Зі 102 депутатів облради, що взяли участь у голосуванні, його кандидатуру підтримали 74. Інший претендент, Дмитро Волошенков, набрав 23 голоси. П’ять депутатів поставили свої позначки у графі «не підтримую жодного кандидата». Як проходила процедура голосування та які є інші подробиці 34-ї сесії?
Ще напередодні пленарного засідання Микола Тіндюк повідомив про своє рішення достроково скласти повноваження голови облради, посилаючись на більш ніж солідний стаж держслужби та просто людську втому. З поваги до Миколи Андрійовича не будемо вкотре ворушити хвилю чуток, чому все сталося саме так. На своєму останньому посту він пропрацював рівно дев’ять місяців і так само залишається депутатом обласної ради. У залі пролунало: «людина, при якій апарат облради працював як годинник» і багато інших вдячних слів на його адресу. Трохи пізніше губернатор Ігор Палиця повідомив, що запропонував Миколі Тіндюку стати своїм помічником і радником. Що б там не було, депутати з розумінням поставилися до волевиявлення одного зі своїх старійшин. Пост здано. Далі – за логікою речей – пост прийнято. А між цими пунктами – висування кандидатур, робота рахункової комісії, голосування. Вів сесійне засідання заступник голови обласної ради Петро Хлицов.
Кандидатуру Олексія Гончаренка («члена команди Президента») висунув Іван Чорбаджи, Дмитра Волошенкова (як представника опозиції) – Валерій Кондратюк. Обидва кандидати досить молоді, але «молодість – це той недолік, який дуже швидко минає». Які аргументи вони висунули на підтримання своїх амбіцій?
Звертаючись до колег, Олексій Гончаренко насамперед попросив вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих за останні тижні: від мирних жителів Донецька та Луганська до пасажирів нещасливого «Боїнга» та одеських прикордонників, які так і не повернулися із зони АТО. Потім зазначив, що Одеська облрада вже відпрацювала чотири роки з п’ятирічного терміну нинішнього скликання, і розповів про плани на решту часу:
– Я знаю, що багато хто хотів би реалізувати на Одеській землі кримський або донецький сценарій. Але Україна єдина, а мир – найвища цінність. Якщо ви викажете мені довіру, то нашими завданнями будуть спокій у регіоні та його економічний розвиток. Наша область – рідна для Президента Петра Порошенка і стратегічна для країни. І Президент, і понад два мільйони жителів нашого краю чекають від нас ефективної роботи. Основні напрями – транспорт, сільське господарство, туристична інфраструктура. За той рік роботи в нинішньому складі, що залишається, ми маємо зробити Одеську область форпостом нової України – багатонаціональної, багатомовної та багатокультурної, але єдиної та квітучої.
Виступив із трибуни і Дмитро Волошенков. За його словами, рішення висунути свою кандидатуру було для нього непростим.
– Я зробив це тільки тому, що відчуваю підтримку команди людей, які сидять у цій залі. Так, у нашій роботі були недоліки, але сьогодні ми спостерігаємо лише «закручування бюджетних гайок». Гадаю, що безальтернативні вибори противні філософії нашого Президента, який говорить про те, що регіони мають брати на себе більше відповідальності. Можна багато говорити про депутатський корпус, але традиції підтримки кандидатів обласною державною адміністрацією все-таки зберігаються. Тому хотілося б, щоб сьогоднішні вибори пройшли максимально демократично.
Після таких промов була низка стислих виступів із зали. Олександр Кравець назвав Гончаренка «молодим європейським політиком», а його досвід роботи першим заступником при Миколі Тіндюку – «чудовим трампліном». Едуард Стась відзначив «активну проукраїнську позицію» того ж кандидата, а Василь Чорнолуцький завважив взаємодію двох регіональних гілок влади (тобто облради і ОДА) тільки плюсом. На підтримку Гончаренка висловився і В’ячеслав Страшилін (щоправда у процесі промови він відволікся й переключився на теми «у Бессарабії немає сепаратизму» і «необхідна люстрація»). Відхилився від цього хору тільки Микола Скорик. Спочатку він попросив ушанувати хвилиною мовчання не тільки тих загиблих, про яких згадав Гончаренко, але й жертв 2 травня в Одесі, а потім заявив таке:
– Не хочемо, щоб замість демократизму переміг цинізм під прикриттям високих гасел.
Нарешті, слово взяв губернатор Ігор Палиця.
– У мене є своя точка зору, і ви її знаєте, – заявив Ігор Петрович. – Але агітувати не буду – це ваш особистий вибір.
У своїй промові голова ОДА спирався не так на політичні, як на економічні аргументи. Говорив про те, що Україна входить у дуже складний осінньо-зимовий період (урізання лімітів газу та інші проблеми), що такого тяжкого становища країна не переживала з 1993-94 років, про те, що потрібно зберігати толерантність, «працювати в унісон» і спільними зусиллями «вибивати» можливі преференції для регіону. Натякнув і на те, що депутати, які повторно балотуватимуться в наступному скликанні, «зможуть розраховувати на повагу своїх виборців», і закликав «зробити грамотний вибір».
Не будемо в подробицях описувати саму процедуру голосування, результати її вже відомі. Їх оголосила голова рахункової комісії Надія Марчук.
Під завісу – лише кілька фактів. Враховуючи складну ситуацію в країні, Олексій Гончаренко привселюдно відмовився від усіх матеріальних надбавок, належних йому за статусом, а сам оклад зобов’язався передавати на потреби українських військових до завершення АТО. Більше того, пообіцяв, що його майбутній перший заступник (питання вирішуватиметься на вересневій сесії) також вчинить за цим прикладом. Можна говорити й про більші суми: у плині 34-ї сесії обласна рада внесла зміни до програми «Безпечна Одещина» і направила 5,7 мільйона гривень на зміцнення обороноздатності та підтримання правопорядку в регіоні.
