На численні запити суб’єктів підприємницької діяльності відповідає відділ надходження доходів

Прийнятий ВРУ Закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, є за своєю суттю революційним в пенсійному страхуванні, адже з 2004 року ми переходимо від системи пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування, коли до стажу роботи будуть зараховуватися лише ті періоди, за які застраховані особи сплачували внески до Пенсійного фонду України.

З 1 січня 2004 року збір на обов’язкове державне пенсійне страхування стане страховим внеском. І це дуже важливо – внески не входитимуть до складу податків, інших обов’язкових платежів, тобто до системи оподаткування. На них не поширюватиметься податкове законодавство та, відповідно, Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, платниками страхових внесків, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, визначені: по-перше, страхувальники - роботодавці та інші особи, які, відповідно до Закону, сплачують страхові внески, а по-друге, застраховані особи - фізичні особи, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, і сплачують страхові внески відповідно встановленого порядку (ст. 15).

Необхідно позначити, що новий Закон містить ряд принципових положень, які мають забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи. Принциповий характер, наприклад, має ліквідація пільг зі сплати страхових внесків і встановлення рівних зобов’язань щодо їхньої сплати на користь найманих працівників. Насамперед, це стосується платників страхових внесків – юридичних та фізичних осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент).

Тобто, згідно з Законом з 01.01.2004 року такі платники зобов’язані сплачувати страхові внески за себе згідно з фіксованими ставками, що будуть встановлені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного Закону, а за найманих працівників, які працюють на умовах трудового договору у юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування, внески нараховуватимуться, утримуватимуться та сплачуватимуться на загальних підставах, тобто від фактичних витрат на оплату праці.

Також у Законі приділяється значна увага питанню розширення кола застрахованих осіб.

Тобто, всі категорії платників поставлені у рівні умови щодо сплати внесків з метою отримання рівних пенсійних прав.

Необхідно зосередити увагу на визначення порядку нарахування, обчислення та сплати внесків до Фонду, тобто з 01.01.2004 року страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (ст. 20).

Крім того, Законом передбачена можливість добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що розширює можливості громадян і відповідає вимогам існуючих реалій суспільного розвитку. Наприклад, особи, які досягли 16-річного віку та навчаються у вищих або професійно-технічних учбових закладах, а також особи, які навчаються в аспірантурі, докторантурі, інтернатурі або клінічній ординатурі, братимуть участь у пенсійному страхуванні за власним бажанням. Ці особи та всі інші, які братимуть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, матимуть можливість таким чином збільшити страховий стаж і позитивно вплинути на майбутній розмір пенсії (ст. 12).

Необхідно розуміти, що платники які допустять порушення норм та положень нового Закону з 01.01.2004 р., несуть відповідальність відповідно ст. 106 зазначеного Закону.

Серед важливих норм Закону слід зазначити заборону списання заборгованості з обов’язкових страхових внесків до ПФУ та відновлення його прав як органу стягнення цієї заборгованості. Тобто, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Управління надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Крім того, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів, не застосовується.

Окремо хотілося би повідомити боржників, що заборгованість зі сплати збору означає не просто неодержання коштів управлінням, а втрату трудового стажу для призначення пенсії найманим працівникам.

Кожен керівник підприємства, установи, організації повинен зрозуміти, що, не сплативши належні кошти до ПФУ, він, з одного боку, затримує своєчасну виплату пенсій. З іншого – повинен відволікати значні суми коштів на сплату пені та фінансових санкцій. А головне – періоди, за які ще не сплачені внески, не будуть включені застрахованій особі – найманому працівнику у страховий стаж та у заробіток для обчислення пенсії.

Тому вже сьогодні управлінням проводиться повномасштабна роз’яснювальна робота з його впровадженням, а саме, у приміщенні управління проводяться семінари, виступи у ЗМІ. Висвітлюються норми та положення нового пенсійного законодавства серед платників, особливо серед боржників по платежах до Фонду.

Кваліфікаційну консультацію щодо питань впровадження норм та положень нового Закону можна отримати в відділі надходження доходів управління ПФУ в Київському районі м. Одеси за адресою: вул. Ільфа і Петрова, 4-а.