В офісі Одеської регіональної організації НСЖУ відбувся круглий стіл, присвячений керуванню фінансово-економічною безпекою. Ініціатором його проведення виступила Одеська національна академія харчових технологій (ОНАХТ).
Останнім часом часто говорять про різні проблеми фінансової, енергетичної безпеки країни. Більшість громадян практично щодня чують міркування експертів щодо ефективності роботи банків в умовах кризи, про долю вітчизняних банківських структур на ринку. Нам також розповідають про необхідність пошуку альтернативних джерел енергії та будівництва нових генеруючих потужностей. Але набагато рідше згадують про продовольчу безпеку – проблему не менш гостру, що стосується здоров’я всіх без винятку людей, а часом і таку, що загрожує їхньому життю.
Ректор ОНАХТ, доктор технічних наук, професор Богдан Єгоров нагадав про проблему підвищеного вмісту кухонної солі в продуктах харчування, про перехід кондитерів на штучні замінники цукру, барвники, консерванти. Ці новації, що стали практично нормою на продовольчому ринку в останнє десятиріччя, по-різному сприймаються організмом людини. Не випадково в розвинених країнах питанням маркування харчових продуктів із зазначенням не лише кількості калорій, але й усіх без винятку компонентів, приділяють значну увагу. І маркований товар має бути таким чином, щоб покупець міг прочитати цю інформацію без збільшувального скла, не напружуючись. Крім того, якщо нешкідливість впливу того або іншого компонента на здоров’я людини не доведено, його просто забороняють застосовувати. Так чинять, зокрема, у Німеччині, Франції, Великій Британії.
Різні лазівки проникнення на вітчизняний ринок намагаються знайти й ті, хто поширює продукцію з генно-модифікованими організмами. Тут теж потрібен надійний захист. Можливо, оздоровленню ситуації сприятиме ухвалення законів України «Про корми» і «Про хліб та хлібобулочні вироби». У їх підготовці брали участь фахівці різних кафедр ОНАХТ.
Директор навчально-наукового інституту прикладної економіки та менеджменту імені Г. Вейнштейна ОНАХТ Ігор Савенко говорив про наслідки варварської експлуатації землі, що призвела до виснаження гумусу. Тому надто важливо на державному рівні ухвалити програму, що передбачає раціональне використання родючих земель. Потрібно повертатися до практики науково обґрунтованих сівозмін. І не захоплюватися надмірним вирощуванням технічних культур.
Під час круглого столу фахівці ОНАХТ часто порівнювали Україну із США. Чесно кажучи, це звучало трохи дивно. Занадто різні в нас і типи економік, і рівні їх розвитку. Набагато цікавіше було б порівняти Україну з економіками європейських країн, на чиї ринки мріють вийти багато вітчизняних підприємств і фірм. Поговорити про унікальний досвід Китаю, який виробив дуже ефективну та універсальну стратегію просування своїх товарів на світовому ринку.
Замість цього учасники бесіди сперечалися про можливі обсяги зернових: 100, 120 чи 150 мільйонів тонн може збирати Україна? Гадаю, виростити й зібрати таку кількість зернових хлібороби зможуть. Лише як бути з їх зберіганням, переробкою, реалізацією на міжнародному ринку. Адже саме продукти переробки сільськогосподарської сировини забезпечують найбільший прибуток в агропромисловому комплексі. Не варто забувати і про квоти. Вони для нашої країни на європейському ринку не такі великі. Не повторилася б історія з Молдовою. Виростивши цього року рясний урожай фруктів, через низькі квоти вона так і не змогла реалізувати його в Європі.
На завершення засідання круглого столу відбулася презентація нового журналу ОНАХТ – «Економічна та продовольча безпека України».
