Енергія: де взяти і як зберегти?

Протягом 2017 року на Оде­щині більше сотні об’єктів соціальної сфери стали енергоефективними. Проведені тут заходи з енергозбереження дозволили заощадити до 18% паливно-енергетичних ресурсів. Енергоощадні технології для нашої області є особливо актуальними, оскільки вона не має власних енергогенеруючих потужностей, а відтак є енергодефіцитною. Задля вирішення цієї проблеми було прийнято регіональну Програму енерго­ефективності на 2016-2018 роки. На заходи енергозбереження цьогоріч з обласного бюджету було витрачено понад 44 мільйони гривень.

В межах реалізації обласної Програми енергоефективності цього року модернізували систему вуличного освітлення у місті Подільськ, провели капітальний ремонт у під’їздах і на міжповерхових клітках у чотирьох будинках Чорноморська. Наразі на 99% завершено капітальний ремонт сімох багатоповерхових будинків у Овідіопольському районі, капітальний ремонт шкіл в Березівці та Іванівці, а також реконструкцію системи освітлення в Одеській обласній школі вищої спортивної майстерності «Олімпієць». На 98% завершено капітальний ремонт шістьох навчальних закладів в Арцизі, капітальний ремонт двох житлових будинків у Ізмаїлі, десятьох багатоквартирних будинків у Біляївському районі. Виконано й чимало інших подібних робіт. Що ще роблять на Одещині, аби впоратися з енергодефіцитом та подорожчанням енергоносіїв, ви дізнаєтеся з розповідей наших власних кореспондентів.

 

Біляївський район

У Хлібодарському знайшли вихід

Борги населення за спожиті житлово-комунальні послуги, відключення подачі газу і електроенергії на котельні та до квартир дуже ускладнювали життя громади і призводили до соціальної напруги. А у Хлібодарському більшість мешканців живуть у багатоповерхівках із централізованим опаленням, газо-  і електропостачанням. Тож місцева влада вимушена була шукати оптимального вирішення зазначених болючих проблем. 

Відразу після завершення минулого опалювального сезону тут досконало вивчили умови застосування новинки, альтернативного виду палива – пелетів. У кількох школах району вони вже використовуються. Це дуже здешевлює тепло і дає більшу стабільність у роботі  котелень. У Хлібодарському вирішили перевести на це альтернативне паливо потужні селищні котельні, які дають тепло всій інфраструктурі населеного пункту і всім багатоповерхівкам. Тобто ці котельні – найбільші в районі.

Селищний голова Степан  Зазуляк, новатор з натури, порадився зі своєю депутатською командою, заручився підтримкою районної влади і депутата обласної ради Олега Казимирова, вирішив ризикнути і стати першопрохідцем у районі, перевівши всі селищні котельні на альтернативне паливо.

Виготовили проектно-кошторисну документацію, закупили необхідне обладнання. Умільці селищного комунгос­пу встановили два нові котли, ще й вдосконаливши їх. Котли поставили поруч із газовими, які вирішили використовувати як резервні.

Роботу виконали величезну, але тепер у селищі тепло, опалювальний сезон проходить організовано, без нарікань жителів. А це вагомий аргумент, щоб люди почали організовано проплачувати рахунки і віддавати борги.

За інформацією прес-служби районної державної адміністрації

 

Захарівський район

Через чиновницькі кордони – не пробитися

Цього року кілька об’єктів соціальної сфери району потрапили до переліку тих, що фінансувалися з обласного бюджету на впровадження заходів з енергоефективності. 

Першим зрадів колектив Захарів­ського дитячого садка, де замінили 65 старих вікон на сучасні металопластикові. На ці роботи з обласної скарбниці було виділено понад півмільйона гривень. Ще 700 тисяч спрямували на заміну всіх вікон у приміщенні ра­йонного Будинку культури. За 33 роки свого існування будівля не знала таких масштабних перетворень.

Крім цього, за кошти обласного бюджету замінено вікна, вхідні двері і дах в бібліотеці села Росіянівка, а за рахунок районної скарбниці придбано нові котли, зроблено капітальний ремонт котельні і замінено вікна в будівлі місцевого професійного ліцею. Таким чином, лише за останні місяці на об’єктах соціальної сфери виконано значний обсяг робіт з енергозбереження, що дозволить берегти тепло, а відтак – економити бюджетні кошти з оплати рахунків за природний газ.

Район міг би заощаджувати ще більше грошей, якби деякі чиновники не перешкоджали введенню в експлуатацію котельні на альтернативних видах палива, що могла б обігрівати всі приміщення центральної районної лікарні. Лише за приблизними розрахунками, щомісячна економія коштів районного бюджету становила б 300-400 тисяч гривень. 

Для обладнання нової котельні теплопостачальне підприємство взяло в оренду одну з будівель поблизу лікарні. Тут встановлено три сучасних потужних котли, у достатній кількості заготовлено дров, вугілля і торф’яних брикетів. Бригада будівельників трудилася все літо, щоб привести занед­бане приміщення до нормального вигляду, встановити нову огорожу і навіси для зберігання палива. Словом, підприємство на повну готувалося до опалювального сезону, але до цього часу райдержадміністрація знаходить ряд причин, щоб котельня не запрацювала.

– У нас є всі необхідні ліцензії, дозволи та інші документи на експлуатацію встановленого обладнання, – розповів директор КП «Захарівське теплопостачальне підприємство» Олександр Корой. – Такі котельні з успіхом працюють в Арцизькій лікарні та в селі Петрівка Доброславського району. А в Захарівці голова райдерж­адміністрації Ігор Стебловський вирішив створити комісію, яка вже два місяці вивчає доцільність переведення газової котельні на альтернативні види палива. І Президент, і Кабінет Міністрів закликають владу на місцях зводити до мінімуму використання шалено дорогого природного газу, а в Захарівці чомусь не звертають на це уваги. Спочатку заступник голови РДА шукав якісь «заковики» в нашій діяльності. Потім за справу взявся головний архітектор району. Вони постійно вимагають все нових і нових документів, які ми їм надаємо. Проте до сьогоднішнього дня, за вердиктом райдерж­адміністрації, котельня не готова до експлуатації, а за фактом – ми можемо подавати якісне тепло лікарні хоч зараз. Зрештою, лише спеціалізована організація може вказати нам на якісь недопрацювання, порушення чи недоліки в роботі. Райдержадміністрація не є таким органом і взяла на себе не ті функції. Та як би там не було, але через опір чиновників ми не можемо нормально працювати.

Слід зазначити, що ця котельня на альтернативних видах палива обладнана за рахунок коштів інвестора. Компанія вклала в даний проект два мільйони гривень, вже рік справно платить кошти за оренду приміщення (три тисячі гривень на місяць). Більше того, бізнесмени створили кілька нових робочих місць і виконали одну з головних вимог районного керівництва – офіційно зареєстрували в Захарівці комунальне підприємство, аби всі податки залишалися в районі. В подальшому вони планували відкрити ще одне підприємство з виробництва паливного брикету. Але, бачачи ставлення деяких посадовців до бізнесу, вирішили відкласти реалізацію задуманого і спрямувати свої гроші в розвиток інших районів.

Олена ХАРЧЕНКО, власкор «Одеських вістей»      

 

Бюджетним коштом

Нинішнього року Ананьївський, Березівський, Мико­лаївський, Іванівський, Любашівський, Ширяївський та Лиманський райони отримали з державного бюджету 25 мільйонів гривень цільової субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Значна частина коштів спрямована на впровадження енергоощадних технологій в закладах освіти, медицини та культури. До цього процесу причетний народний депутат-мажоритарник Іван Фурсін. 

Днями народний обранець відвідав Любашівський район, щоб особисто переконатися, що державні кошти  використовуються ефективно. Адже у 2017 році Любашівщина отримала на свій соціально-економічний розвиток близько 9,8 мільйона гривень. Торік – 5,2 млн грн. 

У НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей» смт Любашівка народний депутат перевірив систему опалення, яку було повністю замінено у класах початкової ланки і частково – у головному корпусі за більш ніж 300 тис. грн. Директор школи  Аркадій Горбатюк розповів, що система опалення не ремонтувалася понад 60 років. Він сподівається, що наступного року її вдасться повністю замінити, адже вже сьогодні відчувається економічний ефект. Якщо раніше приміщення опалювали чотири котли, то нині вистачає двох, щоб створити комфортні умови для навчання учнів і праці педагогів. 

Побував Іван Фурсін у дитсадках «Казка» та «Сонечко». 

Доречно також додати, що за державні кошти у сумі 1,35 млн грн перекривається дах на Ясенівському НВК «ЗШ І-ІІІ ступенів-дитсадок».  

–  Завдання мажоритарників – не лише творити закони, але й «вибивати», у гарному розумінні цього слова, кошти на розвиток соціальної інфраструктури населених пунктів своїх виборчих округів, як це заведено у розвинутих країнах. Зрозуміло, що левова частка державних коштів йде на впровадження енергоощадних заходів, – вважає народний депутат. – Це реальна економія та комфорт. Тому державну політику стосовно впровадження енергонезалежності потрібно визнати пріоритетною.  

Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей»

 

Окнянський район

Щоб вчитись було затишно

У Гавиноському НВК «ЗОШ І-ІІІ-ДНЗ» проведено заміну старих вікон на енергоощадні. Це дозволить зменшити витрати на закупівлю твердого палива. 

А у Малаївському аграрному ліцеї завершено пусково-налагоджувальні роботи системи центрального опалення. Обидва котли функціонують нормально, забезпечуючи температурний режим в усіх навчальних корпусах. Якщо раніше відносно тепло було лише в класах, то тепер комфортно і в коридорах та спортивній залі. 

У Федосіївському НВК  «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» енер­го­­­­ощад­­ні заходи прово­дять­ся в межах  ре­алі­зації проекту Австрій­сь­кої Агенції Розвитку та Про­гра­ми розвит­ку Органі­зації Об’єднаних Націй «Ста­лий розвиток сільських територій Одеської та Черні­вецької областей» за спів­фінансування районного бюджету та сільської ради.

Юрій ФЕДОРОВ

 

Почем нынче согреться?

Зима уже вовсю набирает обороты, и в скором времени в украинское Придунавье придут морозы. С началом отопительного сезона на фоне растущих тарифов на тепло рядовой измаильчанин всерьез озабочен вопросом: как экономить на обогреве? 

Есть, конечно, небольшая прослойка обеспеченных людей, кто способен платить по счетам за газовое или электрическое отоп­ление без начисления субсидий. Многие люди со средним достатком, пытаясь экономить на дорогом газовом топливе, переходят к альтернативным источникам тепла. Кто-то возвращается к старым печам (у кого они сохранились), кто-то устанавливает новые на твердом топливе. В связи с этим мы решили разузнать, какова стоимость альтернативных материалов для отопления  – угля и дров.

В Измаиле и Измаильском районе можно купить газовый уголь и антрацит, в частности, его разновидности – антрацит мелкий, антрацит-орех и антрацит-кулак-орех.

За 1 т угля антрацит на измаильском рынке просят от 4900 до 7100 гривен. Что касается угля антрацит фракции АМ (антрацит мелкий), его стоимость составляет от 5600 до 6200 гривен за 1 т. Уголь фракции АО (ант­рацит-орех) обойдется в сумму от 5800 до 6800 гривен. Дороже будет стоить уголь фракции АКО (антрацит-кулак-орех), а именно – 7000 гривен за 1 т. А за 1 т газового угля придется отдать порядка 4500 гривен.

Считается, что антрацит – выгодный и чистый в сгорании, так как при его использовании гарантированы минимальный расход, максимальная теплоотдача, минимум шлаков и выброса отходов в атмосферу. Но не стоит спешить его покупать. Специалисты советуют первоначально посмотреть маркировку котла – там указаны виды угля, подходящие именно вашему агрегату. Да, действительно, антрацит – лучший по теплоотдаче уголь. Но из-за особенностей сгорания вы рискуете: либо своим котлом (он может просто не выдержать температуры), либо своим кошельком (антрацит просто не даст нужного КПД). Конечно же, есть котлы, приспособленные для сжигания именно антрацитов, а есть те, которые рассчитаны на худшие сорта, зато из них они получают максимум полезной энергии.

Но если маркировки нет или она вас не устраивает, попробуйте закупить разные сорта на пробу и провести эксперимент: зафиксировать время горения, уровень теплоотдачи и количество золы.

Если говорить о стоимости дров в Измаиле и районе, то их цена колеблется от 1000 до 1300 гривен за 1 м3. Здесь все зависит от вида дерева и от вида дров, от того, распилены они или нет. Так, стоимость дров акации и ореха составляет от 1150 до 1300 гривен за 

1 м3. Софора (распиленная) будет стоить немного дешевле – 1000 гривен. Стоимость дров твердых пород составляет 1200 гривен. Самые дешевые дрова – это тополь, стоимость составляет порядка 800 гривен за 1 м3.

К слову, помогает жителям Измаила встретить зиму и благотворительный фонд Урбанского «Придунавье» – завезены дрова 17 семьям, которые отапливают свои дома при помощи печей. По кубометру дров получили семьи, которые относятся к незащищенным категориям, – малообеспеченные, многодетные, а также внутренне перемещенные лица. Списки семьей, которые нуждаются в помощи с топливом для печного отопления, предоставило управление труда и социальной защиты Измаильского горсовета. 

Олег КОЛЕВ, собкор «Одеських вістей»

 

Вводят «теплое кредитование»

– С 1 января 2018 года мы возвращаемся к двухставочному тарифу на тепло, – сообщил недавно городской голова Измаила Андрей Абрамченко. – По сути, двухставочный тариф – это форма кредитования абонентов коммунального предприятия «Теплосети Измаилтеплокоммунэнерго» в течение всего года.

Таким образом, завершится почти десятилетняя история войны двух тарифов, которую начала пенсионерка Лидия Квасневская, объявившая двухставочный тариф незаконным и активно призывавшая жителей многоквартирных домов не оплачивать часть квитанций теплоснабжающего предприятия. Инициированное ею движение нашло отклик у части измаильчан. 

Объяснения тепловиков, касающиеся структуры тарифа, в частности, того, что речь идет о форме кредитования потребителей, услышаны не были. Не был принят во внимание и тот факт, что в Измаиле цифры оплаты меньше, чем где бы то ни было. Намного приятнее было слышать, что «платить можно меньше…».

Прошло несколько акций протеста, и за ними – волна публикаций по этому поводу. Тема тарифов активно звучала в политических баталиях – и в результате по решению НКРЭ в 2014 году двухставочный тариф в Измаиле был отменен.

…Эйфория от пирровой победы прошла, как только пришли счета за оплату тепла.

Вместе с объяснимым недовольством цифрами в платежках зашевелились последователи активной пенсионерки – и появились высказывания: мол, Измаил повышает тарифы – а мог бы снижать, так как вроде бы тарифы устанавливаются на местах… 

– Составляющие тарифа формируются не органами местного самоуправления: тариф на тепло на 93% состоит из новой стоимости газа и элект­роэнергии, – и эти цены не мы устанавливаем, – не раз объяснял мэр Измаила. – Мы включаем их в тариф и рассчитываемся полученными от населения деньгами за поставляемые в город газ и электро­энергию. И лишь 7% тарифа – зарплата работников «Измаилтеплокоммунэнерго», которая не может быть ниже минимальной. 

…Тем не менее в городе нашли способ снизить тарифное давление на горожан – и воспользовались правом определять форму тарифа – двух- или одноставочный.

Введение двухставочного тарифа – это еще и способ поддержать коммунальное предприятие: теперь оплата за уже поставленное тепло будет поступать не исключительно в отопительный сезон, а в течение всего года – и это позволит, в том числе, проводить летом подготовку к отопительному сезону и обновлять оборудование в плановом порядке.

Что же до уменьшения тарифа, то это возможно – но лишь после снижения стоимости газа.

– Понизится стоимость газа – понизится тариф, – подчеркнул градоначальник. – Понимаю, что он высокий, но выбор у нас невелик, – в противном случае мы закрываем коммунальное предприятие, и тогда каждый решает проблему отопления сам. Но ведь это неправильно, поэтому мы и ищем выходы из данной ситуации.

Напомним, что тариф формируют одни и те же статьи расходов: определяется общая сумма затрат на год, затем выводится стоимость единицы продукции – тепловой энергии (1 Гкал) и стоимость отопления за «квадрат».

При двухставочном тарифе общая стоимость тепловой энергии в год делится на две части – условно-постоянные затраты (абонплата в течение года) и условно-переменные затраты (в отопительный сезон).

Абонентская плата включает в себя условно-постоянную часть затрат теплоснабжающего предприятия на выработку, транспортировку и распределение тепловой энергии на нужды центрального отопления. Это касается топлива, электроэнергии и воды на технологические нужды, материалов, зап­частей, полуфабрикатов и других материальных ресурсов, оплаты труда, общепроизводственных расходов, а также налогов.

В условно-переменные затраты включаются затраты на топливо и электроэнергию для производства тепловой энергии.

Таким образом, часть услуг абонентам оказывается в кредит, оплату которого они производят в летнее время. Это, с одной стороны, снижает финансовую нагрузку на абонента по оплате за потребленную тепловую энергию, с другой стороны, дает возможность производить предоплату за энергоносители и осуществлять в летний период ремонт и подготовку котельных для работы в отопительный сезон.

…В Измаиле двухставочный тариф был введен постановлением Кабмина от 29 апреля 2007 года, через семь лет его сменил одноставочный, проработавший порядка трех лет.

Поможет ли измаильчанам двухставочный тариф, который еще иногда называют «теплым кредитом», пережить зиму без жесткой экономии и с регулярной оплатой тепла, покажет весна. 

Ирина КОРОЛЬКОВА, собкор «Одеських вістей»

 

Из энергомании в энергоменеджмент

Об энергосбережении сегодня не говорит разве что ленивый. Конференции, круглые столы, проекты, рекомендации, некоторые из которых вызывают странное ощущение того, что давали их явно не очень умные люди. Например, рекомендация на зиму наглухо заклеить окна скотчем или бумагой. По одному из центральных каналов даже показали, как завешивать на ночь окна одеялами. Иначе как явной протекцией гриппу все это назвать нельзя. Причем протекцией весьма действенной, так как в закрытом и непроветриваемом помещении вирусы размножаются, как в инкубаторе – стремительно и агрессивно. Их практически беспомощными жертвами становятся люди, работающие и живущие в таких закрытых пространствах. 

Думаю, что подобное происходит из-за нашего непонимания сути проблемы энергосбережения. Ее решение кроется не в крайностях, а в правильном, грамотном отношении к разным видам ресурсов. Очень интересную форму обучения такому отношению презентовали в Одесской национальной академии пищевых технологий (ОНАПТ). Заведующий кафедрой процессов, аппаратов и энергоменеджмента, доктор технических наук, профессор Олег Бурдо предложил в рамках молодежного форума «Энергомания» проводить конкурс работ школьников. И получилось очень интересно. Как предисловие к подготовке в вузе кадров по новой специальности – энергоменеджер.

Молодо, но не зелено

Учащиеся 11-го класса одесской гимназии № 5 Влад Чабанюк, Алексей Воронко и Евгений Супрунец подошли к вопросу об энергетическом обследовании своего учебного заведения по-взрослому: взяли тепловизор и посмотрели, в каких помещениях происходят наибольшие утечки теп­ла, рассчитали толщину изоляционных материалов для стен и даже выбрали, какие из них будут выполнять задачу сокращения тепловых потерь лучше всего. 

Дария Кравчук, одиннадцатиклассница ООШ № 92, проанализировала счета, которые оплачивает школа за электроэнергию и тепло. Затем рассмотрела ситуацию замены всех ламп на светодиодные. Это позволило бы только на потреблении электроэнергии сэкономить порядка 40 тысяч гривен в год. 

По сути, эти две работы – уже готовые рекомендации для руководства школ. 

Учащиеся ОСШ № 111 заинтересовались проблемой сокращения потерь электричества в своих домах, расположенных в районе Слободки. Здесь речь шла о рекомендациях родителям, как экономить не только за счет замены ламп на более экономичные, но и за счет вовремя выключенного телевизора и других электроприборов. Было ощущение, что хоть ненадолго ребята меняются с родителями местами, так как позволяют себе воспитывать и учить старших. Классная форма правильного диалога родителей и детей! 

Чем конкретнее, тем полезнее

Школьники представили также теоретические работы, посвященные обзору современных моделей энергоэффективного оборудования и важности проведения энергоаудита, который пока еще только входит в нашу жизнь. 

Жаль, что всего на форуме было представлено восемь докладов. Неординарность подходов и заинтересованность старшеклассников подсказывают, что подобный форум можно с успехом проводить на уровне области, чтобы на местах ребята изу­чали проблемы энергосбережения и давали конкретные рекомендации, как их одесские сверстники.

Кроме того, я бы разделила программу форума на практическую и теоретическую части. Работы, связанные с проведением обследований объектов, расчетов теплопотерь и толщины изоляции стен, выработкой рекомендаций по энергосбережению, гораздо более затратные по сравнению с обзором тех или иных возможностей экономии разных ресурсов, которые делаются в течение 1,5-2 часов благодаря помощи интернета. Это, по сути, работы начинающих энергоменеджеров. Они должны цениться выше, и именно на них стоит ориентировать участников форума, делая их исследования не общими и безадресными, а наиболее приближенными к конкретным условиям каждого исследуемого объекта.       

Светлана КОМИСАРЕНКО, «Одеські вісті»

 

Березівський район

Утеплили школу-садок

Цього року бюджет Березівської міської ради отримав з держбюджету цільову субвенцію у сумі 1 млн 450 тис. грн на встановлення енерго­ощадних вікон та заміну дверей у навчально-виховному комплексі «ЗНЗ І ст.-ДНЗ». Цією приємною новиною поділилася директорка закладу Наталя Павлова. 

Доречно сказати, що  школа-садок спочатку йменувалася «Дитячий садок № 6». Вона зведена за типовим проектом на кошти Вікторівської птахофабрики. Заклад розрахований на 280 місць. У грудні 1988 року садок прийняв перших господарів-працівників, а в березні – своїх перших вихованців.

Сьогодні ґрунтовну початкову освіту отримують лише 79 учнів. 

Наш кор.

Выпуск: 

Схожі статті