Завиває холодний вітер, гойдаючи дерева. В свої права поступово вступає зима. Піднімаючи очі до неба, побачила незвичний в останні роки для міста пейзаж: один за одним над дахами здіймалися струмочки диму.
Газ не відключать?
– Доброго дня, – звертаюся до господині, яка йшла до хати. – Бачу, ви палите грубку?
– Так, намерзлася на базарі, торгую. А хіба тим газом нині нагрієшся. Заробиш чи не заробиш, а платити треба. Добре, що грубу не викинули, – говорить березівчанка Людмила. – Що мені вам розповідати, ви й сама добре розумієте, як воно важко живеться.
Жінка розповіла, що родина, звісно, від газу не може відмовитися, проте є запас дров, тож будуть палити. Вугілля теж не так легко купити, та й дрова значно зросли в ціні.
– Мої родичі взагалі встановили такий котел, що палить і твердим паливом, і газом. Коли прогорає і температура починає падати, автоматично вмикаються газові горілки. Але то все гроші, – зітхає Людмила.
Слово за словом – і співрозмовниця згадала про наболіле. Прийшло повідомлення, що потрібно заново укласти договір з газовим господарством, бо підприємство розділилося. І, здавалося б, нічого складного, але для мешканців району, та й, певно, для самих працівників установи, то виявилося неабияким випробуванням.
– Поки взяла довідку про склад сім’ї, поки ксерокопії поробила, прийшла, а там така черга, що не втрапила. Всі нарікають, сваряться. Потім як не прийду, у них неприйомний день, хвилююся, що не встигну, кажуть, газ відріжуть, – жаліється городянка. – Та ще й незрозуміло, для чого ті всі документи, як є лічильник і газовий проект.
Багато подібних скарг та питань доводиться чути. З тими, що найчастіше звучать, я звернулася до начальника Березівського управління експлуатації газового господарства Івана Пройченка.
По-перше, людей цікавить, для чого потрібно поновляти документи, якщо вони є в базі.
Іван Дмитрович розповів, що довідка про склад сім’ї потрібна для розрахунку при оплаті газу за використання газової плити, коли лічильник знаходиться на перевірці. Копія техпаспорту на квартиру або будинок використовується як правоустановчий документ, і в разі спорів щодо оплати дає можливість чітко визначити, хто власник помешкання.
– Звісно, намагаємося працювати таким чином, щоб не створювати черги, для чого ми доставляємо абонентам запрошення. Проте подеколи люди приходять без запрошень. Звісно, мешканцям району не варто хвилюватися, від газопостачання їх ніхто не відріже, – зазначає Іван Пройченко.
Крім того, начальник УЕГГ повідомив, що через кілька місяців людям знову доведеться робити те саме – укладати договори ще й з іншою газовою установою, адже після реорганізації газового господарства їх утворилося дві – газопостачальна та газорозподільна.
Від економії до недбальства
Тепло в домівках – це чи не основна тема розмов пересічних українців. Одні скаржаться, що не вистачає коштів, інші вкладають гроші, аби згодом заощадити на енергоносіях.
– У нас будинок, зараз його важко отопити. Тож ми з чоловіком почали перейматися цим питанням ще влітку. Звісно, утеплили. Коли проводили газ, залишили котел на твердому паливі, а нині ще й встановили третій котел – електричний. Газом палимо, але постійно контролюємо споживання, не більше 200 кубів на місяць, – розповідає мешканка Вікторівки Ольга Рожкован. – Так не лише економніше, а й спокійніше.
Ольга Василівна зазначила, що вугілля придбали завчасно, ще влітку, аби не чекати, коли воно подорожчає або буде в дефіциті.
Люди економлять, як можуть. Хтось купує вугілля, а хтось іде рубати лісосмуги.
– Нікому немає діла до того, що вирубують дерева. Ця проблема завжди була, але нині стоїть дуже гостро. У нас в Демидівській сільраді скоро нічого не залишиться. Коли я був депутатом районної та обласної ради, то порушував це питання неодноразово – і на районному рівні, і на обласному. Пропонував, щоб лісосмуги передали землекористувачам. Але, на жаль, не був почутий. За вирубку так ніхто й не відповідає. Люди знищують дерева не лише заради того, щоб обігріти оселю, але й заради наживи – адже легковий причеп дров коштує близько 350 гривень, – говорить керівник ПП «Чеське» Василь Швець.
Василь Сергійович згадав, що свого часу обласний бюджет виділяв три мільйони гривень на нові насадження. Він переконаний, що треба передусім берегти те, що є. Крім того, як підкреслив аграрій, існує ще одна проблема, пов’язана з недоглянутими лісосмугами: вони розростаються і займають добру частину полів.
Питання незаконного вирубування залишається актуальним, але в окремих сільрадах є в цьому певний лад. Селянам виділяється ділянка для вирубування. Сухі та старі дерева вирізаються, а на їхньому місці саджають нові.
Хвилювання та нарікання людей виправдані, проблем вистачає, але їх можна вирішити – адже безвихідних ситуацій не буває.
І знову над хатами піднімається дим. Та чи замислюються люди, що в грубах догорають останні лісові насадження і які наслідки чекають нас у зв’язку з нашим недбальством?
