Цей молодий продавець суто одеського продукту – варених рачків – відпочиває. Скоріше, не від утоми, а від нестачі клієнтури. Либонь, не настав іще час справжньої торгівлі на Привозі, немає повнокровного напливу приїжджих, які “метуть” геть усе чисто – від далеко не всім знайомої камбали до овочу за вже зовсім непристойною назвою – синенькі, тобто баклажани.
Іще одна проблема. Споруджений нещодавно красень – Новий Привоз, на жаль, поки що не користується належним авторитетом у одеситів, які по-старинці воліють купувати продукти харчування у старих корпусах і “на землі”, де реалізатори на картонних коробах розкладають товар. Такі вже ми консерватори. До речі, не тільки тому. У багатьох мешканців міста є на Привозі “свої” продавці, які начебто й не обважують, і продукцію мають свіжішу. Сам уже роки зо два купую сир у тієї самої молочниці, яка приїздить по суботах і торгує з 8-ї до 10-ї.
Слід сказати, що в минулі роки палітра барв на Привозі була колоритнішою. Помідори, суниці, апельсини, черешня, пучки редиски – такі кольори можна було побачити тільки в натюрмортах художників або на ширспоживчих клейонках, що їх господині кладуть на обідні столи. Сьогодні всю цю красу закривають численні павільйони, які створюють на ринку міні-вулиці. Начебто й торгівлі дали лад, а колорит того, одеського, Привозу поволі щезає.
Іще одна прикра особливість сьогоднішнього славнозвісного ринку – маленькі безпритульники, яких міліція відловлює та передає представникам міської влади. Якийсь час діти десь перебувають доглянуті, а потім знову з’являються на Привозі, щоб укотре опинитися в міліцейському дворику.
І, щоб закінчити розповідь на оптимістичній ноті, повідомляємо про ціни на деякі продукти, що реалізувалися на цьому тижні на Привозі. Смачна риба лобань (практично без кісток) – 8 гривень за кілограм, редиска – 4,50 за кілограм і 1,30 за пучок, салат – 1 гривня за пучок, корейська морквичка – 1 гривня за 100 грамів, тепличні огірочки – 8,00. “Колоніальний” продукт ананас: за одну штуку хочуть десять гривень. І, нарешті, за порцію суто одеського продукту – варених рачків – хочуть дві гривні… Одні, - продавці, - хочуть. Інші, - покупці, - не квапляться розкишенитися, про що й свідчить цей знімок.
