Однією з умов фінансування будівництва і реконструкції техногенно-небезпечних об'єктів у 2005 році є повне освоєння коштів, виділених з цією метою в 2004 році. Аналіз же показує, що гроші надходять не повністю. Причиною цього є не їх відсутність, а несвоєчасне надання звітної документації до Державної скарбниці багатьма з тих, хто безпосередньо розпоряджається коштами.

За інформацією, отриманою у заступника голови Одеської облдержадміністрації Віталія Примака, у 2004 році в місцеві бюджети з держбюджету було виділено 24,5 млн гривень на реалізацію інвестиційних проектів по 58 об’єктах. На здійснення заходів для попередження аварій і техногенних катастроф у житлово-комунальній сфері на 48 об'єктів виділено 15 млн 306 тис. гривень і додатково на 8 об'єктів – ще 2 млн 15 тис. гривень.

По 58 об'єктах гроші до скарбниці надійшли цілком (100%). З 15-мільйонної суми освоєно 95,8%. З 48 об'єктів цілком ліміт грошей вибрано на 28. Але на 7 залишилося освоїти менше 1000 гривень, на 6 – залишок досягає 5 тисяч. Це каналізаційні і теплові мережі, які потребують ремонту і прокладання нових кілометрів магістралі, водопроводи, будівництво котельні.

Є також 7 об'єктів (з 58), на яких повинні бути ще оприбутковані суми до 50 тисяч гривень. Це газопроводи і водоводи, облаштованість шкіл і дитячих садів. На 32 об'єктах з 58 гроші використані в повному виділеному обсязі. На більшість об'єктів є гарантії, що кошти будуть пущені у справу до кінця року. Але занепокоєння все-таки викликає низьке освоєння коштів на ділянках газифікації Кодимського, Комінтернівського і Арцизького районів, на будівництві школи в селі Приозерне і реконструкції водогінної мережі в селі Фурманівка Кілійського району, ремонті школи Київського району м. Одеси, а також протизсувних робіт у 9 мікрорайонах м. Іллічівська. Не освоєно ще півмільйона гривень на Татарбунарському водопроводі. Чи встигнуть тут вирішити питання реалізації коштів до кінця року?

– Нікого агітувати не потрібно, – вважає В.Примак. – Усі відповідальні особи і так чудово розуміють, що потрібно робити. Але хочу наголосити, що сьогодні головними замовниками і розпорядниками грошей є міські голови і голови райдержадміністрацій, які й повинні здійснювати контроль за будівництвом споруд, вести технічний нагляд, розраховуватися за обсяги виконаних робіт. Через відсутність необхідних кваліфікованих фахівців, особливо в сільських районах, де контроль слабкіший, здані в експлуатацію об'єкти не завжди відповідають будівельним нормам, естетиці, якості. Звідси і багато недоліків.

Як вихід зі становища, що склалося, було запропоновано, щоб замовниками будівельних і ремонтних робіт виступали структурні підрозділи облдержадміністрації, які у своєму складі мають підготовлених фахівців, здатних кваліфіковано вести і виконувати як будівництво, так і контроль за ним.