МИ ЗАВЖДИ ВІДСТАЄМО НА ТРИ СЕКУНДИ
Блискавка, грім, аромат троянди – все, що ми переживаємо, трохи застаріло, а саме на три секунди, стверджує німецький дослідник мозку Ернст Пеппель. За цей час, на його думку, мозок обробляє враження, працюючи у трисекундному такті. Подразники, що надходять у мозок, розтікаються по ньому у вигляді слабких електричних зарядів, і перш ніж стати образами, звуками та запахами, вони повинні з'єднатися з відпо–відними клітинами. Миті, за які вони доходять – “зона мертвого часу”, - складають приблизно 30 тисячних секунди. Поки між усіма зонами, які беруть участь у формуванні образу, наводяться мости, саме і минають три секунди.
Людина ніби відстає від того, що відбувається, але оскільки всі перебувають в однаковому становищі, цього ніхто не помічає. Для людини ці три секунди – теперішній час. Якби за допомогою особливих препаратів його вдалося скоротити, то там, де вирішують частки секунди, було б менше нещасних випадків.
ЯК ЗІБРАТИ ЗОРЯНИЙ ПИЛ
Стартувавши з американського космодрому на мисі Канаверал, космічний зонд “Stardust” вирушив у далеку дорогу: щоб наздогнати комету Wild 2. Він подолав відстань у 5,2 мільярда кілометрів. Це перший космічний зонд, спрямований до комети для збору зоряного пилу – тієї самої матерії, з якої 4,6 мільярда років тому виникла наша Сонячна система. На борту “Stardust” знаходиться вимірювальний прилад, розроблений Йохеном Кісселем з Інституту космічної фізики Макса Планка в Гархингу та фірмою “Von Hoermer & Sulger” – політно-часовий мас-спектрометр. Він на місці аналізує хімічний склад частинок і повідомляє про результати по радіо на Землю. Учені сподіваються розширити знання про походження Сонячної системи. Але їм доведеться почекати. За планом, дорогий зонд приземлиться в вогнетривкій капсулі лише на початку 2006 року.
ЯЄЧНІ ЛІКИ
Цікаві експерименти в галузі виробництва лікувальних продуктів проводять в одній з лабораторій Інституту Пастера. Нещодавно там придумали оригінальний спосіб боротьби з грипом. Вірус грипу вводять у сирі курячі яйця, а з'їсти їх можна у будь-якому вигляді, одержавши при цьому вакцину від захворювання.
ДІАМАНТИ НА ВИРІСТ
Алмази вирощують штучним шляхом ще з шістдесятих років. На біду для споживачів, такі діаманти можна використовувати лише з технічною метою. Вартість виробництва якісного алмазу, що гідний огранювання і перетворення в діамант, досі перевищувала вартість природних діамантів.
Однак американські вчені з університету штату Флорида домоглися на цьому терені вражаючих успіхів. Розроблений ними метод дозволяє виростити однокаратний камінь “чистої води” всього за п'ятдесят годин. При цьому багато ювелірів навряд чи зможуть відрізнити справжній і штучний алмази.
ПЛАСТИР ДЛЯ ЛІТАКІВ
За час експлуатації, яка інакше називається “ресурсом”, повітряне судно одержує десять – п'ятнадцять тріщин і дрібних розривів фюзеляжу. Природно, їх треба, говорячи професійною мовою, заліковувати. Досі це робилося шляхом накладення листів алюмінію на заклепках. Це досить трудомісткий, тривалий і дорогий процес.
Американська національна лабораторія “Сандіа”, яка працює на авіацію, запропонувала свій спосіб відновлення цілісності корпусу – заклеювання тріщин епоксидом бора. Цей “перев'язувальний” матеріал утворить накладку, чи, простіше кажучи, латку, яка утричі міцніша за дюраль із заклепками, важить удвічі менше і при цьому наполовину тонша. Крім того, така накладка не погіршує аеродинамічних характеристик літального апарату і, що дуже важливо для експлуатаційників, які бажають дістати високий прибуток, може бути нанесена рекордно швидко – всього за одну ніч.
Два слова про суть технології. Спочатку поверхню навколо тріщини протруюють кислотою для додання шорсткості, потім наносять десять – двадцять шарів рулонного композиту і нарешті до цього місця на фюзеляжі підводять обігрівач для найшвидшого затвердження епоксиду бору. Пропозиція удостоєна премії журналу “Дискавер”.
ГАЛІЛЕО ГАЛІЛЕЙ В ІНТЕРНЕТІ
Вперше в Інтернеті подано оригінальний історичний документ. Ним став 300-сторінковий манускрипт Галілео Галілея з теорії механічного руху. Його електронну версію, яка містить крім тексту малюнки, креслення і розрахунки, спільно підготували берлінський Інститут історії науки імені Макса Планка, італійська Національна бібліотека та Музей історії науки у Флоренції.
ЧИ НЕ В ГЛИНІ ПЕРШОПОЧАТОК?
Звичайно, походження життя на нашій планеті досить загадкове й оточено віялом гіпотез різного ступеня вірогідності. Тим часом у багатьох народів існують легенди, які оповідають про те, що перші люди і тварини були зліплені з глини.
І от американський біохімік Л. Коен та англійський хімік-органік Г. Сміт стверджують, що в цих легендах є певний сенс. Вони висувають нову гіпотезу, згідно з якою життя у вигляді первинної протоплазми зародилося не у білковому бульйоні теплих лагун стародавніх морів, а у напіврідких шарах глини на суші. Як виявилося, глина може бути чудовим каталізатором складних органічних реакцій.
З ВЕРТОЛЬОТА – НА ДРЕЙФУЮЧИЙ АЙСБЕРГ
Німецькі полярники, які вивчають Антарктику, вперше сіли на вертольоті на дрейфуючий айсберг, щоб маркірувати його супутниковим передавачем. З його допомогою вони мають намір більше року відслідковувати пересування айсберга, щоб зібрати дані про його дрейф і морські течії. Для цього в океані біля Південного полюсу учені висадилися з бортового вертольота дослідницького судна “Полярштерн” на сорокаметровий айсберг із плоскою вершиною розміром з футбольне поле і укріпили на ньому водонепроникний передавач. Проект – частина науково-дослідної програми, в якій беруть участь сорок три учені з чотирьох країн.
