Понад рік тому на сходці села Стара Некрасівка Ізмаїльського району було ухвалено рішення про створення кооперативу з газифікації цього населеного пункту за назвою «Липованочка». У ласкаву назву кооперативу, який повинен був внести блакитний вогник у будинки липованського села, було вкладено багаторічні надії і сподівання людей. Як це буде здорово, – мріяли селяни, – не морочити більше собі голову перед опалювальним сезоном купівлею дорогого вугілля, щоденним поранням грубок. На сільському сході 500 дворів (всього у Старій Некрасівці їх 1200) дали згоду на оплату робіт із проведення газопроводу. За попередніми розрахунками було вирішено зібрати з кожної сім’ї по 2 тисячі гривень. Після підготовки проектно-кошторисної документації стало зрозуміло, що зазначена сума збільшується ще на 500 гривень, але за майбутні зручності люди були готові платити останні гроші. Уклали договір з підрядчиком, у ролі якого виступило управління «Черкасигазбуд». Вибір підрядчика був не випадковий, тому що ця організація будівельників чудово зарекомендувала себе в період газифікації Ізмаїльського целюлозно-картонного комбінату і села Дунайське, яке знаходиться поруч. Там люди вже цілий рік користуються газом.
– З 22 кілометрів прокладено вже 12, – розповідав голова кооперативу «Липованочка» Віталій Минич Гусляков. – На це пішло 694 тисячі гривень, які вклало населення. Ми увійшли у справжній ступор через відсутність коштів. За законом газопровід, що підводиться, повинен фінансуватися з державного бюджету. Гроші були обіцяні ще торік. Ідеться про 500 тис. грн, які необхідні на продовження робіт і на повернення грошей населенню, яке зі своїх кишень оплатило роботи з проведення газопроводу.
– Ситуація ускладнюється ще й тим, – вступив у розмову голова ревізійної комісії сільського кооперативу, депутат Ізмаїльської ра-йонної ради Григорій Петрович Минжинер, – що з 10 кілометрів траншей, що залишилися, прорито 8, а гроші на труби взяти ніде. Траншеї стоять порожніми із серпня. З цього ж часу припинено будь-які роботи щодо газифікації. Настала зима, а віз і нині там. Кредит довіри у населення вичерпано. Люди побоюються, що вони викинули гроші марно і ніколи не одержать їх назад. Вихід один – шукати кредит. Таке рішення ухвалило правління кооперативу. Районна сесія повинна його затвердити, а поручителем береться виступити сільський голова Старої Некрасівки Ганна Авдіївна Гуслякова.
– Так, це дуже непросте завдання, – сказала Ганна Авдіївна. – Під танки мене кидають. Де гарантії, що фінансування відновиться і кооператив розрахується по кредиту? Адже вже 4 місяці не видно ніяких фінансових рухів. До районного бюджету на газифікацію нашого села закладено 20 тис. грн. Це, звичайно, крапля у морі, але і цих грошей поки що немає. В очах селян крайні у ситуації, що склалася – кооператив і сільрада.
Потрібно сказати, що і кооператив, і сільраду не можна звинуватити у бездіяльності. Зваливши на себе важкий тягар газифікації рідного села, вони роблять все можливе для продовження робіт. В усі мислимі інстанції написано листи про необхідність фінансування, але отримані відповіді не обнадіюють. Вірніше, не обнадіювали донедавна. Зовсім недавно прийшла звістка, що буквально на підході 232 тис. грн, закладені цього року на газифікацію Старої Некрасівки в обласному бюджеті. Крім цього, кооператив і сільський голова ризикнули – взяли безвідсотковий кредит у 100 тис. грн. З дня на день тут очікують прибуття будівельників з Черкас, які готові працювати й взимку. А там, дивись, надійдуть необхідні кошти і з державного бюджету. Старонекрасівці знову побували на сходці, де одержали повну інформацію про те, що відбувається. У душах людей знову зажевріла надія, адже при активному просуванні робіт газ у будинках може з'явитися вже через місяць-півтора. Тільки б збереглася суха погода.
