Новий голова Білгород-Дністровської райдержадміністрації Михайло Титарчук своїм призначенням доповнив переконливу команду наймолодших реформаторів Одещини.
Йому 31 рік. Народився в Чернігові в родині військовослужбовця в третьому поколінні. Із золотою медаллю закінчив державну середню школу з поглибленим вивченням іноземних мов. Вищу юридичну освіту здобув у Національній академії державної податкової служби України. Понад десять років працював у міжнародних проектах Міноборони. Побував в 40 країнах світу. Останні вісім років трудився директором гірничодобувної компанії в Демократичній Республіці Конго. Одружений, виховує сина.
– Михайле Івановичу, при призначенні на посаду голови такого великого району, як Білгород-Дністровський, Вас номінували як найсильнішого кандидата, який має вагомий досвід міжнародної співпраці.
– Професійний досвід приходив до мене в дуже суворих умовах. Мені не довелось шукати в житті легких шляхів, усього домагався самостійно. У родині простого військовослужбовця я був третьою, пізньою дитиною. З дитинства добре розумів, що розраховувати доведеться передусім на себе самого. По закінченні навчання не став здобувачем учених ступенів, а влаштувався працювати в «Українській авіаційній транспортній компанії» у Києві. По лінії ООН працював у Лівії, Судані, Уганді, Демократичній Республіці Конго, інших державах. Мені легко даються іноземні мови. Крім англійської, німецької, французької, добре знайомий з італійською, іспанською, португальською, групою арабських мов. Без зусиль даються різні мовні говірки. Чимало цінного почерпнув у процесі роботи в африканських, арабських країнах. У гірничодобувній сфері багато що доводилося починати практично з нуля. Іноді – буквально, тобто у звичайному наметі, в пустелі, за абсолютної відсутності інфраструктури. При цьому гірничодобувні перспективи потьмарювалися воєнними діями, що проходили буквально поруч. Крок за кроком досягнув посади директора серйозної міжнародної кампанії. За цей період зміцнилися ділові зв'язки з багатьма заможними та впливовими людьми.
– Відомо, що повернення до України частково пов'язане із загибеллю Вашого старшого брата під час боїв під Донецьким аеропортом.
– Працюючи за кордоном, я пильно стежив за політичними подіями й революційними змінами в Україні. Як і я, мій старший брат завжди залишався щиро відданим патріотом своєї країни. Він за прикладом батька став професійним військовиком. Спочатку закінчив вище військове командне училище в Орджонікідзе, потім Харківське гвардійське вище танкове командне училище. Служив на півдні України. Після звільнення, будучи військовим резервістом, працював в Одесі дільничником на Французькому бульварі. Після втрати Криму по телефону повідомив мені, що готовий негайно повернутися до армії. Я добре пам'ятаю його слова: «Повір, цим не скінчиться. Треба захищати Україну». Незважаючи на свою третю групу інвалідності, брат відразу вирушив із речмішком до військкомату. І через дві години повернувся до лав збройних сил країни як кадровий військовик. Примітно, що серед добровольців, зарахованих до одного військового підрозділу, виявилося лише двоє кадрових офіцерів – мій брат і 25-річний черкащанин. Служити братові довелося в Донецькому аеропорту, у першій танковій бригаді в районі села Піски. Його тяжко поранили під час мінометного обстрілу 14 жовтня 2014 року. Відвезли до Красноармійська, але врятувати мого брата лікарям не вдалося. Сьогодні спогади про його подвиг є у виданій книзі, про це розповідають військовослужбовці, один з яких пізніше запевнив мене, що все ще живий саме завдяки моєму братові. Тоді, після похорону, я готовий був теж вирушити воювати добровольцем, але на нашій сімейній нараді було вирішено: досить втрат, країні потрібно служити головою.
– Як оцінюєте потенціал довіреного вам району, які пріоритети намічаєте в роботі?
– Щодня продовжую знайомитися з місцевими жителями та перспективами економічного розвитку краю. За туристично-рекреаційною привабливістю район посідає одне з провідних місць в області. Підкреслю, що на морському узбережжі тут унікальний клімат і бальнеологічні умови. Це прекрасне місце для санаторно-курортного лікування й оздоровлення. Вважаю, що пріоритетні можливості для розвитку цілорічного туризму, зокрема зеленого, залишаються за селами, розташованими в цій курортній зоні. Першими кроками нової команди влади стане інвентаризація лікувальних, оздоровчих та інших об'єктів, що існують у рекреаційній зоні Будацької коси. Тут належить розв’язати цілу низку екологічних, комунікаційних і транспортних проблем, щоб наблизити рекреаційну зону до загальносвітових стандартів. Скажу, що завдяки особистим зв'язкам є реальні перспективи щодо залучення інвесторів із ряду арабських країн, наприклад, з Еміратів, Катару, Саудівської Аравії. Безумовно, зусилля нашої команди мають бути підкріплені законодавчими перспективами щодо звільнення інвесторів від податків на тривалий період, скажімо, на 10-15 років, за прикладом Грузії.
Друга складова, що доповнює туризм, на яку ми маємо намір спертися в забезпеченні економічного зростання району, – це посилений розвиток виноробства. Білгород-Дністровський район розташований у виноградарській зоні з унікальними екологічними параметрами. Підтримка виноробної галузі, яка дає можливість заробітку для п'ятої частини всіх жителів сільської місцевості, дозволить вирішувати цілу низку економічних завдань. Для формування місцевої високоякісної виноробної продукції буде потрібна державна допомога. А саме – скасування непід'ємної вартості одержання ліцензій, яка гальмує цю активно працюючу галузь, здатну забезпечувати розвиток соціальної структури села.
Безумовну увагу буде приділено й іншим напрямам агропромислового комплексу. Зокрема, на зустрічах із хліборобами обговорювалася можливість вигідно продавати зерно не через зернотрейдерів, а прямо до Африки. Також за допомогою обласної влади ми маємо намір приступити до відновлення доріг.
– Хто входить до складу вашої команди і як ви маєте намір боротися з можливими проявами корупції?
– До команди ввійшли сильні та гідні професіонали, більшість із яких не є жителями нашого району. Першим заступником затверджений Павло Юрійович Стерлядов, який має вагомий досвід державної служби. Нам уже відомі деякі факти корупційних дій, які, я в цьому повністю переконаний, ми зможемо успішно усувати, не допускаючи їх повторення надалі. Ми керуємося принципом нульової толерантності до корупції!
