Сучасна організація санаторно-курортного відпочинку дозволяє багатьом країнам світу отримувати істотні надходження до державного та місцевих бюджетів. Добре відомими міжнародними оздоровчими центрами є курорти Німеччини, Чехії, Угорщини, Ізраїлю, Італії, Франції. І в цих країнах повною мірою використовується їхній економічний потенціал.

Одеська область, маючи різноманітні природно-лікувальні ресурси (ПЛР), могла б активніше залучати їх до створення курортів бодай місцевого значення. А згодом, у разі застосування професійного менеджменту, їх можна було б перетворити й на міжнародні. Саме такий шлях торували найвідоміші курорти за кордоном.   

Слід нагадати: наш регіон має мінеральні води, пелоїди (лікувальні грязі) та ропу лиманів і озер, морське узбережжя, природні об’єкти і комплекси зі сприятливими для лікування, оздоровлення та медичної реабілітації кліматичними умовами. Це самостійні об’єкти геологічного середовища, які потребують різнобічного підходу до вивчення, контролю стану і використання. Лікувальний профіль курортів Одеської області, за даними Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології (УкрНДІ МР та К), визначено як кліматобальнеогрязьовий. 

Згідно з Законом України «Про курорти», для організації лікування та відпочинку в місцевостях із природними цілющими властивостями передбачається використовувати спеціально визначені території, які мають відповідні ресурси. Вони належать до курортоутворюючих чинників, а їх збереження слід віднести до першорядних завдань держави. Відповідно до Закону України «Про курорти» (ст. 16) та наказу МОЗ України № 243 від 2 червня 2003 р. «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання», щодо всіх таких місцевостей мусить бути зроблений медичний (бальнеологічний) висновок, виконаний на підставі медико-біологічних та інших спеціальних досліджень.

У курортницькій, рекреаційній спеціалізації Одеського регіону морському узбережжю надається провідна роль. Окремі його ділянки слід розглядати як природні об'єкти та комплекси зі сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатними для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1499 від 11 грудня 1996 р. «Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних», до водних об’єктів області, які мають категорію лікувальних, належать, зокрема, родовища пелоїдів Куяльницького та Хаджибейського лиманів, родовища мулових пелоїдів водойм Сасик, Будак, Бурнас, Алібей, Шагани, а також родовища мінеральних вод Одеське-1, Одеське-2, Куяльницьке, Сергіївське, Каро­ліно-Бугазьке, Чорноморське, Приморське. Цей величезний потенціал, на жаль, лише очікує на своє повноцінне використання. 

Зокрема, важливою складовою природних лікувальних ресурсів є мінеральні води. Залежно від мінералізації, наявності специфічних біологічно активних компонентів та сполук, вони можуть використовуватися у практиці при зовнішньо­му та внутрішньому застосуванні, а також надходити для промислового фасування як природні столові, лікувально-столові та лікувальні води. 

Всього в області обстежено понад 200 проявів мінеральних вод. Але використовується гідромінеральний потенціал вельми нерівномірно. У санаторно-курортних бальнеокомплексах мінеральні води задіяні лише курортами «Куяльник» і «Сергіївка».

В Одеській області наприкінці минулого століття промислово розливалися лікувально-столові води «Куяльник», «Тіра», природні столові води «Ізмаїльська», «Магнолія», «Зелена зірка», «Ренійська» та інші. До ДСТУ 878-93 «Води мінеральні фасовані. Технічні умови» внесено 45 мінеральних вод Одеського регіону, з них на сьогодні фасуються лише шість («Аква-Лібра», «Куяльник», «Куяльник-1», «Аква Віта», «Бірзу­льська», «Кардамичівська»).

Кількість виданих медичних (бальнеологічних) висновків щодо природних лікувальних властивостей ПЛР в Одеській області за період 2003-2015 рр. становить 37. 

З них природних столових вод – 11, лікувально-столових – 5, лікувальних – 12, лікувальних грязей – 5 і ропи – 3. За наявності інвесторів виробництво різних вод може надати істотного поштовху розвиткові регіону. І це важливо не лише для оздоровлення людей. Лікувальні та столові води можуть забезпечити надходження до місцевих бюджетів. За умов децентралізації, коли на місцях доводиться вирішувати дедалі більше фінансових питань, про це не можна забувати.  

Є у нас іще лікувальні грязі (пелоїди) – унікальні природні ресурси лиманно-гирлових комплексів північно-західного Причорномор'я. В Одеській області кондиційними лікувальними грязями (пелоїдами) характеризуються лимани (із заходу на схід) Бурнас, Будацький, Куяльницький, Тилігульський. 

Зі всіх родовищ Дунайсько-Дністровської групи лиманів використовуються лише пелоїди Будацького лиману на курорті «Сергіївка» (балансові запаси становлять 2892 тис. куб. м).

За диференціацією курортно-рекреаційного застосування приморська смуга Одеської області поділена на три частини. Перша – це території з розвинутою курортно-рекреаційною інфраструктурою («Куяльник», «Одеса-центр», «Затока», «Сергіївка»). Друга – території найближчої перспективи для розвитку рекреаційної та санаторно-курортної сфери (Тилігульська, Куяльницька, Санжійківська, Кароліно-Бугазька, Будацька, Бурнасько-Будацька, Сасицько-Шаганська, Придунайська площі). Третя – території віддаленої перспективи для розвитку цього напряму діяльності (Дністровська, Тузлуцька, Китайська, Катлабузька та Ялпузька площі).

Фахівці ДУ «УкрНДІ МР та К» радять налагодити тісне партнерство з органами регіональної влади в наданні експертно-консультативної допомоги та проведенні наукових досліджень щодо реалізації стратегічного пріоритету розвитку Одеської області – створення курортів державного та місцевого значення. Крім того, треба розробити геоінформаційну систему Кадастру природних лікувальних ресурсів та курортного потенціалу регіону, виконати медичне зонування території Одеської області з виділенням пріоритетних зон для розвитку медичного та оздоровчого туризму. На порядку денному також розвиток інфраструктури реабілітаційних відділень у санаторно-курортних установах для учасників АТО і переселенців. 

Таким чином, маючи потужний рекреаційний потенціал, Одеська область стоїть перед великими перспективами розвитку санаторно-курортної сфери, рекреації та медичного туризму. Треба ними лише правильно скористатися, запропонувавши всім охочим відпочинок, відновлення, лікувально-оздоровчі процедури або корисні води. Це серйозний іспит на зрілість відносин між владою, інвесторами та медициною, від якого значною мірою залежить майбутнє регіону.