Чимало сільських рад, котрі нещодавно взяли під свою опіку соціальну інфраструктуру, опинилися у доволі скрутному становищі, оскільки коштів на її утримання та розвиток гостро бракує, а на допомогу новостворених агроформувань сподіватися марно.
Тож і не дивно, що у сільській глибинці комунальний сервіс, як правило, у загоні, від чого, насамперед, страждають люди похилого віку, інваліди, малозабезпечені. Вихід з глухого кута сільська влада вбачає у створенні власних комунальних підприємств.
Деякий досвід у цій важливій справі має гольмянська сільрада Балтського району, де головою Євген Михайлович КИФОРЕНКО. З ним зустрівся кореспондент “Одеських вістей”.
- Євгене Михайловичу, очолювана вами сільрада першою у районі започаткувала сількомунгосп. Як це вдалося, з чого розпочинали?
- Як новообраний сільський голова я не міг миритися з тим, що мої виборці, фактично, опинилися віч-на-віч з побутовим безладдям, котре ще донедавна панувало у Гольмі. Тож, коли постало питання про створення комунгоспу, ми довго не вагалися. Реально зважили свої можливості, проаналізували різні альтернативні варіанти, докладно ознайомилися з методичними рекомендаціями обласної ради, облдержадміністрації.
Врахували й те, що сількомунгосп допоможе розв’язати не лише нагальні потреби людей, а й створить нові робочі місця.
Цю ідею підтримали всі депутати, які на позаминулорічній серпневій сесії одностайно проголосували за створення при сільраді комунального підприємства. Згідно з вимогами чинного законодавства розробили статут, зареєстрували комунгосп, вирішили всі належні юридичні формальності, відкрили рахунок у банку.
Підібрали й доброго керівника: підприємство очолив беручкий до роботи фахівець Володимир Михайлович Грушецький. У нього, крім бухгалтера, ще чотири працівники – будівельник, слюсар-сантехнік, столяр, газоелектрозварник. Новостворений сількомунгосп працює на умовах самоокупності.
- Чим же конкретно займається комунгосп?
- Маючи власну вантажівку, розпочинали з надання транспортних і ритуальних послуг, вивезення сміття. У подальшому комунальники взялися за благоустрій села, упорядкування цвинтарів, пам’ятників, ремонт криниць, водогону, житла, закладів соцкультпобуту.
Минулого року, приміром, працівники підприємства полагодили більше кілометра водогону, капітально відремонтували опалювальну систему місцевої загально-освітньої школи та дитячого садка, а нині завершують спорудження та облаштування єдиної у районі лазні з парильнею, сауною, басейном, буфетом. Гадаю, що у новому, 2004 році жителі села та гості матимуть змогу досхочу попаритися.
Окрім цього, сількомунгосп виготовляє штахетник, інші дерев’яні та столярні вироби на замовлення, виконує зварювальні роботи.
- А чи по кишені селянам послуги, що їх надає комунальне підприємство?
- Малозабезпеченим, самотнім, ветеранам війни, пропонують гнучку систему оплати, а в деяких особливих випадках передбачене безплатне обслуговування. Загалом, працівники підприємства вже на ділі довели, що їхні послуги якісні і доступні всім.
