Бюджет на 2005 рік в Іллічівську прийнято. Як каже заступник міського голови Микола Рибалка, він не гірший за торішній і відповідає реальним можливостям. І іллічівці змогли довести це Мінфіну України.
Як пам'ятаємо, складнощі з формуванням бюджетів у містах розпочалися з введенням 13-відсоткового податку на доходи фізичних осіб, або, як його зазвичай називають, прибуткового. Цей податок до 1 січня 2004 року мав кілька ставок, які коливаються в межах від 10% до 40%. В економічно благополучному Іллічівську, де середня місячна зарплата була доведена до 898 гривень, ефективна (або середня) ставка досягала 25 – 26%. Тобто одразу ж услід за нововведенням, надходження цього податку до міського бюджету скоротилися практично удвічі.
Зрозуміло, у такому промислово-транспортному центрі, яким є Іллічівськ, знайшлися джерела компенсації втраченої різниці. Зарплата городян зросла і далі зростає. У такий спосіб різниця між старими ставками і єдиною – 13 % частково повернулася людям, у вигляді підвищеного доходу, який надходить безпосередньо до їхніх гаманців. З цих коштів вони робили покупки у магазинах міста, платили за комунальні послуги. Завдяки цьому взаємному грошовому обігу, частина цих коштів у вигляді податків надійшла до міського бюджету.
– Проте, торік ми не змогли скоротити диспропорцію між розрахунковими і фактичними надходженнями прибутків, що установив для нас Мінфін, – сказав М. Рибалка.
Пояснюється це тим, що підрахунок робився за застарілою методикою, яка вже стала далекою від справжнього стану справ. Після довгого листування з Мінфіном, доводів, пред'явлених в особистих зустрічах з відповідальними особами, вдалося домогтися змін. Підсумкові показники минулого року виявилися ближчими до тих, які можна назвати реальними. Місто своє одержало. Але вилучення на користь держави виявилися незабезпеченими.
Іллічівськ, а також Одеса та Южне – три міста-донори державного бюджету у нашій області. За рахунок високого рівня виробництва цих міст закриваються фінансові діри у бюджетах відстаючих регіонів. Торік відсоток щоденного вилучення коштів з міського бюджету в доход державного бюджету було встановлено в обсязі 45 %, а фактично склав 57 %.
На думку місцевих органів влади, методика розрахунку і критерії визначення сум відрахувань і дотацій складено з невиправдано великими витратами.
Тим часом, є проект нового бюджетного кодексу. Як говорить М. Рибалка, у ньому немає громіздких «п'ятиповерхових» формул.
Тезово: державна скарбниця за підсумками року виводить середню величину доходу на душу населення з усіх самоврядних бюджетів (самоврядні бюджети – бюджети міст, районів у містах, селищ, сіл). Ця величина порівнюється з доходом на душу населення конкретного бюджету. Причому до розрахунку береться лише загальна сума податкових і неподаткових надходжень до самоврядного бюджету за звітний рік. Якщо цей показник (доход на душу населення) на 10 % більший за середній – бюджет є бюджетом-донором, якщо на 10 % менший – бюджетом – реципієнтом.
Для врегулювання бюджетних диспропорцій створюється фонд вирівнювання, який акумулює передачу коштів з одних бюджетів ( бюджетів-донорів) до інших (бюджетам-реципієнтам) для вирівнювання рівня доходу на душу населення. При цьому з бюджету-донора вилучається лише 50% суми яка на 10% перевищує середню величину доходу на душу населення, а бюджет-реципієнт одержує з цього фонду кошти до досягнення їх рівня 90% власних доходів на душу населення за останній звітний період.
При такій методиці розрахунків у міст-донорів з'являється стимул нарощувати свої доходи. А міста з неблагополучною ситуацією повинні задуматися, як їх збільшувати.
