Придунав’я залишається у центрі уваги морської громадськості. Немає одностайності в оцінках економічного стану цього регіону. Це підтвердила конференція, присвячена розгляду сьогоднішніх реалій і найближчих перспектив розвитку Українського Придунав’я. Судячи зі складу учасників дискусії, запрошених з Молдови, Румунії, Угорщини і представництва RCBI Євросоюзу, захід набув статусу міжнародного.
Одним із серйозних висновків було визнання даного регіону депресивним. Інша група економістів заперечувала проти такого однозначного визначення: усе-таки за низкою показників Придунав’я не відповідає рівню депресивності. Тим часом від точності цього діагнозу залежить, наскільки істотне відображення знайде його розвиток у бюджеті і як навколо нього буде перегруповано продуктивні сили.
При цьому нова команда керівників області, як сказав у порядку критичного зауваження виконавчий директор Одеського центру регіональних досліджень Ігор Студенников, мало приділяє уваги цьому регіону, і від них сьогодні чекають більшої активності у вирішенні придунайських проблем.
Основним об'єктом, навколо якого ламаються списи, є будівництво глибоководного суднового ходу (ГСХ) по гирлу Бистре. Зокрема – припинення пов'язаних з його будівництвом днопоглиблення у баровій частині річки, а також робіт зі спорудження дамби, яка повинна захищати гирло від руйнівних морських штормів. Сьогодні канал став схожий на величезний недобуд у морегосподарському комплексі. Подібне ставлення до нього може серйозно підірвати рейтинг України як морської держави.
Діяльність щодо прокладання фарватеру по Бистрому припинено з початку весни. За цей час відбулося сильне обміління русла. Причому цей процес прогресує. Зараз по ГСХ ще проходять судна, але з осіданням не більше 3,3 м. До жовтня їх проведено понад 800. Але, якщо не розпочати поглиблення дна, яке на всіх каналах світу робиться постійно цілий рік, то не виключено, що незабаром, можливо, навіть до літа 2006 року, ми будемо мати аналог Прорви, занесеної мулом настільки, що практично вона вже не існує в природі. У ДП "Дельта-лоцман" це пояснюють відсутністю відповідних дозволів від екологів на провадження робіт і джерел фінансування. (Нагадаємо: будівництво суднового ходу по Бистрому провадилося ДП "Дельта-лоцман" на кошти зі своїх прибутків. Від держави фактичної грошової допомоги не надійшло).
Тим часом, полеміка про те, рити чи не рити, виглядає в очах багатьох українських фахівців недоречною. Консультант Одеської регіональної філії Національного інституту стратегічних досліджень Віктор Ткаченко вважає, що некоректно навіть вести мову про те, яка буде в ГСХ окупність. Це об'єкт стратегічного значення, від його роботи залежить економічна безпека держави. Адже без судноплавного Бистрого ми будемо перебувати у постійній залежності від політики Румунії і усіх факторів, що впливають на неї.
Корінна проблема сьогодні криється в тому, як правильно контролювати розподіл коштів. Відповідно до бізнес-плану експлуатація суднового ходу після повної готовності повинна була б приносити до 60 млн доларів на рік. Безперечно, подібні обґрунтування грішать зайвим ентузіазмом, у чому вбачаються агітаційні цілі на користь проекту. Але прибутковість каналу все-таки очевидна. Відразу пожвавився Кілійський порт-пункт, до нової фази активності увійшли перевізники ВАТ "Українське Дунайське пароплавство". Підрахувати ж напевно константу витрат в умовах постійно мінливих цін і технологій важко, але приблизно можна. Так, сьогодні кубометр вийнятого ґрунту коштує в середньому 3 долари. Величина наносів з Дунаю, а відповідно необхідної виїмки, складає приблизно 1 млн 200 тис. кубів. Можна прикинути... Хоча одного тільки зачищення дна мало – потрібен весь комплекс робіт, намічених за проектом. Особливо – доведення дамби до потрібної висоти і міцності.
Тим часом присутність румунського представника нагадувала, що ми упродовж 776 км прямо межуємо з Євросоюзом. Тому дуже важливими виглядали слова директора Управління регіонального розвитку, європейської інтеграції і зовнішніх зв'язків регіональної Ради Тульчи Октавіана Мотока про значення міжетнічного спілкування у прикордонній зоні по обидва боки Дунаю. Сьогодні воно невиправдано ускладнено введенням візового режиму. Він також сказав, що співпрацю обмежують недооцінка значення ролі тих людей, які споконвіку населяють Придунав’я, нерозуміння усієї важливості перспектив і правильно обраних пріоритетів спільної роботи, занадто великі надії на допомогу збоку.
І все-таки генеральною установкою для сторін, за словами консультанта проекту Євросоюзу RCBI Наталі Келару, є підтримування добросусідських відносин.
