– Геть комісії! Хай живе хороший господар! - вважає директор Южненської ЗОШ № 3 Микола Гузик. Директор ЗОШ № 2 Ігор Синячев підтримує його думку про те, що краще б давали гроші на підготовку шкіл до навчального року, а потім перевіряли, чи за призначенням вони використані. Адже повинні ж коли-небудь почати вірити не підшивкам чиновницьких доповідних, а слову інтелігента! Але заступник міського голови Южного Микола Дмитрієв вважає, що комісії необхідні саме для провадження організованого ремонту в школах. Гадаю, якби було побільше грошей на ці потреби, суперечка не виникла б.
Начальник управління освіти, культури, спорту і молодіжної політики Марія Наконечна каже, що на все для ремонту шкіл потрібно 7 млн гривень. 1,6 млн гривень вже виділив у вигляді спонсорської допомоги Одеський припортовий завод. Шкода, що меценатом цього разу не виступив ще і Южненський порт. Адже на упорядкування класів, вузлів опалення, блоків комунікацій, на нові двері і вікна, придбання книг і навчальних посібників, скільки не дай, – мало.
Заковика виникає з одержанням цих грошей. Насамперед, у бюджеті на ремонти шкіл і дитячих садків нічого не закладено. Проте місто Южне зуміло подбати про своїх дітей і виділило 227 тис. гривень з бюджету розвитку на вищезгадані потреби. А, по-друге, спонсорські суми перераховуються на відповідні рахунки без проблем. А ось державні кошти йдуть до конкретного споживача з великим скрипом.
– І використовуються на конкретно запланованому об'єкті далеко не у повному обсязі, – говорить М. Гузік. Це тому, що для усунення елементарної течі у трубі потрібно скликати на віче сантехнічну службу, узгоджувати кошториси. Щоб здійснити це завдання, директор школи повинен іти на поклін до працівників відповідного управління, підлаштовуватися під їхній час і настрій, доводити необхідність полагодження. У членів комісії, як правило, серце через дискомфорт у школі не болить – у них своя інструкція. І одночасно незацікавленість нести додаткове навантаження.
М. Гузік говорить, що таких узгоджень потрібно збирати часом більше десятка. Принаймні, на ремонтні роботи у його шкільному підвалі. Нормальною схемою було б проведення оплати підрядчикові, який виконує певний обсяг робіт щодо заявки директора. Але гроші надходять спочатку до міськради. Кожна з її структур живе за рахунок своїх послуг, що надаються споживачеві, тому намагається підняти їх до статусу обов'язкових і незамінних. Так, за кожне узгодження потрібно платити! Наприклад, торік з майже 80 тис. гривень, спрямованих у ЗОШ № 3 на передосінній ремонт, після розрахунку з усіма управліннями на конкретні роботи практично залишилася половина.
У цьому році повинні дати 68 тисяч. Але на час нашої зустрічі вони ще не надійшли. Поки ішла процедура одержання узгоджень. Добре, що підрядчики поступилися і працюють у борг.
– Комісія потрібна. Але така, яка являє собою групу фахівців за своїми профілями, здатних оцінити якість ремонту і прийняти об'єкт. А організація робіт повинна бути максимально спрощена, – говорить М. Гузік.
Однак поряд з невирішеною проблемою є і позитивні факти. М. Наконечна показує звіт, адресований управлінню освіти і науки облдержадміністрації. На 1 серпня 2005 року за рахунок бюджетних коштів у ЗОШ № 3 замінено 200 м труб холодного і гарячого водопостачання, поставлено 6 нових засувок. В інших установах замінюють вентиляційні системи, електропроводку, ремонтується харчоблок. Наприклад, у СШ № 1 за допомогою спонсорських 800 тис. гривень ремонтується 2000 кв. м стелі і 246 кв. м фасаду будинку. План робіт тут виконано на 85%. До 1 вересня комплекс всіх намічених робіт буде завершено.
