До путини на Дністровському лимані ще далеко, але рибалки не дрімають. Готуються сіті, триває лагодження та фарбування баркасів. Знаходиться час і для нарад.
Так, цілу низку проблем порушили промисловики в бесіді з виконувачем обов’язків начальника управління Західно-Чорноморського басейну рибоохорони в Дністровському територіальному відділі Сергієм Козаком. На його виїзний прийом прийшли поспілкуватися керівники 21 рибодобувного підприємства.
Кожний – зі своїм. Уже розпочато промисел на Дністрі й Турунчуку. Професійним рибалкам треба оформити документи, аматорам – відвести місця, де вони можуть порибалити з вудкою. З Києва постійно надходять нові інструкції. Через неминуче покарання за невідповідність параграфам їх краще дотримуватися, а для початку – вивчити. Нарешті, треба дати об’єктивне тлумачення дивному факту: як виходить, що обсяг риби, виловленої аматорами на гачок, не поступається тому, що його витягають сітями промисловики. Адже аматорові можна виловити без конфлікту з законом не більше 3 кг за світловий день. Якщо він при цьому член товариства мисливців і рибалок, то його норма піднімається до 5 кг. Але не більше.
Рибалки-профі ведуть журнал обліку та здають улов на пункти прийому. Тому за свої показники відповідають.
Проблему зариблення водойм порушили рибодобувники ТОВ «Червоний рибалка». Згідно з останньою програмою облради, всі кошти мають бути витрачені за цільовим призначенням. У воду має бути випущено 100 тисяч мальків осетрових, по 600 тисяч коропа і товстолоба. Важливо при цьому потурбуватися, щоб ці косяки не пішли в море.
– Зариблення – завдання кожного промисловика, що працює на даній водоймі. Інакше, якщо тільки тягнути, скоро нічого буде ловити, – погодився С. Козак. – А найважче – піднімати порожні сіті.
Не можна нескінченно вигрібати з лиману, як це роблять фірми-односезонники. Вони приходять на один рік, зникають, а потім в «перефарбованому» під іншу організацію вигляді знову господарюють у рибних угіддях. Наприклад, кілька таких піратських груп помічено на Шаболатському лимані. Тому основною рибою там стає карась, і він не дає розмножуватися іншим породам. Випадкові човнярі не відмовляються від лову маломірної рибки, не даючи ні судакові, ні коропові підрости. У рибалок така дрібнота проходить крізь гнізда сіток. А аматори ловлять і продають за підхожою ціною.
На засіданні рибалки висловилися за те, щоб залишити на лимані три-чотири постійні підприємства, – краще зі старожилів, які будуть запускати малька й думати про майбутнє.
Ще дійшли колегіального висновку, що треба швидше вирішувати процедуру узгодження з екологами дозволів на проведення меліорації. Щодо цього справа буксує не перший рік. Підготовку землі треба проводити в березні. Якщо узгодження приходить у червні, то вже немає сенсу затівати ці роботи, бо ґрунт пересихає.
Рибалки вважають, що настав час припинити витрату грошей екологічного фонду не за призначенням. За приклад привели ситуацію в Іллічівську, де 90% таких коштів перенаправляли на ремонт каналізації. Гроші, призначені як компенсація за збиток, завданий довкіллю при днопоглиблювальних роботах у Дністровському лимані, взагалі перекочували до Одеси.
Чи багато часу для виправлення помилок? Путина почнеться в серпні…
