Кожного дня, включаючи вихідні, за прохідну Одеського дріжджового заводу виїжджають кілька десятків автомобілів-рефрижераторів, навантажених продукцією підприємства. Її чекають на тисячах хлібопекарних підприємств всіх областей країни, чекають у країнах близького зарубіжжя. Одеський завод – визнаний лідер галузі, чиї дріжджі, за своїми якісними та ціновими характеристиками, успішно конкурують з продукцією провідних фірм Європи. Такий результат реалізації одного з найуспішніших інвестиційних проектів в Одеському регіоні.
На завод прийшов інвестор
Заснований сто років тому, Одеський дріжджовий завод пережив разом з країною та містом всі бурхливі історичні події ХХ століття, знав і періоди піднесення, і часи занепаду. Але такої глибокої кризи, в якій підприємство опинилося в середині 90-х, воно не переживало ніколи. Застаріле обладнання, зношені комунікації і майже повна відсутність обігових коштів – все згоріло у пожежі небувалої інфляції - поставили завод на межу виживання. Незважаючи на високу кваліфікацію персоналу, всі спроби колективу самостійно вийти з кризи, адаптуватися до нових умов господарювання, успіху не мали. Коли стало зрозуміло, що надії на державну підтримку примарні (дуже багато бажаючих), а дешевих банківських кредитів можна і не дочекатися, заводські керівники дійшли висновку: єдиний шанс вижити – знайти солідного інвестора, чиї фінансові та інші можливості дозволили б здійснити реконструкцію заводу, впровадити новітні технології. І такий інвестор знайшовся – відома турецька інвестиційна компанія “Акмая” якраз розпочинала реалізацію інвестиційної програми у країнах СНД. Оскільки “Акмая” є найбільшим турецьким виробником дріжджів, не дивно, що у поле зору спеціалістів компанії потрапив Одеський дріжджовий завод. Вигідне географічне розташування, висококваліфікований персонал і місце на українському ринку зацікавили “Акмаю”. У той же час такий інвестор, як провідна турецька компанія, відповідав всім побажанням одеситів. Недивно, що сторони швидко дійшли згоди і так само швидко розпочали спільну діяльність. Восени 1996 року відбулися перші збори засновників спільного українсько-турецького підприємства “Одеські дріжджі”, і вже через кілька місяців на заводі розпочалася реконструкція.
- Це був дуже напружений, хоча і дуже цікавий період, - згадує голова СП Олександр Марчан, який брав участь у проекті на всіх етапах, ще з часів переговорів з турецькою стороною у Стамбулі. – Щоб не втратити місце на українському ринку, реконструкцію було вирішено проводити без зупинки виробництва, випуск продукції не припинявся ні на один день. Капітально відремонтували головний корпус, інші виробничі приміщення. В цехах замість старої техніки, яка відпрацювала своє, установлювалося сучасне обладнання провідних західних компаній – нові високопродуктивні апарати для вирощування дріжджів, нові сепаратори німецької фірми “Вестфалія”, які у кілька разів прискорили процес сепарації, високоефективні вакуумфільтри всесвітньо відомої шведської фірми “Альфа-Лаваль” та інша новітня техніка. Всі основні виробничі процеси – від завантаження сировини та інших інгрідієнтів до пакування готової продукції – були автоматизовані. Коли перший етап технічного переозброєння заводу було завершено, випуск продукції збільшився утричі, значно підвищилися якісні показники…
Про якість слід сказати особливо. Справа у тому, що виробничі потужності української дріжджової промисловості, які за радянських часів створювалися у розрахунку на весь Союз, сьогодні удвічі перевищують потреби внутрішнього ринку України. До того ж активно просувають свою продукцію на наш ринок і європейські компанії. Отже, саме по собі збільшення обсягів виробництва зовсім не гарантує успіх. Утримати своє місце і тим більше розширити присутність на ринку можна лише за рахунок високої якості продукції, що було і залишається найважливішим завданням менеджерів СП “Одеські дріжджі”.
Як вважають фахівці, якість одеських дріжджів відповідає найвищим стандартам. До речі, для оцінки якості дріжджів застосовуються дуже точні характеристики, які мають чисто економічний зміст. Наприклад, такий важливий показник, як активність дріжджів. За стандартом вона повинна становити 75 хвилин, а в одеської продукції – у два з лишком рази менша. На практиці це означає, що за одну зміну на хлібозаводі або у пекарні можна спекти виробів удвічі більше за тих же витрат на дріжджі.
Значно збільшився термін придатності продукції – і за цим показником одеські дріжджі значно переважають продукцію всіх своїх конкурентів в Україні. Одеські дріжджі змінилися навіть зовні: вони стали білими, їх фасують у сучасну упаковку і доставляють споживачам у сучасній одноразовій тарі. З такою продукцією не соромно вийти навіть на дуже вимогливий європейський ринок. Щоправда, такого завдання одесити поки що не ставлять, поки що вони освоюють ринки країн СНД, але який справжній солдат не мріє стати генералом?..
Ще не вечір
Звичайно ж, вагомі виробничі показники підприємства безпосередньо вплинули на добробут кожного працівника. Середньомісячна зарплата зросла до 780 гривень, а для багатьох заводських фахівців і тисяча гривень на місяць – звичайна справа. Зрозуміло, виплачується вона у точно визначені терміни, без будь-яких затримок. Ефективно діє і преміальна система: солідні винагороди виплачуються за виконання окремих особливо складних завдань, за пропозиції, спрямовані на вдосконалення виробництва. Користуються заводчани і різними соціальними благами – путівками у санаторії та будинки відпочинку за пільговими цінами, безплатним медичним обслуговуванням, безплатним заводським транспортом тощо.
Зрозуміло, що на такому підприємстві практично немає плинності кадрів. Завод дуже привабливий і для молодих фахівців – випускників одеських вузів. Тут їм пропонують не лише цікаву високооплачувану роботу, але й можливості професійного зростання. Зараз, наприклад, два дипломники Одеської академії харчових технологій перебувають на стажуванні в Туреччині, на одному із заводів компанії “Акмая”. А керівники заводу вже планують направити туди ще трьох молодих фахівців.
Успішне закінчення реконструкції підприємства, затребуваність одеської продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках підказали перспективну ідею – будівництво нового цеху, що дозволило збільшити виробничі потужності заводу до 2,5 тисячі тонн високоякісних дріжджів на місяць. І цей задум було реалізовано, причому, в дуже стислі терміни. Влітку минулого року цех дав першу продукцію. З пуском нового цеху одеський завод - на сотому році свого існування – став найбільшим виробником дріжджів на всьому просторі СНД.
- У найближчих планах нашого підприємства – будівництво цеху сухих дріжджів, - розповідає голова правління СП “Одеські дріжджі” пан Кенан Озгюр. – Цей вид дріжджів відрізняється від традиційних цілою низкою переваг. У багато разів – до двох років – збільшується термін зберігання, до того ж можна обійтися без холодильників: сухі дріжджі чудово зберігаються у заводській вакуумній упаковці у звичайних умовах. А це дуже важливо для багатьох споживачів, насамперед, для тих, хто мешкає у сільській місцевості. Якщо сьогодні ми всю продукцію відправляємо у рефрижераторах, то сухі дріжджі можна перевозити звичайним транспортом. Є в них і інші переваги. Як показали маркетингові дослідження, наша нова продукція буде затребувана в Україні, і в сусідніх країнах. Спорудження нового виробництва плануємо здійснити частково за рахунок засновника, частково – за рахунок нашого прибутку. Зараз проводяться проектні роботи, і одразу ж після їхнього закінчення, почнемо будівництво…
Голова правління пан Кенан Озгюр ось уже п’ять років живе і працює в Одесі. Він цілком задоволений станом справ на підприємстві, йому подобається Одеса, доброзичливі і працелюбні одесити. Досвідчений економіст пан Кенан позитивно оцінює стан української економіки, гадає, що інвестиції до нашої країни – справа дуже перспективна. Він повідомив, що компанія “Акмая”, враховуючи успішну реалізацію проекту “Одеські дріжджі”, проводить підготовку до нових інвестиційних проектів. Зокрема, турецькі інвестори планують організувати в Одесі виробництво дуже модного нині тефлонового посуду, а також готові інвестувати в одне з харчових підприємств області до 15 мільйонів доларів. На думку пана Кенана Озгюра, нові інвестиційні проекти можуть бути реалізовані найближчим часом.
