“Я клянуся, що не мріяв досягти такого рівня у 80-ті роки і робити те, що роблю зараз. І лише зараз все починає розгортатися” - ці слова належать самому Борису Гребенщикову. Я їх взяла з підготовленого “Просто ради.О” прес-релізу до конференції з володарем музичних симпатій не одного покоління. Самі розумієте, за 25 років, які Б.Г. віддав створенню цілого напряму у музиці, виросло і встигло постаріти не одне покоління. Тому-то на конференції були і ті, хто пам'ятав перші виступи групи “Акваріум”, і ті, кому важко навіть пояснити реалії часу виникнення феномену групи.
І ось, пройшовши всі можливі і неможливі зміни, група знову існує під тією ж назвою. Але, як заявляє сам Б.Г, “від величезного оркестру на ім’я “Акваріум”, який був уже неповороткий, залишилося чотири чоловіки, які не бояться вписатися в будь-яку авантюру, і де б ми не були, ми зіграємо все те, що граємо”.
Кожного разу, подумки звертаючись до цієї події (прес-конференції), я захоплююся, як Борис Гребенщиков провів зустріч. Він точно парирував провокаційні запитання, “відкритість” його була досить продумана. Та й зовнішність, “прикид”, при всій демократичності, підкреслено білосніжними манжетами кліфта і золотим кільцем у бороді, ставив особливі наголоси. Мабуть, так і потрібно для мегазірки.
Мене цікавило, як Б.Г. оцінює механіку своєї творчості, що є спонукальним мотивом його пісень – звук чи слово. Пауза, легка синкопа, і метр відповідає: “Безперечно, слово”. Я йду далі: “ Що у слові для нього головніше – музика, звук чи зміст?” “Зміст” - блискавично відповідає Б.Г. Людина, яка поєднала авторську пісню з баладами середньовічної Європи і ритмами двадцятого століття, добре осмислила звукову і смислову канву свого часу, інакше відповісти і не могла. Я запитую ще про те, чи відчуває він поезію тексту, який звучить іншою, незнайомою мовою. Метр задумується і відповідає заперечливо. Запитання ж було про “фальш”. Уточнюю далі: “ Чи відчуває він молитву, прочитану стародавньою мовою?” І метр відповідає, що він завжди заздалегідь знає, що це молитва. Мить містична. Але потрібно сказати, що містики було досить на короткій конференції. А на запитання, що змінив би у своєму початку, Б. Г. чітко відповів: “Аранжування”. За двадцять п'ять років змінилися і технічні можливості, і міра нашого сприйняття, і багато чого іншого, що регулює наше ставлення до світу і до звуку, як його складової.
Незмінною залишається поки що влада Б.Г. над своїми шанувальниками і взаємопроникаюча влада їх над ним, яка підштовхує до пошуку все нових і нових методів вираження. Альбом “ZOOM ZOOM ZOOM” – це 16 пісень, що виникли одразу, спонтанно. Пісень абсолютно нових, що не вписуються до старої концепції. “Але зате пішло вісім з половиною місяців на те, щоб їх правильно записати. Записуючи альбом, я думаю про те, щоб музика звучала максимально близько до того, що я чую у своїй голові. Альбоми - це те, заради чого ми живемо”, - говорить Борис Борисович.
Зараз не згадаю, що мене підштовхнуло запитати, чи вірить Б.Г. у деструктивну силу звуку африканських ритмів. “Вони інші. Не такі, як ми”, - відповів метр. Звук труб Єрихона виник у повній тиші студії звукозапису, але цього разу у вигляді чарівного бас-гітариста (з Камеруна) і ритмів іншого континенту. Чи зуміє органічно вживити цю тканину до свого організму група “Акваріум” і вистояти? Побачимо.
