Випробування часом
Вісімнадцятий пункт «Регіональної ініціативи формулюється так: «Затвердження міжнаціонального миру і примирення, підтримка національно-культурних товариств, друкованих видань і телерадіоорганізацій, що висвітлюють діяльність національних товариств, поліпшення підготовки кадрів для національних шкіл».
Про те, як конкретно виконується ця робота, ми розмовляємо з начальником управління облдержадміністрації у справах національностей і міграції І.П. СУПРУНОВСЬКИМ.
– Іване Петровичу, Ви, наскільки я пам'ятаю, очолюєте ыце управління з дня його створення?
– Так, управління, а раніше комітет, було створене вісім років тому, і відтоді я його керівник. Його створення зумовлене тим, що наша область – один із найбагатонаціональніших регіонів країни. На її території проживає 133 нації і народності. Зараз, у зв'язку з новою хвилею міграції, гадаю, цей показник знову зросте.
Але вже одна ця обставина говорить про те, яке величезне коло питань ми постійно розв’язуємо, щоб організаційно забезпечити гармонізацію етнополітичної ситуації, мир і злагоду у нашому багатонаціональному регіоні.
Тут ми спираємося, насамперед, на Конституцію України, міжнародні угоди про національні меншини, до яких приєдналася Україна, закони нашої країни про національні меншини та інші законодавчі акти.
– Ви сказали про організаційне забезпечення взаємин представників різних національностей і народностей. Що тут головне?
– Головну увагу ми приділяємо створенню та активним контактам з національно-культурними товариствами. У даний час їх зареєстровано понад 90, причому із статусом всеукраїнських – 3, обласних – 37, міських, з центром в Одесі – 18, з центром в Ізмаїлі – 6, Білгороді-Дністровському – 4, Южному –1, у районах області – 25. І процес цей постійно триває, у стадії юридичного оформлення ще кілька організацій.
Крім того, варто підкреслити, що геополітичне розташування Одещини сприяє припливові іноземних громадян, які після тривалого перебування на території України формують свої об'єднання, що стають досить стабільним елементом етнонаціональної структури суспільства. Наприклад, на території області функціонують нігерійське, туркменське товариства, узбецьке, афганське, китайське і в'єтнамське земляцтва. А два роки тому було зареєстровано асоціацію африканських біженців.
Наше управління постійно вдосконалює механізм взаємодії з цими об'єднаннями. Тут і проведення різних зустрічей, прес-конференцій, «круглих столів», науково-практичних семінарів, національних і міжнаціональних свят.
Всю цю роботу ми здійснюємо як безпосередньо, так і через Раду представників національно-культурних товариств, яку було створено ще п'ять років тому. Як показали минулі роки, цей громадський інститут виявився мобільними і дійовим, що дозволяє нам спільними зусиллями планувати спільну роботу, домагатися консенсусу, злагоди при виникненні будь-яких протиріч і суперечок.
Особливої ваги цим зустрічам додає присутність на них голови профільного Комітету Верховної Ради Г.Й. Удовенка, голови Державного Комітету у справах національностей і міграції Г.Г. Москаля, інших державних представників. Але особливо варто підкреслити участь у цих заходах губернатора області С.Р. Гриневецького, його готовність завжди допомогти запитам національно-культурних товариств. Досить сказати, що в минулому році було підписано кілька його розпоряджень, за якими виділено чималі кошти на проведення тих або інших заходів.
– Назвемо хоча б деякі з них.
– У наших планах було проведення в минулому році відповідно до пункту 18.4 «Регіональної ініціативи» Всеукраїнського фестивалю національних культур, який би стимулював збереження і подальший розвиток традицій і звичаїв самобутніх національних культур, самодіяльної творчості, самої активізації творчого життя різних діаспор. І тут ми одержали всебічну підтримку на республіканському й обласному рівнях. Багато праці вклала й Ізмаїльська міськрада, на території якої проводився захід. Дводенний фестиваль став справжнім святом і, сподіваємося, таким, що надовго запам’яталося і учасникам, і глядачам.
А були ще Всеукраїнський молдавський фольклорний фестиваль «Мерцишор-2004», святкування Міжнародного ромского дня, тиждень слов'янської писемності і культури, Дні польської культури, фестиваль німецької музики та багато інших заходів. А все це стало можливим завдяки тому, що в області є 95 будинків культури, де функціонують понад п'ятсот фольклорних колективів.
– Діяльність будь-якого національно-культурного товариства починається з пошуку приміщення для зустрічей і проведення заходів. Як розв’язується ця проблема?
– Деякі такі товариства, як болгарське, грецьке, мають свої чудові будинки з просторими залами для проведення багатовимірних заходів. Вже минуло понад чотири роки як розпорядженням облдержадміністрації для роботи Центру національних товариств області було виділено приміщення в одеському Палаці студентів. Тут можуть проводити свої заходи ті товариства, які поки ще не одержали самостійних приміщень. Є ще один державний документ, яким дозволяється нашим національно-культурним товариствам на пільгових умовах орендувати приміщення для своєї діяльності. Цим вже скористалися гагаузьке, польське, корейське, молдавське, чеське, німецьке, білоруське та деякі інші національні об'єднання.
Центр російської культури одержав чудове приміщення на Приморському бульварі, де розташувалося і чеське міське товариство «Чеська бесіда».
– Як відомо одне з головних завдань цих товариств – можливість вивчення рідної мови, рідної культури, звичаїв і традицій. Про це, до речі, теж говориться у програмі «Регіональна ініціатива».
– Управлінням освіти і науки облдержадміністрації розроблено програму розвитку загальної середньої освіти до 2010 року, де передбачено вдосконалення та оптимізація мережі шкіл з національним складом учнів, забезпечення таких шкіл підручниками і навчальними посібниками, висококваліфікованими кадрами.
Багато що з цього вже здійснюється. У шести південних районах працює майже 20 шкіл з вивченням молдавської мови. Цією мовою навчається понад 6,5 тисячі дітей. Ще 1,4 тисячі школярів вивчають її як предмет.
В області функціонує 44 школи з болгарським контингентом учнів. Понад 12 тисяч дітей у цих школах вивчають болгарську мову як предмет. Особливий статус має Болградська гімназія, яка фінансується безпосередньо з обласного бюджету.
Майже тисяча дітей вивчають гагаузьку мову як предмет або факультативно. Діють також школи, де вивчається польська, грецька, іврит та інші мови.
В області функціонує понад сто шкіл з російською мовою навчання. У деяких з них вона вивчається факультативно.
А проблемою у цих національних школах залишається поки що вивчення української мови. Не секрет, що вона цим дітям дається важче, і згодом це стає серйозною перешкодою при вступі у вузи України. Тому випускники шкіл їдуть на навчання до Болгарії, Румунії, Молдови. Зараз і ця ситуація починає враховуватися при вступі до деяких вузів Одеси.
Щодо національних кадрів, підготовки викладачів національної літератури і мови, то вони готуються Ізмаїльським гуманітарним університетом, Південноукраїнським державним педагогічним університетом ім. К.Д. Ушинського, Одеським національним держуніверситетом ім. І.І. Мечникова, іншими вузами і педагогічними училищами.
– А як справи із створенням національних газет, передач на радіо і телебаченні?
– Сьогодні на Одещині видається 7 періодичних видань мовами національних меншин, а саме: «Роден край», «Україна: болгарський огляд», «Родолюбие» – болгарською, «Лучафорул» – молдавською, а також газети єврейських громад «Шомрей Шабат», «Ор Самеах», «Мигдаль Тимес».
Крім того, місцеві газети практикують публікації тематичних сторінок мовами національних меншин.
Регулярно транслює передачі болгарською, молдавською і гагаузькою мовами обласна державна телерадіокомпанія. У межах виконання програми «Регіональна ініціатива» надається фінансова підтримка випускам телепередач «Злагода» і «Суцвіття”, які розповідають про діяльність національних товариств, порушують назрілі проблеми тощо.
Проблем, на жаль, теж вистачає. Причому, як на державному, так і на регіональному рівні. Потрібні законодавчі акти, які б сприяли активнішому формуванню зрілої національної самосвідомості, вихованню етнічної толерантності, попередженню різних проявів міжнаціональної нетерпимості, забезпеченню стабільності, миру і благополуччя.
А нам варто більше думати про підручники і навчальні посібники для національних шкіл, підготовку для них висококваліфікованих кадрів. Залишається не до кінця вирішеною і проблема забезпечення деяких національно-культурних товариств приміщеннями і багато чого іншого.
– Користуючись нагодою, хочу ще раз поздоровити Вас, Іване Петровичу з недавнім нагородженням Почесною грамотою Верховної Ради. Це, гадаю, висока оцінка конкретної роботи всіх ваших співробітників.
– Велике спасибі!
