Німецька ефективність в українських реаліях

Підвищення енергоефективності – одне з найважливіших завдань для майбутнього України. Адже йдеться не тільки про наближення до стандартів ЄС, але й про безпеку енергопостачання, зниження залежності від імпорту енергоресурсів. Відповідні програми існують як на національному, так і на місцевих рівнях. Наприклад, державна цільова програма передбачає, що до кінця 2015 року порівняно з 2008-м енергоємність буде зменшена на 20% (зокрема завдяки використанню відновлюваних джерел енергії й альтернативних видів палива).

Втім, є й далекоглядніші плани. Зо­крема, проект створення енергетичних агентств в Україні – спільне дітище Міністерства навколишнього середовища Федеративної Республіки Німеччини та Міністер­ства регіонального розвитку Укра­їни. Проект із бюджетом три мільйони євро розрахований на чотири роки (з 2014-го по 2017-й). Перший етап передбачає створення двох енергетичних агентств (із надання консультативної допомоги) в Донецьку й Одесі, а також координаційного центру в Києві. Другий – розробку «фіксованого спектру послуг» і його представлення іншим муніципалітетам і регіонам в Україні. Займатися цією роботою разом з українською владою буде німецьке Товариство міжнародної співпраці, скорочено – GIZ.

Не беремося зараз судити, як ситуація на південному сході країни позначиться на реалізації проекту в Донецьку (буде він «заморожений» чи перенесений до іншого регіону). А от що стосується Одеси, тут конкретики значно більше. Німецькі партнери переконані, що проводитися подібна співпраця має при спільних зусиллях як обласної, так і міської влади. Тому цілком логічною видавалася зустріч керівника проекту Роберта Кюнне із представниками Одеської обласної ради, Одеського департаменту міського господарства та профільних комунальних підприємств.

Як відзначив заступник голови Одесь­кої облради Петро Хлицов, така співпраця має включати як інформаційну, так і організаційну складову. Він нагадав, що і в Одесі, і в області вже діють енергозберігаючі програми, створено відповідні КП. Як буде узгоджена їхня діяльність із роботою майбутніх агентств? Своє бачення одеська сторона обіцяє сформулювати протягом тижня, а потім викласти німецьким партнерам. 

– Ми цілком відкриті до співпраці, готові працювати цілодобово, а в разі потреби – розширити й доповнити наявні програми, – підкреслив Петро Хлицов.

Координатором з боку облради він призначив голову бюджетної комісії Юрія Маслова.

Юрій Костянтинович також висловив зацікавленість в ініціативі, але підкреслив необхідність реальних дій. 

– На жаль, у нас є сумний досвід «проектів заради проектів», які проводяться заради того, щоб списати гроші за грантами і відзвітувати перед європейськими платниками податків, – відзначив він. – Таке завдання перед нами не стоїть, хотілося б бачити конкретну користь для регіону.

Директор департаменту міського господарства Одеси Олександр Козловський назвав один із можливих напрямів – реконструкція ТЕЦ і тепломереж в історичному центрі Одеси (за розрахунками, це дало би змогу знизити витрати на газ на 30%). Його заступник Сергій Агуца говорив про енергоаудит (обстеження) житлового фонду – особливо старих панельних будинків. Директор КП «Одеська обласна енергозберігаюча компанія» Сергій Лейвиков нагадав, що «не всі проекти, ефективні в Німеччині і ЄС, можуть бути такі ж ефективні у нас», і просив ретельніше поставитися до процесу вибору заходів.

Загалом зустріч можна вважати лише першим раундом переговорів. Сторони обмінялися контактами й пообіцяли найближчим часом надати докладніший покроковий план.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті