Одеський державний медичний університет – це сучасний навчальний, науково-методичний і лікувальний комплекс, член Європейської і міжнародної Асоціації університетів, у якому на 56 кафедрах працює 105 докторів наук, 229 кандидатів наук, доцентів і 256 асистентів.
Тут провадиться багатогранна робота з вдосконалення навчання, методичної роботи, розробки і впровадження у практику наукових досліджень, модернізації лікувального процесу.
Університет має потужну клінічну базу, яка об’єднує 48 лікувальних установ, 30 лікувально-діагностичних центрів, 6 науково-дослідних інститутів в Одесі, Миколаєві і має дві університетські клініки. Це створює умови для якісної підготовки лікарів зі студентів, а також післядипломної підготовки лікарів всіх рівнів. Активно впроваджуються наукові розробки вчених медичного університету, а також сучасні медичні технології. Це можливо на базі обласної клінічної лікарні, де успішно функціонують регіональні центри ендоскопічної хірургії, трансплантації нирки, реанімації, і перший на Україні центр здоров'я жінки «Мрія». Тут вчені університету впровадили нові технології у лімфосудинній, торакальній, ендокринній хірургії і трансплантології. Розроблено нові технології з безпечного материнства і збереження репродуктивного здоров'я жінки, провадяться кардіохірургічні операції на відкритому серці дитини.
У центрі мікрохірургії ока успішно практикуються сучасні оперативні втручання з пересадження рогівки і райдужної оболонки, кілька методик з числа впроваджених є оригінальні, розроблені вченими клініки.
Загальновідомо, що здоров'я, як складна функція, залежить від багатьох складових: приблизно 50% припадає на спосіб життя, 20% – на екологію, 20% визначається спадковими факторами і лише 10% визначає система медичної допомоги. Спосіб життя формується в сім’ї, і самопочуття всіх її членів взаємозалежний.
Очевидно, що здоров'я населення в цілому може бути істотно поліпшено, якщо об'єктом первинної медико-соціальної допомоги стане сім’я. Багатьох захворювань можна уникнути, якщо лікарі і сестри матимуть знання в галузі охорони здоров'я сім’ї. Сьогодні дільнична схема на чолі з дільничним терапевтом-педіатром є нераціональною. Коли в сім’ю вхожі 5 і більше лікарів-фахівців, за здоров'я сім’ї ніхто не відповідає. У той же час, світова практика переконливо показує, що в амбулаторних умовах весь цей комплекс медичної допомоги може забезпечувати один фахівець – сімейний лікар, а спеціалізовану допомогу – стаціонари і клініки.
Такою моделлю сучасного лікувально-профілактичного комплексу є створення університетської клініки, де на базі поліклінічного відділення, розрахованого на 250 відвідувань на зміну, розташовані університетські кафедри загальної практики і медичної реабілітації, сімейної медицини, клініка сімейної стоматології. Створюються навчально-наукові відділи клінічної генетики та імунології, клінічної біохімії і фармакології, університетська аптека, де поряд з навчанням студентів фармацевтичного факультету реалізовуватимуться не лише готові лікарські форми, але і виготовлятимуться ліки за рецептами лікарів.
Життя показує, що амбулаторно-поліклінічна мережа в цілому готова до переходу на нові форми роботи, в основі якої – розвиток загальнолікарської і сімейної практики. Підготовка сімейних лікарів для м. Одеси й області здійснюється кафедрою сімейної медицини, яка працює у складі університетської клініки. Ця концепція повинна, на наш погляд, включати: етапність переходу до інституту лікаря загальної і сімейної практики, широку підготовку сестринського персоналу, розвиток альтернативних видів первинної допомоги, таких як будинки сестринського догляду, геріартричні центри, денні стаціонари. Створення інституту загальнолікарської і сімейної практики логічно поєднає воєдино нинішні автономно існуючі служби: поліклінічну (дорослу і педіатричну), акушерсько-гінекологічну та соціальну. Таким чином, реформа первинної ланки дозволить створити систему безперервного медичного нагляду за пацієнтами, умови економічної зацікавленості та професійної відповідальності фахівців, обсяг і якість медичної допомоги на догоспітальному етапі. Саме тоді у населення, нарешті, сформується установка на здоровий спосіб життя.
В даний час медуніверситет разом з обласним управління охорони здоров'я розробили план підготовки лікарів за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» на 2004-2010 рр. За цей період передбачено підготувати 1044 фахівці, у тому числі 200 фахівців через інтернатуру. Тим більше, що досвіду підготовки лікарів за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» університет вже набув. Протягом 2004 року відкрито 30 установ на цих засадах, з них – 26 у сільській місцевості. На зазначених посадах вже працюють 80 лікарів, з яких – 34 в селі.
Важливим є і виховання у майбутнього лікаря морально-етичних якостей. Багато медиків сповідають принципи: – «іноді виліковувати, часто полегшувати, але завжди втішати». З давніх часів лікар вважався людиною, яка виконує високоморальну справу. Наприклад, напис про його обов'язки на одному з храмів в Акрополі говорить: «...він як Господь, повинен бути однаковим рятівником рабів, бідняків, багатих людей...» Сповідуючи такі гуманні принципи лікарської культури, весь навчальний процес підпорядкований вихованню високої моральності студента-медика, лікаря, викладача. Одним із прикладів реалізації комплексної програми навчання і виховання є робота загону «Милосердя». Студенти відвідують ветеранів війни, 119 з них потребують періодичної допомоги й оздоровлення, 32 – самотніх ветеранів, взято під постійний нагляд, п'яти лежачим хворим установлено цілодобовий пост. Загін «Милосердя» забезпечений медичною апаратурою, а також видатковими матеріалами і ліками. Студенти також курирують міський притулок № 1 для неповнолітніх, де кафедрою пропедевтики дитячих хвороб, валеології і спортивної медицини здійснюється курація підлітків.
Безсумнівно, єднання медичної науки і практики піднімає медицину на рівень сучасних вимог, робить її доступною для широких кіл населення.
