У 1967 році в Одесі було створено автотранспортне підприємство з перевезення пасажирів – АТП-15128, яке вважалося одним з найкращих на Україні.
Після розвалу Радянського Союзу різні ділки навмисне доводили фабрики, заводи і підприємства до банкрутства і потім продавали їх з молотка, при цьому набиваючи собі кишені великими грішми. Проблема виживання торкнулася й АТП-15128. Щоб вижити у нових економічних умовах, колектив у 1997 році створив відкрите акціонерне товариство «Лазтранссервіс». За семирічний період часу автотранспортне підприємство не лише не загинуло в безодні економічного хаосу, але і вижило, і почало працювати стабільно.
Проте, на жаль, знайшлися «ділові люди», які вирішили правдами і неправдами привласнити майно вже ВАТ «Лазтранссервіс», а саме підприємство зробити банкрутом. Одним з таких людей виявився обраний головою правління у листопаді 2003 року Круковський Дмитро Борисович.
За період своєї діяльності Дмитро Борисович встиг чимало. Він вклав з різними фірмами, в основному київськими, договори, що йдуть у розріз з інтересами автопідприємства. В результаті, господарству заподіяно матеріальний збиток у великому розмірі.
Діяльністю меткого голови правління зацікавилися не лише спостережна рада ВАТ «Лазтранссервіс», але і правоохоронні органи. Відчувши недобре, Круковський Д.Б. поспіхом вивіз у невідомому напрямі важливі бухгалтерські документи. Але йому не вдалося все вивезти і знищити. Проведена аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ «Лазтранссервіс» з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року встановила, що за період керівництва Круковського Д.Б. підприємству завдано матеріального збитку на суму 359701 гривню 77 копійок.
У результаті, 11 травня прокуратура Суворовського району м. Одеси порушила кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем), яка передбачає покарання до восьми років позбавлення волі. У цей же день Круковського Д.Б. було затримано, але за постановою Суворовського районного суду м. Одеси запобіжний захід йому було змінено на підписку про невиїзд, на який він начхав, і після звільнення з під варти втік у невідомому напрямку.
Ви запитаєте, а що зі справою? І отут виникають питання за питаннями. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом (УПК) України, якщо звинувачуваний ховається від слідства, його повідомляють у розшук, а досудове слідство можуть призупинити до його затримання, за умови, що виконано всі можливі слідчі дії за його відсутності. Але тут ми бачимо, що слідство з незрозумілих причин фактично не провадиться. Мало того, коли я поцікавився у заступника прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси Ю.В. Коробка, у кого у виробництві перебуває кримінальна справа, він повідомив, що справа передана для подальшого розслідування у слідче відділення Хаджибеївського відділу Суворовського РВ ОГУ УМВС України в Одеській області. Цікаво, як це узгоджується зі ст. 112 КПК України, де сказано, що досудове слідство з розслідування такого злочину повинні проводити органи прокуратури?
Але і це ще не все. Поки суть та діло, Господарський суд Одеської області із сумнівних матеріалів 30 червня цього року виніс постанову про визнання ВАТ «Лазтранссервіс» банкрутом. І це при тому, що розслідується кримінальна справа.
Робітники-акціонери, спостережна рада ВАТ «Лазтранссервіс» не змирилися з такою постановкою питання й оскаржили цю постанову в Одеський Апеляційний господарський суд, що розглядатиме цю скаргу. Крім того, 23 липня на території підприємства за участю засобів масової інформації відбувся мітинг протесту робітників та службовців, де було висловлено протест проти знищення підприємства.
А як до цього поставилися в управлінні морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку Одеської облдержадміністрації? Та ніяк. Замість того, щоб надати підприємству допомогу і розібратися у ситуації, що склалася, начальник управління О.С. Голокоз видав наказ № 44 від 19 липня 2005 року про передачу маршрутів ВАТ «Південьтранс», які обслуговувалися цим акціонерним товариством іншому – хоча фактично самої процедури ліквідації не відбувається, нікого з працівників підприємства ще про це не попереджено. Можливо, пан О.С. Голокоз вирішив за власний рахунок годувати сім’ї працівників підприємства, то тоді це інша справа.
За даними фактами народний депутат України В.В. Аніщук звернувся до прокурора Одеської області і голови облдержадміністрації.
Хочеться сподіватися, що кожний з них дасть принципову оцінку тому, що сталося, і буде вжито заходів реагування. Справедливість повинна перемогти.
