І знову традиційне питання: як на це зреагували правоохоронні органи? А ось як. Торік із переданих їм півтисячі матеріалів ревізій порушено лише 11 кримінальних справ. А до суду доведено ще менше.

Тим часом досвід показує, що наведення елементарного порядку в державних фінансах відразу позначається на значному збільшенні доходів держави.

Так, за два роки після зміни керівництва Держмитслужби митні платежі зросли більше як у двічі й становили 14 мільярдів гривень.

Хоч колишні керівники Держмитслужби запевняли мене, що всі резерви вичерпано, і збільшення платежів неможливе.

Держава зазнає величезних втрат від контрабанди. За оцінками фахівців, тільки чверть - чверть! -товарів легкої промисловості надходить на внутрішній ринок легально. Втрати бюджету від цього сягають одного мільярда гривень.

Тож не дивно, що торік у легкій промисловості виробництво зросло всього на 4 %, тоді як у промисловості загалом - майже на 16 %.

Тіньова економіка в нас традиційно асоціюється з виробництвом та реалізацією лікеро-горілчаних і тютюнових виробів.

Черговий парадокс. Рік тому кожна десята акцизна марка замовлялася для маркування п'ятдесятиграмової тари.

А чи багато з вас бачили такі пляшки в продажу? Зрозуміло, що ці марки клеїлися на значно більшу пляшку.

Тінізація та фальсифікація ринку алкоголю сягнула таких масштабів, що від неякісних напоїв щорічно вмирає близько 10 тисяч чоловік, а 30 тисяч - хворіє. Це ще одна яскрава ілюстрація порушення прав людини, прав споживача, до якого призводить організована злочинність та корупція.

Ситуація суттєво змінилась із запровадженням державної монополії у цій сфері. Як результат - виробництво алкогольних і тютюнових виробів не скоротилося, як передрікали, а зросло більш як на 20 %.

За півроку замовлення на акцизні марки нового зразка для маркування алкоголю збільшилися майже удвічі, для тютюну - майже на 25 %.

Та який супротив цьому довелось здолати!

Не встиг вийти відповідний Указ Президента, як 50 депутатів звертаються до Конституційного Суду визнати його неконституційним. Серед підписантів знайомі прізвища: Мороз, Тимошенко і компанія.

Кого вони захищають? Інтереси народу чи ділків, які труять фальсифікатом людей і набивають кишені.

В результаті виконання Указу - вже зупинено діяльність більше 100 підпільних цехів, скасовано 2400 ліцензій, до бюджету додатково залучено 250 мільйонів гривень.

Закрито близько тисячі "точок" незаконної торгівлі алкогольними напоями. Ця робота продовжується.

Я хочу задати кілька запитань шановному товариству, присутньому у цій залі.

Хіба ви не знаєте, що відбувається на ринку алкоголю? Бардак!

Хіба складно налагодити систему ефективного контролю, яка б унеможливила тінізацію ринку алкогольної продукції? Хіба важко проконтролювати рух сировини - зерна і спирту, використання обладнання, рух самих алкогольних напоїв. Переконаний, що не складно.

Працює комісія, і я сподіваюся, що в цьому питанні буде наведено порядок.

Проблема полягає в іншому. Немає бажання це зробити, і насамперед - у правоохоронних органів, окремі представники яких часто виступають "дахом". Таке ставлення до існуючих проблем неприпустиме.

Насторожує і ситуація навколо виробництва самих акцизних марок. Торік лише за півріччя їх було списано на брак близько 30 мільйонів штук. Звідки таке браковиробництво? Зараз правоохоронні органи розбираються з цими "відходами" - чи, бува, не потрапили вони в обіг і хто на цьому нагрів руки. Ми до проблеми випуску і торгівлі лікеро-горілчаними виробами повернемося через декілька тижнів.

Ще одне - приманка для організованої злочинності - так звані конфісковані та безхазяйні товари.

Торік бюджетні надходження від реалізації конфіскату порівняно з 2001 роком скоротилися утричі, безхазяйного майна - на 20 %.

Загалом щорічні втрати бюджету від безгосподарського використання такого майна сягають понад 100 мільйонів гривень.

У 2003 році Держмитслужба передала виконавчій службі товарів на суму 30 мільйонів гривень, а від їхнього продажу до бюджету надійшло всього 5 мільйонів.

Навколо конфіскату буквально процвітає своєрідний бізнес. Так, конфіскований цукор ішов по 60 копійок за 1 кг, спортивне взуття - по 5 гривень, а сорочки - по 3,5 гривні за штуку - але тільки для "своїх".

Що стоїть за цією арифметикою - здогадатися не важко. От тільки рахувати чомусь нікому.

Часто безхазяйне майно чомусь переходить не державі, а суб'єктам господарювання - портам, залізницям, а відповідальні посадовці - скажемо так - ніяково заплющують на це очі.

Ще кілька років тому я доручав Уряду створити єдину інформаційну систему обліку та продажу такого майна. Однак цього досі не зроблено, що дуже схоже на свідомий саботаж - з боку тих, кому вигідна безконтрольність у цій сфері.

У реальному секторі економічна злочинність найбільше вразила енергетику. На неї припадає кожен десятий злочин у сфері економіки.

Торік підконтрольні державі обленерго безоплатно відпустили електроенергії на 570 мільйонів гривень.

Понаднормативні комерційні втрати в мережах склали майже 8 мільярдів кіловат-годин, які, не сумніваюся, знайшли свого споживача. Тільки за чиї кошти? - Державні!

Належної реакції на таке "господарювання" з боку Мінпаливенерго не видно. Через безконтрольність Міністерства була доведена до банкрутства друга після "Енергоатома" генеруюча компанія - "Дніпроенерго".

А ще не так давно на межі банкрутства балансувала і НАЕК "Енергоатом".

Тому для підвищення ефективності управління державним енергетичним сектором прийнято Президентом рішення про створення спеціалізованої Національної енергокомпанії. Це і питання національної безпеки і в цілому економіки. Це повинен бути єдиний комплекс.

Якщо Національна енергокомпанія запрацює так, як зараз "Нафтогаз України" чи "Енергоатом", переконаний, справи підуть на краще.

Підвищена криміногенність у вугільній галузі. Це зумовлене значним бюджетним фінансуванням та комерціалізацією збуту продукції.

Бюджетне фінансування галузі за останні 3 роки збільшилось на третину, а видобуток скоротився на 5% (на 4,5 мільйона тонн). Кредиторська заборгованість в 2,8 раза перевищила дебіторську.

Виходить - чим більше держава дає, тим більше втрачає.

Що це - некомпетентність чи марнотратство? Треба ж розібратись Мінфіну та Мінекономіки разом із Мінпаливенерго.

Особливий провал з видобутком коксівного вугілля, який торік скоротився на 2,7 мільйони тонн (на 5 %). Такого у нас не було з середини 90-х років.

Натомість зріс імпорт вугілля, який вже в три рази перевищує експорт.

А тільки від ввезення дорожчого на 15 % імпортного коксу торік економіка втратила майже 100 млн грн.

Кажуть, що імпортна вугільна продукція якісніша. Можливо.

Цей парадокс, здається, можна пояснити прислів'ям: чужа жінка завжди краща. Але хто назве розумною трату коштів, в тому числі бюджетних, на підтримку зарубіжної вугільної промисловості. Який господар буде продавати те, чого не вистачає у власній хаті?

Серйозні прорахунки минулого року допущені на ринку нафтопродуктів. Після відомої "бензинової" кризи 1999 року його ще так не розхитувало. Проте адекватних, а головне - ефективних методів реагування немає.

Нові автозаправки з'являються як гриби після дощу. Зростають торгові обороти. Але які прибутки, які податки сплачуються - ніхто не знає. Окремого обліку й звітності немає. Усе робиться так, щоб все було приховано.

Підкреслюю, основні роздрібні ринки - тобто продовольчі, нафтопродуктові - мають бути під пильним оком держави.

Злочинним економічним середовищем - вибачте, але інакше назвати його не можу - залишається торгівля. Ця сфера має найбільше обігових коштів, кредитів та інвестицій.

Тим часом третина підприємств галузі працює збитково, хоча практично без банкрутств. Їх і не може бути. Бо в жодній галузі немає таких віртуальних фінансових схем, як у торгівлі.

У 2003 рік торгівлі надано податкових пільг на 10 млрд грн, а податків отримано трохи більше 1 млрд грн.

В галузі посилилися монополістичні тенденції. Половину оптово-торгового обороту контролює всього 350 структур. Ось звідки цінові проблеми на ринках продовольства та паливо-мастильних товарів.

Перепродаж товарів складає дві третини оптового товарообігу. Таким чином "розкручуються" ціни по всьому торговельному ланцюгу.

Водночас оптовики - найбільші заявники на відшкодування ПДВ. Фіктивні фірми та контракти тут стали звичним явищем.

Тим часом поширені у ринкових країнах механізми виявлення тіньових схем торгівлі - зустрічні звірки рахунків оптових та роздрібних торговців - всіляко ігноруються.

Останнім часом у торгівлі активізувались так звані транзитні структури, які займаються перерозподілом прибутків. А по суті - приховуванням доходів від оподаткування.

Невелика група таких структур вже контролює більше половини оптово-торговельного обороту. І при цьому мають від'ємну базу оподаткування. Тобто держава ще їм винна.

Набуває поширення торгівля через телефони-магазини, Інтернет-мережу тощо. Таким чином легко збувається неякісний товар, обманюються споживачі, ховаються прибутки і не сплачуються податки.

Контроль там зовсім відсутній. А це ж сфера діяльності органів внутрішніх справ, Держспоживзахисту.

Питаннями торгівлі та контролю в Уряді практично ніхто не займається. В Міністерстві економіки та європейської інтеграції цей блок постійно скорочується. В більшості областей та районів ліквідовані управління та відділи з питань торгівлі. Це - серйозне послаблення контролю з боку держави. І з цим миритися не можна.

Останнім часом, з підвищенням попиту на землю, зростає злочинність у сфері земельних відносин.

На місцях широко практикується безоплатна передача земельних ділянок у власність, або їх продаж за символічними цінами.

Відповідь - очевидна, адже незабаром ці ж земельні ділянки комерційні структури і окремі громадяни купують або продають уже за ринковими цінами. Держава - знов у збитках, а ділки підраховують прибутки.

У Криму на територіях заповідників та виноградників розміщують пляжі та атракціони, роблять великий бізнес, а до бюджету йдуть копійки. Зараз там працює комісія РНБОУ.

Подібні приклади можна навести й по інших рекреаційних зонах та великих містах.

Всіляко зволікається проведення інвентаризації, грошової оцінки земель, розробка планів землеустрою. В третині населених пунктів досі не визначені їхні межі, в половині - немає інвентаризації та грошової оцінки.

Кому вигідно, щоб усе було в тумані, щоб не було ніяких карт і проектів, щоб усе було "під сукном", у сейфах? Насамперед тим, хто розпоряджається землею. Але де ж контроль, де правоохоронні органи? Де керівники міст, областей?

За останні 2 роки за порушення земельного законодавства до кримінальної відповідальності притягнуто аж 30 голів сільських, селищних та міських рад.

Тому й не дивно, що втрачається довіра людей до влади та реформ.

Тим часом розробка і прийняття законів, які могли б зупинити це свавілля на місцях, всіляко гальмується. Маю на увазі, насамперед, закон "Про ринок землі".

Багато проблем у сфері надрокористування. Злочинність і сюди простягає руки.

Після спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони у червні минулого року зрушень на краще не бачу. Відповідний комітет з природних ресурсів поки що не запрацював. Йде боротьба за сфери впливу, а робота - стоїть.

Практично зупинено видачу і продовження ліцензій, хоча ніхто з користувачів роботи не припинив.

Сьогодні у черзі на отримання дозволів - більше півтисячі заявок. Втрати держави оцінюються в один мільярд гривень.

Непрозорі правила здійснення надрокористування створюють вигідні умови для корупції.

Досі немає порядку надання ділянок у користування, контролю за погодженням документів. Як наслідок - самозахват земельних ділянок.

Надто поблажливим є ставлення до боржників зі сплати збору на геологорозвідувальні роботи, сума якого вже сягає більше 400 мільйонів гривень.

Сприятливим для злочинного середовища залишається фондовий ринок, який використовується переважно для спекуляцій з акціями. Близько 95 % операцій з цінними паперами здійснюється непрозоро, а біля 75 % - за кордоном. І здебільшого, як ви розумієте, в офшорах.

Кому це вигідно - зрозуміло. А імідж країни, економіка і бюджет тільки програють.

Аналогічна ситуація на страховому ринку. Лише третина страхування працює на економіку. Решта - тіньові та напівтіньові фінансові схеми. Страхові надходження зростають, а виплати практично не змінюються.

Через "псевдострахування" значно зменшується база оподаткування, а через перестрахування капітал вивозиться за кордон.

Невже податкові, контролюючі та правоохоронні органи не можуть протистояти цьому?

Пильної уваги з боку правоохоронних органів потребують іпотечні та пенсійні фонди. Сьогодні криміналізація загрожує успіху пенсійної реформи.

Не можу не згадати про лотерейний ринок. Більше року тому я поставив питання про необхідність державної монополізації у цій сфері.

Переконаний, що вона мала б такий же позитивний результат, як і в сфері обігу алкоголю та тютюну. Замість нинішніх 50 млн грн щорічно могли б мати на порядок більше.

Лотерейний бізнес зрощується з гральним, проблем у якому ще більше. Все це уміло використовують злочинні групи для наживи і відмивання незаконних доходів.

Час вже наводити порядок у цій справі. Відповідний Указ Президента України залишається невиконаним.

Хочу привернути увагу до соціального аспекту злочинності. За минулий рік за звітами правоохоронних органів виявлено 1200 злочинів, пов'язаних з невиплатою заробітної плати.

Насправді шкідлива практика набула значно більшого поширення. На сьогодні більше півтора мільйона працівників несвоєчасно одержують заробітну плату. Кожен із таких фактів - злочин.

Це тим більше неприпустимо, коли почала зростати економіка.

Влада і правоохоронні органи не мають права спокійно на це дивитись. Безоплатна експлуатація працівників протиправна і неприпустима.

У Конституції України записано: "Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом".

Тому вимагаю від правоохоронних органів ставитись до невиплати заробітної плати з усією суворістю, адже це - пряме порушення прав людини, антиконституційний злочин.

Живлячим елементом корупції залишається потужний бюрократичний апарат.

З початку адміністративної реформи у грудні 1999 року чисельність апарату Секретаріату Кабінету Міністрів збільшувалася 18 разів, апаратів інших центральних органів виконавчої влади - 95 разів.

Замість передбаченого адмінреформою скорочення службовців, їх чисельність зросла на 21 %.

Незважаючи на мою жорстку вимогу щодо уніфікації оплати праці в усіх, без винятку, міністерствах і відомствах, тут діють десятки різних схем.

Органи виконавчої влади змагаються один з одним, запроваджуючи всілякі надбавки і доплати.

Безумовно, оплата праці державних службовців потребує суттєвого поліпшення, особливо - у правоохоронних органах.

Останнім часом ситуацію тут виправлено. За минулі три роки фінансування Міністерства внутрішніх справ збільшилось у 2,2 раза, тоді як загальні видатки державного бюджету тільки в 1,6 раза.

Сьогодні заробітки рядового і молодшого начальницького складу перевищують рівень більшості працівників бюджетної сфери. Нещодавно підвищена оплата дільничним інспекторам міліції. І це вірно.

Держава підтримує правоохоронців.

(Закінчення на 4-й стор.)