Кожен ветеринарний працівник області одразу зрозуміє, про кого й про що йдеться. Для вчорашніх та сьогоднішніх студентів Одеського аграрного університету це “наш Володимир Мусійович”, який читає дуже цікаві лекції з проблем ветеринарної та санітарної експертизи. А особливо допитливим випускникам, які прагнуть нових знань, він обов'язково запропонує продовжити навчання в аспірантурі.
До нього йдуть, тому що знають – у професора Ковбасенка є чому повчитися, з його допомогою можна досягти бажаних результатів. А підстави для таких висновків дуже й дуже серйозні. За свою 40-річну викладацьку діяльність Ковбасенко вже підготував 34 кандидатів і 3 докторів ветеринарних наук.
Вдумливу молодь, майбутніх здобувачів наукових ступенів привертають не тільки глибокі та всебічні знання професора, але й приклад його особистого життя, його цілковитої віддачі улюбленій справі. Ще на студентській лаві Володимир Ковбасенко виконав та опублікував дві наукові праці. Та які! Одну із них було відзначено дипломом Міністерства освіти України, а другу – на всесоюзному рівні.
І з того часу інтерес до науки тільки зростає. Навіть тоді, коли після закінчення Білоцерківського сільгоспінституту йому довелося попрацювати дільничним ветлікарем, а потім і на м'ясо- та птахокомбінатах. Там майбутній учений вперше замислився над удосконаленням технології переробки м'ясопродуктів. І висунув ідею про безвідхідне виробництво. Але не тільки висунув, але і здійснив на ділі.
А потім була аспірантура, захист за два роки кандидатської дисертації. Це було у далекому 1964 році. Й відразу після цього він приїхав до нас, в Одесу, на кафедру мікробіології та ветсанекспертизи, яку на той час очолювала відомий учений професор К.С. Шулюмова.
І знову робота над собою, просування своїх ідей та захист докторської дисертації. У 36 років професор Ковбасенко призначається проректором сільгоспінституту з наукової роботи. Їй він віддав вісім років і змушений був піти із цієї посади тільки через хворобу.
Потім знову із головою заглибився у роботу кафедри ветсанекспертизи, яку він створив. Паралельно працював у Вищій атестаційній комісії СРСР, де очолював спеціалізовану раду щодо захисту кандидатських та докторських дисертацій.
...У 1993 році серед перших у нашій країні одержав почесне звання “Заслужений діяч науки й техніки України”.
Потім його знову попросили на роботу до ректорату рідного вузу. Тепер вже заступником ректора із навчальної роботи. І займався він дуже відповідальною справою – підготовкою вузу до найвищої атестації. А для цього, як відомо, потрібно привести “у відповідність” усі факультети, усі кафедри, поповнити й обновити професорсько-викладацький склад. Сьогодні можна говорити, що результату досягнуто. Одеський аграрний університет – це навчальний заклад найвищого, четвертого, ступеня акредитації.
Професор Ковбасенко завжди серед людей, своїх сьогоднішніх студентів і тих, хто закінчив вуз багато років тому. Але особливо багато відвідувачів у Володимира Мусійовича було у перші вересневі дні. Приїздили із усіх кінців України, щоб поздоровити свого улюбленого викладача та колегу із двома знаменними датами: 70-річним ювілеєм та 40-річчям роботи в Одеському аграрному університеті. За цей час професор Ковбасенко був причетний до випуску майже 10 тисяч студентів, чимало серед них і тих, хто пішов науковою стежкою свого вчителя. Школа, створена за цей час ученим В.М. Ковбасенком, продовжує свою плідну роботу…
