Відсутність онлайн-трансляції, два пікети, інтрига навколо пандусів біля адмінбудинку на проспекті Шевченка… Засідання 44-ї сесії Одеської облради виявилося ще насиченішим, ніж це обіцяв порядок денний.
До веб-трансляції обласних сесій звикли користувачі інтернету. Її відсутність викликала цілий шквал дзвінків. Пояснення просте: кілька днів тому сайт облради перейшов на роботу в новому режимі, і, на жаль, ще не всі функції налагоджено повністю. Найближчим часом цю проблему буде усунуто.
Що стосується пікетів, то їх було присвячено двом темам: статусу санаторію «Лермонтовський» і подальшій долі Одеського Будинку профспілок. Про друге питання ми можемо судити докладніше, оскільки керівник обласної Федерації профспілок В'ячеслав Буратинський є депутатом облради. Під кінець засідання він передав голові облради Михайлові Шмушковичу лист-звернення від своїх колег. Ідеться про спробу позбавити обласну Федерацію профспілок прав на сумновідомий будинок і передати його в державну власність. Підставою для таких дій обласної прокуратури стало звернення голови Комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони Сергія Пашинського до Генпрокуратури. Як відзначив В'ячеслав Буратинський, свого часу у держвласність передавалися об'єкти союзного значення. Що стосується будинку на Куликовому полі, то його було придбано коштом обласної громадської організації, правонаступником якої є нинішня Федерація профспілок Одеської області.
– Таким чином, спроба примусового відчуження є прямим порушенням Конституції та Цивільного кодексу України, а також норм міжнародного права, – додав В. Буратинський.
На сесійному засіданні Михайло Шмушкович ніяк не став коментувати дану заяву, а пізніше (під час брифінгу) відзначив, що подібні питання (як і зі статусом Лермонтовського санаторію) мають вирішуватися винятково в суді.
А тепер – про зміни в депутатських фракціях у міжсесійний період. Ольга Головченко вступила в «Опозиційний блок». В'ячеслав Страшилін приєднався до «Батьківщини», що викликало досить скептичний гомін у залі. Однак самого В'ячеслава Володимировича це не збентежило.
Активну участь у сесійному засіданні брав голова облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі. Щоправда, перш ніж агітувати депутатський корпус за ухвалення низки рішень, він вислухав критику від депутата Наталі Пурдик. Ішлося про «незрозуміле будівництво» біля однієї з бічних стін адмінбудинку ОДА і облради. Наталя Анатоліївна, яка сама користується інвалідним візком, поскаржилася, що будівництво перекрило під'їзні пандуси. Крім того, помічники М. Саакашвілі так і не дали їй чіткої відповіді: з якою метою це робиться і чи є якась проектно-технічна документація. Міхеіл Ніколозович перепросив за завдані незручності і повідомив, що нове приміщення послужить для розширення вже чинної громадської приймальні.
– До мене на прийом записано 900 чоловік. Люди приїжджають із районів і годинами нудяться в коридорах. Це неправильно, – сказав губернатор. – Ми створимо для них комфортні умови, а для будівництва залучимо позабюджетні кошти.
Подальший виступ М. Саакашвілі стосувався низки культурних проектів. На розгляд сесії було винесено кілька додаткових питань (зокрема, про створення обласного цільового фонду імені Ісаака Бабеля та Музею єврейської культури).
– Бабель – великий письменник, – сказав М. Саакашвілі. – Гадаю, його іменем можна було б навіть назвати Одеський аеропорт, але це не мені вирішувати. Що стосується обласного цільового фонду – це ініціатива відомого одесита Валерія Хаїта. На основі фонду буде створено міжнародну літературну премію. Спеціальна комісія буде по цілому світі добирати роботи письменників, чия творчість пов'язана з Одесою. Наше місто досить відоме у світі, але нам слід перетворити його на справжній міжнародний бренд!
Після одержання роз'яснень (фонд імені Бабеля входитиме до складу спецфонду бюджету Одеської області та контролюватиметься відразу двома постійними комісіями – з бюджету та з культури) 90 депутатів підтримали дане рішення.
Набагато дискусійнішим виявилося питання щодо створення в Одесі Музею єврейської культури за адресою: Троїцька, 43. На початку ХХ століття тут ташувалося Товариство євреїв-прикажчиків, а зараз – призначене до ліквідації обласне управління охорони культурної спадщини. Вніс проект (за погодженням із губернатором) особисто Михайло Шмушкович.
– Це ініціатива групи одеських інтелектуалів на чолі з Михайлом Ревою, – представив нову справу Міхеіл Саакашвілі. – Не треба пояснювати значення проекту для Одеси. Звісно, українська держава зараз у складному становищі, зайвих коштів немає. Але у світі є величезна кількість донорів, готових зробити пожертвування на це. Ми плануємо зібрати кошти протягом шести місяців, а навесні наступного року – до початку нового туристичного сезону – відкрити Музей єврейської культури. Є й масштабніші плани – створення в Одесі Музею сучасного мистецтва світового рівня – але це програма кількох років, поки що ми шукаємо під проект вільне місце.
Депутати буквально засипали М. Саакашвілі та М. Шмушковича питаннями. Чи достатньо пристосованими є кімнати? Що діяти з вихованцями напівзгорілого Будинку юного техніка, розташованого по сусідству, адже їх раніше планували переселити в це приміщення? Що буде з уже чинним єврейським музеєм у центрі «Мигдаль»? Чому б не віддати будинок на Троїцькій Українському культурному центру, який тулиться в іще стиснутіших умовах на третьому поверсі одного з будинків на Польському узвозі?
Як пояснив Михайло Шмушкович, оскільки зараз провадяться скорочення у прокуратурі, вивільниться один із будинків на вулиці Жуковського. Туди й пропонують переселити Український культурний центр. Дітей теж без даху над головою не залишать. Будинок на Троїцькій, 43 досить великий, на три поверхи. Можливо, в ньому зможуть розміститися відразу дві структури. Якщо ні – буде відшукано додаткові варіанти.
– Звісно, це питання треба вирішувати комплексно, – заявив голова облради, – але поки що ми на першому етапі.
Ще однією спільною ідеєю керівництва ОДА й облради став проект щодо приватизації об'єктів, які є спільною власністю територіальних громад. Рішення набуде чинності з 1 вересня й буде дійсним протягом року (тим часом має бути сформована спеціальна база щодо приватизації для прозорих електронних торгів).
– Ми просто створюємо нову методику, – пояснив Міхеіл Саакашвілі. – І щоб не було зайвих запитань, я просив би кожну депутатську фракцію направити свого представника для контролю над цією процедурою. Без вас ми не обійдемося.
У підсумку депутатський корпус підтримав дану ініціативу.
Серед пунктів порядку денного, відомих заздалегідь (але не менш через те важливих), особливо відзначимо внесення змін до перспективного плану формування громад Одеської області, створення цільового фонду «Дороги Одещини» і Асоціації органів місцевого самоврядування «Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону».
– Ми й далі діємо за принципом добровільності, – підкреслив директор економічного департаменту ОДА Олег Муратов. – Шість громад у нас додалося. На минулій сесії ухвалювалося рішення по Таїровській селищній громаді, вона включала Таїрове та Сухий Лиман. Але оскільки Сухий Лиман поки що не готовий, ми цю громаду виключили. Якщо є ще пропозиції й доповнення – будь ласка, звертайтеся в робочому порядку.
Довгоочікуваним можна назвати рішення про створення цільового фонду «Дороги Одещини». Завдяки йому зацікавлені підприємства (наприклад, порти) та приватні особи зможуть перераховувати кошти на будівництво та реконструкцію шляхів. Що стосується згаданої вище Асоціації, то її основним завданням буде об'єднання зусиль регіонів і громад для одержання європейських грантів.
– Ми вітатимемо активність усіх депутатів, зацікавлених у цьому проекті, – додав Михайло Шмушкович.
У плині 44-ї сесії Одеської облради було ухвалено низку організаційних питань, зокрема тих, що стосуються присвоєння третього рангу посадовця місцевого самоврядування Ігореві Смірнову, нещодавно обраному першим заступником голови облради, а також його включення до складу Президії і Погоджувальної ради. Депутати також внесли технічні зміни до низки раніше ухвалених програм («Культура Одещини», «Електронна Одещина») та підтримали ініціативу Балти і Рені про присвоєння їм статусу міст обласного значення.
