу. По території в жовтому спецкостюмі рухається працівник пересувної хімічно-радіометричної лабораторії і за допомогою портативного газоаналізатора проводить заміри концентрації хлору в повітрі…
Та що ж сталося?!
– Тривають показові тренування щодо дій персоналу об’єкта при виникненні надзвичайної ситуації техногенного характеру, – пояснює начальник ГУ ДСНС України в Одеській області Володимир Боделан. – Це планові заходи, вони в таких масштабах проводяться практично раз на місяць.
Тим часом по динаміку з оперативного чергового пункту управління цивільного захисту звучить повідомлення: під час проведення ремонтних робіт на сусідній водонасосній станції сталася аварія. На щастя – тільки умовна. За сценарієм, пошкоджено ємності з хлором, потрібним для обробки води. Це супроводжується викидом 250 кг хлору в атмосферу.
Ситуацію ускладнює те, що відстань від станції до пасажирського вагонного депо – близько 400 метрів. Вітер несе хмару. Прогнозована глибина можливої зони хімічного зараження становить близько 1 км. Чим не умови для паніки? Але з військовою оперативністю керівний склад збирається на пункті управління.
Працівників об’єкта евакуюють до захисних укриттів. У залізничників бомбосховища готові прийняти 200 осіб і забезпечити їхню життєдіяльність протягом трьох діб. У приміщеннях є запас продуктів, води, працює система зв’язку, фільтрація повітря. Про такий порядок дбає начальник спеціальної служби Одеської залізниці Микола Лут. На те, щоб забезпечити максимальний рівень захисту працівників від негативного впливу надзвичайних ситуацій, залізничники не бояться витратити час. Хоч і морока, але й наука не без дрюка. Біди не треба, але потрібно бути до неї готовим, причому – постійно.
– Так мусить бути в кожній захисній споруді, а їх по області понад тисяча, – говорить В. Боделан.
Тому подібними ревізійними перевірками охоплюються об’єкти великого промислового та стратегічного значення, де аварії можуть призвести до значних резонансних наслідків.
Зараз це залізнична станція. Перед тим тренінг проводився на великих «небезпечних» підприємствах, зокрема на Одеському припортовому.
На жаль, не всі підприємства на території Одеської області можуть похвалитися тим, що захисні споруди у них у такому робочому та ефективному стані. Більша частина їх побудовані до 1980 року. Відтоді фінансування на їх ремонт або модернізацію не було. Але триматися треба!
Владислав КІТІК, «Одеські вісті»
Куди відчиняються театральні двері?
Звідки пішло правило, що двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрямку виходу з приміщень? На це питання знайшов відповідь одеський дослідник Олександр Сурилов, вивчаючи історію оперного театру.
Пожежі завжди були загрозою для сцени. Аж до початку ХХ століття мало було у світі театрів, яких би не руйнувала немилість вогню. Основним будівельним матеріалом у ті часи було дерево, декорації виготовлялися з пап’є-маше, а вогонь на сцені був відкритим. Джерелами освітлення були свічки та олійні, а згодом газові лампи.
Театральні будівлі ставали дедалі монументальніші, а постановки – помпезніші. Водночас зростала загроза пожежі.
Так, у 1715 році вогонь не пощадив Паризьку оперу, у 1808-му вщент вигорів «Ковент-Гарден» у Лондоні. У 1853 році жертвою вогню став московський Большой театр, а за десять років перед тим – берлінська Королівська придворна опера. У серпні 1881-го була знищена полум’ям Празька опера, двічі горів Одеський оперний театр – у 1873-му і в 1925 роках.
Але жодна з пожеж не стала настільки знаковою в питаннях безпеки, як трагедія у віденському «Рингтеатрі».
Увечері 8 грудня 1881-го в залі Віденської опери на Рингштрассе йшла перша прем’єрна постановка «Казок Гофмана» на музику знаменитого Жака Оффенбаха. На другий прем’єрний показ зібралася майже вся зала, розрахована на 1700 глядачів.
До 19 години важка, розшита золотом оксамитова завіса відокремлювала глядачів від сцени. В цей час один із робітників з довгою жердиною в руках, на верхньому кінці якої була маленька спиртова лампочка, при запалюванні газових ріжків софітів полум’ям доторкнувся до декорації. Легка тканина спалахнула, вогонь перекинувся далі. Миттєво вся сцена опинилася у вогні. Обрізати мотузки та скинути палаючі декорації на підлогу не вдалося. Робітники, які самовіддано намагалися боротися з вогнем, загинули. Перед очима глядачів, які ще нічого не підозрювали, завіса захилиталася, а потім стрімко піднялася до самої стелі, і палаюча сцена відкрилася. Сильна тяга повітря з гулом викинула в залу лавину вогню. Дві-три хвилини – і густий їдкий дим поширився по партеру та ярусах. Публіку охопила паніка. Тут і далося взнаки невдале планування шляхів евакуації з театру: масивні двері відчинялися всередину приміщень і не давали можливості для вільного виходу.
Скорботним результатом пожежі стали сотні загиблих, поранених, покалічених у неймовірній тисняві, обпалених, отруєних димом віденців. Знамениті віденські лікарі не вважали за потрібне поспішати до нещасних, бо хвилювалися, а хто ж їм оплатить труди на місці катастрофи. За різними даними, тоді загинуло від 400 до 600 осіб.
1 травня 1883 року в Відні стало нести свою службу перше у світі добровільне пожежне товариство, куди входили пожежна, човнова команди і станція швидкої медичної допомоги.
Відразу після тієї прикрої пригоди у Відні побудували модель театру, на якій у присутності служителів Мельпомени, архітекторів, інженерів і пожежників були зроблені досліди з імітації пожеж. Випробування підтвердили високу ефективність протипожежної завіси як засобу захисту зали і дверей, що відкриваються по ходу евакуації з приміщень. Визначилася необхідність облаштування над сценою спеціальних клапанів для випускання диму.
Віденський оперний театр незабаром був відбудований. Архітектори Фельнер і Гельмер при спорудженні врахували всі зауваження.
А що в Одесі? Тут новації застосували при проектуванні нового міського театру, побудованого 1887 року. До речі, перед Одеським оперним віденська архітектурна фірма «Фельнер і Гельмер» спроектувала дванадцять театрів у різних містах Центральної та Східної Європи. Одеський був тринадцятим. Господарі фірми залучили до опрацювання та реалізації проекту одеських архітекторів – Ф. Гонсіоровського, А. Бернардацці і Ю. Дмитренка.
Одеський оперний має близько двадцяти широких і зручних виходів, у яких двері відчиняються назовні. На жаль, залізобетонний екран, що відтинає глядачеву залу від внутрішніх приміщень, у театрі встановили тільки після другої пожежі, що сталася 1925 року.
Майя ГРІНЬКО
«Adidas» власними руками
Спортивний одяг під відомою торговельною маркою, що поставляється на ринок «7 кілометр», виявився підробленим.
Цех, де шили костюми, ташувався в одному з приватних домоволодінь на території області. Там мешкали 14 іноземних громадян. Підвал вони перетворили на підпільний швейний цех із виробництва «самопалу».
При обшуку працівники управління держслужби боротьби з економічною злочинністю вилучили 250 одиниць готового одягу, 19 швейних машин, 5 електричних швейних приладів, 16 трафаретів торговельної марки «Adidas» різних розмірів і конфігурацій, а також 12 рулонів тканини, 13 банок фарби, якою накладався логотип, і понад тисячу заготовок спортивного одягу з уже накладеним логотипом.
Обшук було проведено і на промтоварному ринку, де реалізувалася дана продукція. З торговельного павільйону правоохоронці вилучили ще майже сім тисяч одиниць спортивного одягу «Adidas» – «зроби сам» – із логотипами.
Усю продукцію відправлено правовласникові зазначеного торговельного знаку для проведення експертизи з метою встановлення завданого матеріального збитку.
За даним фактом розпочато кримінальне провадження. За навмисне порушення права на товари та послуги, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, передбачено штраф від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А також конфіскацію та знищення відповідної продукції, знарядь і матеріалів, що використовувалися для її виготовлення.
ГУМВС України в Одеській області
Пива «на шару» не буває
Чоловікові так кортіло випити, що він не зміг вгамувати своє бажання. Бо «труби горіли». А оскільки грошей на оковиту не було, вирішив не чекати милості від фортуни, а вкрасти спиртне. На похмільну голову розраховував, що залишиться безкарний.
До Роздільнянського райвідділу міліції телефоном надійшло повідомлення від експедитора на фірмі, що займається розвезенням товару на торговельні об’єкти. Коли він розвантажував машину у крамниці в центрі Роздільної, невідомий зловмисник викрав з вантажівки упаковку пива. А потім на своєму автомобілі помчав у невідомому напрямку.
Почався пошук. Працівникам ДАІ вдалося швидко встановити власника автомобіля, а згодом – розшукати і затримати підозрюваного. Ним виявився непрацюючий 27-річний житель району.
Того дня молодик у компанії знайомих розпивав алкогольні напої. Горілка скінчилася, а хотілося продовження свята. Під’їхавши до крамниці, зловмисник переконався, що навколо нікого немає. Пошкодувавши, що нічого міцнішого не було, поцупив те, що погано лежало. Не думав, що правоохоронці знайдуть його так швидко: навіть не встиг допити з приятелями крадене пиво.
– Протверезів зловмисник уже в ізоляторі тимчасового утримання, – розповідає начальник райвідділу міліції Олександр Вініченко. – Як би тепер не довелося за влаштоване безкоштовне свято розплатитися роками ув’язнення…
Віталій СІМІЦАР, м. Роздільна
Кайф урвався
52-річний житель області займався транспортуванням марихуани та лікарського засобу «Димедрол» у залізничному потязі для подальшого збуту на Ізмаїльському вокзалі. Він ніяк не давався в руки транспортній міліції. А взяли його прикордонники вкупі з членами козацького громадського формування, коли збував свій товар. Загалом у зловмисника вилучено 159 грамів наркотиків і 38 пігулок лікарського засобу. Експертиза підтвердила особливу небезпечність конфіскованих речовин. Зокрема, «Димедрол» – сильнодіючий лікарський препарат. Вживати його «для кайфу» небезпечно.
За даним фактом було розпочато кримінальне провадження.
Як повідомляє полковник міліції Володимир Дулгер, правопорушника тримають під вартою. Йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Володимир ПАВЛІЧЕНКО
Гріли руки на оренді
Прокуратура Одеської області розпочала кримінальне провадження за фактом зловживання владою. У плині прокурорської перевірки встановлено, що посадовці органу місцевого самоврядування, починаючи з 2011 року, в інтересах господарського товариства не вживали заходів щодо зміни в договорі оренди комунального майна ставок орендної плати. Внаслідок протиправних дій місцевому бюджету завдано 6,2 млн грн збитків.
Досудове розслідування за даним фактом триває.
Прес-служба прокуратури Одеської області
