Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Обрій”, що в Кодимському районі, керує Василь Павлович ЗАБУРАННИЙ. Люди довірили йому і землю, і майно, зберігши тим самим цілісність господарства та основні виробничі фонди. Нині – це одне з найпотужніших агроформувань району, котре обробляє чотири тисячі гектарів ріллі.
- Головний напрямок у нас – виробництво зерна, молока, м’яса, - розповідає директор. – Восени посіяли більше тисячі гектарів озимої пшениці та 111 гектарів озимого ріпаку. Нині посіви у хорошому та задовільному стані, а на полях накопичилось удосталь снігу, відтак матимуть рослини запас вологи. Заклали також надійну основу і під урожай ярих культур, виоравши понад дві тисячі гектарів площ, у тому числі 300 гектарів – на глибокий зяб. Весною плануємо загорнути у добре розроблений грунт насіння ярих зернових, кукурудзи, соняшнику, цукрового буряку.
До весняно-польових робіт накопичуємо запаси висококондиційного насіння, пальне, мінеральні добрива, котрих маємо понад 150 тонн, ремонтуємо техніку та сільгоспінвентар.
- З технікою на селі чимраз важче, оскільки вона вже давно відпрацювала свій амортизаційний строк. У якому ж стані машинно-тракторний парк вашого господарства?
- Не буду хвалитись, але скажу, що ми свої проблеми із технічним забезпеченням повністю владнали. Так, на сьогодні маємо 53 трактори, в тому числі 18 енергонасичених, 13 зернозбиральних комбайнів, 6 бурякозбиральних комплексів, автомашини, причіпне знаряддя.
У нас гарна ремонтна база, діють не лише майстерня, а й три кузні. Весь машинно-тракторний парк у належному стані і на 70 відсотків підготовлений до виходу в поле. До речі, своєю технікою ми допомагаємо збирати врожай сусідам, від чого маємо непоганий зиск.
- Василю Павловичу, оскільки ви вже заговорили про зиск, себто про прибуток, хотілось би почути й про інші джерела поповнення обігових коштів.
- Відповідь на всі життєві питання завжди дає економіка: який шлях до розв’язання проблеми коротший і дешевший, той і вибираємо. Це наше основне правило. Тому, окрім рослинництва, котре справді дає левову частку прибутку, ні на мить не забуваємо і про розвиток тваринницької галузі.
Скажімо, громадська череда товариства налічує 400 голів ВРХ, у тому числі 185 дійних корів. Вирощуємо свиней і птицю. Для свиней і поросят корми готуємо самі. Вони в нас збалансовані, а прирости сягають 700 грамів щодоби. Загалом же припасли на зиму півтори тисячі тонн сінажу, 380 тонн силосу, понад 200 тонн високоякісного сіна, концентрати, забезпечивши тим самим ситу зимівлю худобі.
Тваринництво дає змогу мати оборотні кошти: платити вчасно зарплату, розраховуватись щодо податків і зборів.
Ще одне джерело прибутків – переробка сільгосппродукції. Зокрема, працюють млин та олійня. Займаємось також вирощуванням яблук, слив, черешні, абрикос, котрі вигідно спродуємо на ринку та відправляємо на Кодимський консервний завод.
- Чимало агроформувань не в змозі розрахуватися з селянами за паї, затримують виплату заробітної плати. А своїх людей ви не ображаєте?
- Судіть самі. Незважаючи на неврожай минулого року, кожен із майже 1900 пайовиків одержав торік по три центнери зерна пшениці. Пенсіонерам зорали городи, виписували при потребі сіно, допомагали автотранспортом.
За рахунок господарства годуємо школярів безкоштовними гарячими обідами, утримуємо два дитячих садки, суттєву підтримку надаємо сільській лікарняній амбулаторії. Люди не бідують, усі забезпечені роботою, вчасно одержують зароблене.
Попередні розрахунки свідчать про те, що нинішній сільськогосподарський рік буде набагато кращим, аніж минулий, а, отже, примножаться й здобутки господарствам, зросте добробут кожної конкретної людини. А це для нас – найголовніше.
