Під час нещодавньої сесії обласної ради депутати не ухвалили рішень за низкою винесених на обговорення питань. Частина з них – кадрові, дещо менше економічних. Про причини такої поведінки народних обранців та суть «провалених» документів – у коментарях голови обласної ради Миколи Тіндюка.
– Під час сесії депутати не проголосували за продовження контракту з директором ковзанки «Крижинка». Чому? Людина не справляється? Чи, вибачте, на це місце у окремих депутатів є свої кандидатури? Принаймні, у багатьох склалося саме таке враження...
– Ухвалення або неухвалення рішення на сесії – абсолютно нормальне явище. Отже, така є позиція депутатів. В даному разі вона, на мою думку, криється в недостатності інформації щодо конкретних справ М.І. Губка на посаді директора «Крижинки». Переконаний, що дане питання ми розглянемо на наступній сесії і ухвалимо щодо нього відповідне рішення. До речі, я підписав розпорядження про створення робочої групи з аналізу діяльності керівництва цього комунального підприємства. І попередньо подані мені матеріали свідчать, що пан Губко чимало зробив для збереження «Крижинки», її нормального функціонування в режимі самоокупності, забезпечення необхідних надходжень до бюджету. Отже, будемо працювати з депутатами і переконувати їх ухвалити дане рішення.
– А чим «не вгодила» депутатам програма «Безпечна Одещина»? Адже вона передбачала певну економію бюджетних коштів, які можна було б перенаправити на інші потреби.
– Несхвалення рішення за даним питанням, як на мене, криється у відсутності необхідної кількості депутатів у залі під час голосування. І я, і ви були свідками, як після двох годин роботи багато хто з них час від часу полишав свої місця в залі… Дане питання облдержадміністрація повторно внесе на наступну сесію.
– З чим пов’язана консервація основних фондів аеропорту Ізмаїл, яку схвалив депутатський корпус?
– Із загальними економічними та фінансовими проблемами в державі і на окремому підприємстві. Аеропорт як об’єкт спільної власності територіальних громад області не витримав конкуренції з іншими авіаперевізниками. Тому ми ухвалили рішення про консервацію його фондів на три роки. При цьому зберігши все майно підприємства. На жаль, не досить активно велася робота щодо пошуку структур, здатних взятися за відродження аеропорту. Але є надія, що це буде зроблено. Нещодавно я зустрічався з представниками німецької компанії, які є експертами з аналізу ситуації на ринку авіаперевезень і проводять активну роботу з підготовки пропозицій щодо відновлення функціонування Ізмаїльського аеропорту. Але для того щоб зберегти підприємство, слід продовжити термін його консервації. Це суто технічна робота. Особисто я вважаю, що саме на півдні Одещини такий аеропорт має бути. Адже наша область, особливо її південна частина, – активна учасниця єврорегіону «Нижній Дунай». А якщо в перспективі Україна стане членом Європейського Союзу – тим більше потрібен такий аеропорт.
