Пенсіонер з Вінниці Микола Романович Ковальчук у далекі післявоєнні роки навчався у художній школі імені Крупської у Москві. З тих пір він створив сотні ікон і картин. Але тільки зараз взявся за головне полотно у житті.
– Хочу нагадати всім, хто живе, про трагічні події, пов’язані із секретною ставкою Гітлера під Вінницею, яка називалася “Вервольф”, розповідає ветеран.
Так вже склалася доля Ковальчука, що лише він вцілів після масових розстрілів 14 тисяч радянських військовополонених та місцевих жителів, які будували у 1942 році “Вовче лігво”. Йому, підлітку із села Сосонка, довелося бувати навіть у бункері фюрера – допомагати спеціалістам оббивати стіни коричневою тканиною...
Якимось дивом Миколі вдалося вибратися вночі з рову з-під купи тіл після дикої розправи, влаштованої фашистами. За 60 з лишком років після війни українські історики більше не знайшли жодного свідка, хто залишився живим, після тієї страшної бойні.
Саме власні враження, жахливі видіння, душевні муки були головною перешкодою для творчої роботи Миколи Романовича над картиною – художнім документом фронтових років. І ось, нарешті, він переборов себе, щоб увічнити пам’ять про загиблих.
– Я в неоплатному боргу перед ними, – говорить художник.
