Так заявила мама підлітка, який відпочивав у таборі «Хаджибей». Вона спеціально зателефонувала директору табору А.Г. Котліну, щоб довідатися, як за такий короткий термін вдалося перевиховати хлопця. Син щоранку робить зарядку, прибирає за собою постіль, допомагає матері по господарству. Раніш про це можна було тільки мріяти.
– Діти в нас справді змінюються, – говорить Анатолій Георгійович. – Напевно тому, що займаються з ними досвідчені педагоги-психологи. Вони воліють уникати суворих моралей і настанов, замінивши їх захоплюючими справами, іграми.
Що ж, нудьгувати в “Хаджибеї” не доводиться. Тут чудові можливості для занять спортом, багато часу хлопці проводять і на лимані, де для них обладнано спеціальний пляж. Крім того, у програмі кожного дня – всілякі ігри, атракціони, спортивні змагання. Колись тут у селі Августівка Біляївського району обладнав свою базу відпочинку завод “Медлабортехніка”. Пізніше літній пансіонат передали місії “Добрий самарянин”. Але за умови, що вони будуть оздоровлювати тут дітей, і насамперед з малозабезпечених і багатодітних родин. “Самаряни” своє слово дотримали. Протягом шести років тут щорічно оздоровлюється понад сімсот дітей. Щоб літній відпочинок не переривався, доводиться постійно підтримувати базу – ремонтувати житлові корпуси, доглядати за фруктовим садом, охороняти і прибирати велику територію. Усе це вимагає певних фінансових вкладень і зусиль. Але місії “Добрий самарянин” до добродійності не звикати, вона займається цим давно і за покликом серця. Усі, хто знайомий з діяльністю цієї громадської організації, знають, що тут до будь-якої справи ставляться дуже серйозно і відповідально.
– Тому, коли постало питання про оздоровлення важких дітей, з девіантною поведінкою, вибір припав саме на “Хаджибей”, – розповідає начальник обласної служби у справах неповнолітніх В.П. Кудімова. – Його співробітники ніколи нас не підводили, і ми спокійні за своїх хлопців.
Цього дня Валентина Павлівна сама приїхала до Августовки, приймала дітей з усієї області. Першими приїхали діти з Балтського району, їх привезла начальник районної служби у справах неповнолітніх Н.І. Герасименко. Нічого, що приїхали здалеку, зате скільки радості в очах у підлітків. За словами Наталії Іванівни, такий відпочинок – просто подарунок для них, адже путівки для всіх безкоштовні. А діти, не втрачаючи ані хвилини, відразу знайомляться з однолітками – хтось грає у теніс, а хтось вирішив прогулятися до лиману. Мунтян Раду приїхав з Балти сюди вже вдруге, отож йому є про що розповісти.
– Тут ніколи не буває нудно, – розповідає він, спритно орудуючи тенісною ракеткою. – Щодня щось нове. Та й годують відмінно – чотири рази на день...
Цього дня на обід хлопцям запропонували розсольник, печеню з яловичини з гречаною кашею і фруктовий кисіль. Є в таборі і свій фруктовий сад, отож майже все літо тут свої фрукти – черешня, вишня, персики. А ось Катя Бармалюк і Марина Перина з Березівського району приїхали у “Хаджибей” вперше. Вони ще не встигли оглянути весь табір, та це і не дивно, адже він займає площу у чотири гектари. Зате вони встигли познайомитися з вихователем Максимом Мухою. Він теж фанат своєї справи, у чому неважко переконатися, поговоривши з ним. Справа в тому, що живе Максим в Америці, куди його батьки виїхали після розвалу Союзу. Навчається в коледжі, опановуючи спеціальність індустріального інженера. А волонтерство – це хобі, заняття для душі. Думав попрацювати в таборі пару тижнів, а залишився на все літо. Діти дуже люблять його, тим більше, що бажаючих він навчає розмовляти англійською.
Співробітничають у таборі з усіма, хто хоче допомогти цим дітям. Цього дня тут побував помічник голови обласної організації Товариства сприяння обороні України Ю.А. Латвель. Він запропонував керівництву “Хаджибею” програму співробітництва. Тут і навчання стрільбі у тирі, і одержання навичок водіння автомобіля, і екскурсія на літаку... Добре, що аеродром обласного авіаспортивного клубу “Одеса – Лиман” розташований поруч. Уявляю, у якому захваті будуть діти, які вперше сядуть у літак...
Але, як це часто буває, у будь-якій бочці меду в нас не обходиться без дьогтю… Ось і керівник місії “Добрий самарянин” А.П. Коломієць розповідає, що своє право на оздоровлення дітей їм постійно доводиться відстоювати у судах. Скільки їх було і скільки ще буде… У кожному разі, табір у “самарян” хочуть забрати. Чи правильно це? Чи не краще знайти компромісний варіант, щоб нинішні господарі “Хаджибею” і надалі радували дітей…
