Якою красивою, величною, ошатною виглядає Одеса збоку – на старих літографіях, листівках, з пташиного польоту! На жаль, зсередини це старіюче на очах місто, зі слідами колишньої розкоші.
Потрапити до Списку
Із сумом дивляться атланти, каріатиди, левині голови та інші споконвічні мешканці фасадів будинків історичного центру. У них є всі підстави побоюватися за своє подальше існування. Небезпечно ходити поблизу старих будинків – хоча б не впала на голову горезвісна цеглина або фрагмент прогнилого балкону. Небезпечно просто ходити тротуарами, ще не замощеним плиткою. Перетворена в “європейську” наша головна вулиця виявилася, по суті, блискучою (у вечірній час – буквально) латкою на лахмітті і лише відтінює загальну занедбаність міста.
Про стан пам'яток історії та культури – особлива розмова. Про них покликано піклуватися, зокрема, обласне управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини, очолюване Н.А. Штербуль. За словами Наталі Анатоліївни, у даний час йде робота над визначенням меж історичного ареалу міста, що дозволить здійснити комплексний підхід до реставрації центральної частини Одеси. “Історичний ареал” повинен увійти складовою частиною до нового генплану розвитку міста.
Вселяє певні надії і розпочата підготовка матеріалів, відповідно до Указу Президента України “Про збереження історичної забудови центральної частини міста Одеси”, про включення архітектурного ансамблю історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фахівцями управління було зроблено докладний облік, інвентаризація та дослідження пам'яток історії культури та архітектури, розташованих в центрі міста. На підставі цих документів Київським науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування, було розроблено концепцію регенерації історичного центру Одеси, зроблено обгрунтування пропозицій щодо внесення його до Списку всесвітньої спадщини відповідно до критеріїв, передбачених форматом ЮНЕСКО. Матеріали було подано експертам Центру всесвітньої спадщини. У подальшому необхідний був деякий перегляд критеріїв номінування Одеси до Списку. Після всіх необхідних оформлень та погоджень з відповідними міністерствами пакет номінаційних документів буде знову подано до Центру. Якщо Одеса буде включена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, це зовсім не означає, що на місто проллється золотий дощ. І все-таки можна розраховувати на одноразову фінансову допомогу, залучення інвестицій для розвитку туристичної інфраструктури тощо.
Управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини працює в режимі недостатнього фінансування. Проте, в межах реалізації програми збереження історичної забудови центральної частини Одеси, за рахунок бюджетних і залучених коштів відреставровано театри російський, український, музичної комедії, обласна філармонія. Тривають роботи в оперному театрі, які намічено завершити цього року (необхідна для цього сума – 78 млн грн, поки що виділено 30 млн...). Розпочато реставрацію музею західного і східного мистецтва, нового приміщення (вул. Пастера, 60) для Спілки театральних діячів. На черзі театри – юного глядача та ляльковий. Відреставровано станцію швидкої допомоги у Валіховському провулку, провадяться роботи на Соборній площі.
Місто майбутнього
“Збереженням історичної забудови, як гадається, не обмежується проблема порятунку Одеси – її унікального вигляду. Її колориту. Так, місто – не музей, зазначила та ж Н.А. Штербуль. І воно не може не змінюватися... Якою одержать Одесу в спадок від нас її майбутні мешканці? Можливо, з їхнього погляду, вона буде красива, ошатна, велична, - але чи збереже зачарування колишньої Одеси, - схожої на Марсель, Неаполь, Париж... - і не схожої ні на жодне інше місто? Враховуючи темпи будівництва, втім, і ми ще встигнемо пожити в цьому місті майбутнього. Прообраз його вимальовується вже зараз.
Будинки ХХІ століття спочатку з'являлися всередині кварталів, далеко від центру, у курортній зоні. Майже, якщо можна так сказати, ховалися. Тепер, відповідно до тенденції, вони починають рости, як гриби після дощу, і в центрі – на місці знесених, що не мали історичної, архітектурної та іншої цінності будинків. Однією з перших ластівок був одіозний будинок на Грецькій площі, названий у народі “в'язницею”...
Грецька площа, безперечно, викликає особливий інтерес. Втихли пристрасті щодо знесення першого круглого будинку – і от виріс другий... Звичайно, нас запевнятимуть, що він побудований з врахуванням традицій та сучасних тенденцій, органічно впишеться в навколишнє середовище тощо. Згодом, можливо, і впишеться – коли до нього “звикнуть”. Цей аргумент – “звикнете, звикнете” - є, виявляється, найвагомішим. Ми повинні вже, мабуть, звикнути навіть до готелю “Одеса”, який закрив вигляд на затоку і на місто з моря... Отож, поки новий круглий будинок в одних асоціюється з “скляною пухлиною”, в інших – з “консервною банкою, що впала у торт”... Невже це останній крик архітектурної моди – помістити на псевдокласичну, жовту з білим, основу, темну скляну вершину?
Чого нам варто побоюватися найближчим часом? Хвилюючої уяву реконструкції готелю “Спартак” на Дерибасівській – мова йде про появу 10-12-поверхового будинку... І готелю “Велика Московська” (там же) загрожує якась надбудова... А як “впишеться” споруджуваний на місці літнього кінотеатру “Комсомолець” торговельний центр? Зазіхання саме на Дерибасівську, найближчі вулиці та площу (Грецьку...) можуть призвести до втрати справді одеського неповторного колориту.
І все ж навряд чи знайдуться люди, які в принципі, заперечують проти оновлення центральної частини Одеси. Головне – де і що побудовано. Позитивні приклади – готелі “Фраполлі” на Дерибасівській, “Моцарт” на Ланжеронівській, церква Ісуса Христа Святих останніх днів там же, будинок, що примикає до неї у Пале-Роялі. У його дзеркальній поверхні відображуються небо, дерева, сусідні будинки...
І наостанок, не можна не сказати про таке суперечливе явище, як реставрація фрагментів фасадів. На бляклому загальному тлі будинку виділяється свіжопофарбований куточок, викуплений якоюсь фірмою. Нові сходи, двері, вікна. Приємно дивитися. А бідний старий будинок виглядає ще більш непривабливо. Упорядкувати весь його перший поверх?.. Теж не вихід. Поки черга до інших дійде...
Нерухомі об'єкти культурної спадщини (а сюди належать не лише ті, що охороняються державою) насправді виявляються дуже рухливими. Вони можуть змінювати свій колір, призначення, нарешті, зникнути. Спілкуйтеся зі старою, поки вона ще є, Одесою – і звикайте до нової…
