15 жовтня на сесії Генасамблеї ООН Україну обрано від Східної Європи непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2016-2017 років. За це проголосували делегації 177 із 193 держав – членів Організації Об’єднаних Націй. 14 делегацій не голосували. Для обрання потрібно було 118 голосів. Крім нашої держави, непостійне членство в Раді Безпеки ООН отримали Японія, Єгипет, Сенегал та Уругвай.
Будучи однією із 51 держав-засновниць ООН, за 70 років існування цієї глобальної міжнародної організації Україна вже тричі була непостійним членом Ради Безпеки – в 1948-1949, у 1984-1985 і в 2000-2001 роках. У 1997-1998 рр. міністр закордонних справ Геннадій Удовенко був Головою Генеральної Асамблеї ООН.
Довідково. До Ради Безпеки ООН входять 15 країн, п’ять із яких є постійними членами, – США, РФ, КНР, Велика Британія та Франція. Відповідно до Статуту ООН, Рада Безпеки несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки. Якщо Генасамблея ухвалює рекомендаційні рішення, то резолюції Радбезу ООН мають імперативний характер. Усі держави – члени Організації Об’єднаних Націй зобов’язані неухильно виконувати рішення РБ ООН. Рада Безпеки подає Генеральній Асамблеї рекомендації щодо призначення нового Генерального секретаря та приймання нових членів ООН. Рада Безпеки та Генасамблея також обирають суддів Міжнародного суду.
Переконливий результат
Велике значення для підтримки України з боку переважної більшості країн світової спільноти мав виступ 28 вересня з трибуни Генасамблеї ООН Президента США Б. Обами, який однозначно засудив анексію Росією Криму і агресію РФ на сході України. Обрання України до РБ ООН свідчить про підтримку нашої країни світовим співтовариством попри спротив Москви, яка з лютого 2014 року намагалася нав’язати всьому світові свої оцінки процесів, які відбуваються в нашій країні. Вперше таку підтримку Україна здобула 27 березня 2014 року, коли Генасамблея ООН голосами 100 делегацій підтримала резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України», в якій засуджено російську незаконну анексію Криму.
У своєму зверненні до народу з нагоди обрання України непостійним членом РБ ООН Глава нашої держави відзначив: «Цей переконливий результат є свідченням глибокої міжнародної солідарності з Україною в умовах триваючої зовнішньої агресії з боку постійного члена Ради Безпеки ООН. Нам це вдалося завдяки мужності та героїзму українського народу у боротьбі за свободу та незалежність. Кожен зі 177 голосів, відданих сьогодні в Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку за Україну, – це голос на підтримку державного суверенітету, політичної незалежності та соборності України». За словами прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, «міжнародна підтримка обрання України до складу Ради Безпеки ООН – це солідарність і довіра до нашої держави. Водночас це дуже виразна світова відповідь на агресію Росії».
Нові повноваження
Статус члена Ради Безпеки ООН дає можливість Україні ініціювати скликання засідання Радбезу для обговорення певної міжнародної проблеми, брати участь у формуванні порядку денного засідань Радбезу, вносити проекти резолюцій. Представник України в РБ ООН також отримає право брати участь у закритих переговорах, на яких виробляються проекти резолюцій, рішень, заяв.
Як і всі інші члени, протягом одного або двох місяців у 2016-2017 рр. Україна головуватиме в Радбезі. В цей період наш представник може виступати із «заявами голови», які зазвичай ухвалюються в разі відсутності заперечень із боку інших членів Радбезу.
Значна частина резолюцій для їх ухвалення потребує кваліфікованої більшості, тобто дев’яти голосів із п’ятнадцяти членів Радбезу. Тому, якщо непостійні члени домовляться і узгодять свої позиції з того чи іншого питання порядку денного, то вони зможуть не допустити ухвалення неприйнятних для них резолюцій, і просувати ті резолюції, які відповідатимуть їхнім спільним інтересам. При цьому тексти резолюцій РБ ООН мають складатися таким чином, щоб не дати жодних підстав будь-якій країні з постійних членів Радбезу накласти на них вето.
Членство України у Раді Безпеки ООН також надасть більше можливостей інформувати світ про ситуацію в нашій державі та її політику на міжнародній арені.
Завдання України в Раді Безпеки
Передусім, під час членства в РБ ООН Україна має використати всі можливості ООН для врегулювання військового конфлікту на сході України, зокрема шляхом залучення миротворчих сил. Наш представник має внести на розгляд Генеральної асамблеї ООН резолюцію, яка дозволить ідентифікувати Росію як агресора і знайти можливість подання миротворчої допомоги. Президент П. Порошенко висловив упевненість, що членство України в РБ ООН допоможе повернути мир нашій країні, а також визволити окуповані Росією українські території. Проте, на думку екс-міністра закордонних справ В. Огризка, домагатися ухвалення резолюцій РБ ООН із питань територіальної цілісності України та конфлікту з Росією буде вкрай важко: російський представник може завжди заблокувати будь-яке рішення. За весь час існування ООН найчастіше правом вето користувався СРСР і його «правонаступниця» Росія – загалом 120 разів. США ветували рішення Ради Безпеки 76 разів, Велика Британія – 32, Франція – 18 і Китай – 5 разів.
Отже, при тій системі ветування в РБ ООН, що є нині, Україна може сподіватися лише на дискусії й актуалізацію питань, у яких вона зацікавлена. Але й це теж вельмиважливо. Зважаючи на сказане вище, Україна, за словами Президента П. Порошенка, має приділити значну увагу саме реформуванню Ради Безпеки ООН і протидії зловживанню правом вето з боку Росії. Реально може йтися лише про обмеження права вето стосовно тієї країни – постійного члена РБ ООН, яка вдається до агресивних дій проти інших країн. Із пропозицією внести такі обмеження виступає також Франція. На сьогодні близько 100 країн-членів ООН підтримують ці пропозиції, і їх кількість неухильно зростає.
У 2016 р. до непостійних членів до Радбезу ООН вже водинадцяте ввійде Японія, яка є одним із найбільших фінансових спонсорів ООН. Токіо займає проукраїнську позицію і зараз є нашим союзником. Як відомо, далекосхідна країна має багаторічну територіальну суперечку з Росією за південні Курильські острови, через що мирний договір між двома державами після закінчення Другої світової війни досі не підписаний. Японія, яка стабільно посідає третє місце у світі за розміром ВВП (у 2014 р. – 4,7 трлн дол.) після США і КНР, вже давно заявляла про своє бажання стати постійним членом РБ, але це неможливо без реформування ООН. Зважаючи на цей факт, Токіо може підтримати Україну у питанні такого реформування. Крім Японії, на постійне місце в РБ ООН претендують також Бразилія, Індія, Німеччина і ПАР. Ці країни теж можуть надати підтримку ініціативам Франції та України щодо реформування.
Крім своїх національних інтересів, Україна має обстоювати також інтереси регіональної східноєвропейської групи, від якої її делеговано до Ради Безпеки ООН. Тому потрібно проводити консультації із цими партнерами і узгоджувати з ними свої можливі ініціативи та дії. До речі, Росія намагалася знайти альтернативу Україні на членство в Раді Безпеки, але жодна країна Східної Європи не виказала бажання скласти нам конкуренцію.
Працюючи в РБ ООН, Україна буде зобов’язана займатися не тільки власними проблемами (анексованим Кримом і окупованим Донбасом), а й іншими військовими конфліктами та гуманітарними катастрофами у світі. Намагаючись вирішити в Раді Безпеки питання про направлення миротворчого контингенту на Донбас, Київ також має перейматися такими операціями в різних країнах світу. Нагадаю, що протягом багатьох років Україна бере активну участь у цих процесах. Так, на сьогодні близько 400 наших військовослужбовців та співробітників органів внутрішніх справ несуть службу в шістьох миротворчих операціях ООН у Грузії, Демократичній Республіці Конго, Косово, Ліберії, Судані та Тиморі-Лешті. Третина гелікоптерів, які використовує ООН у своїх миротворчих місіях, надані Києвом.
* * *
У Постійному представництві України при ООН, як повідомляє сайт http://un.mfa.gov.ua, сьогодні працюють 14 дипломатів. На думку деяких українських експертів, необхідно передбачити радикальне кадрове посилення Місії України при ООН досвідченими дипломатичними кадрами, а також її забезпечення необхідними фінансовими ресурсами. Посольство України у США також має посилити свою підтримку діяльності представництва України при ООН. Крім цього, на нашу думку, МЗС України має представити на розгляд керівництва держави, зокрема й Верховної Ради, проект Стратегії діяльності Постійного представництва України в Раді Безпеки ООН. Цю діяльність треба регулярно і в повному обсязі висвітлювати як на сайті Представництва, так і у відповідних ЗМІ, зокрема в журналі МЗС України «Зовнішні справи». Сподіваємося, наше зовнішньополітичне відомство регулярно випускатиме прес-релізи про діяльність Представника України в РБ ООН.
Обрання України до Ради Безпеки ООН – дуже важлива для нашої країни дипломатична подія, але це лише перший крок. Попереду дуже великий і складний обсяг роботи, яку мають виконати українські дипломати в ООН. І тільки наприкінці 2017 року можна буде оцінити її плоди. Тому було б не зайвим після першого року діяльності Представника України в РБ ООН заслухати у Верховній Раді звіт керівника МЗС України про результати цієї діяльності.
Небайдужі українці уважно спостерігатимуть за роботою представників України в Раді Безпеки ООН. Сподіваймося, що їхня діяльність буде максимально ефективною для зміцнення міжнародного авторитету нашої держави, для захисту її державної незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. І ефективність діяльності українських дипломатів в ООН безпосередньо залежатиме від позитивної динаміки політичних і соціально-економічних процесів в Україні, від згуртованості українського народу, який в умовах конфронтації з Росією має відборонити своє невід’ємне право вільно обирати своє керівництво та визначати власне майбутнє.
