опинилися в центрі уваги чергового засідання ради ректорів, яке відбулося в Одеській державній академії будівництва й архітектури
І хоча питань на порядку денному було декілька, переважно всі зосередилися на житло-побутових умовах одеського студентства. Та це й зрозуміло: по-перше, наближаються холоди; по-друге, ще у вересні голова облдержадміністрації В.П. Цушко зробив рейд по гуртожитках академій, університетів. Підсумки губернаторської перевірки знайшли відображення в спеціальному фільмі, який і показали ректорам.
Не думаю, що вони побачили для себе щось нове. Рік по року це соціальне питання активно обговорюється на кожній зустрічі керівників вузів. Зрозуміло, що здебільшого в одній площині – де взяти кошти на ремонт студентських «комун»? Адже вже багато років держава на це не виділяє ані копійки... За цей тривалий період деякі гуртожитки справді занепали, що і підтвердила кінозйомка в найкращих традиціях «неореалізму». Бруд і сморід у туалетах, іржаві труби, стелі, що падають, брак гарячої води – все це стало своєрідним холодним душем для ректорів.
Особливо якщо врахувати, що не обійшлося і без позитивного контрасту. Тобто, є вузи, де навіть у таких обставинах змогли створити не тільки стерпні, але й комфортні умови для студентів. Йдеться, наприклад, про політехнічний університет, академію будівництва й архітектури, інститут сухопутних військ, юридичну академію...
Як бачимо, ректори одеських вузів спільно з “бойовими” помічниками з органів студентського самоврядування все-таки здатні творити чудеса. До того ж, не зайве згадати споконвічний афоризм: чисто там, де не смітять... Про це писала і наша газета в черговому випуску «Молодіжного клубу», закликавши майбутніх технологів і юристів берегти дім, у якому вони живуть.
До речі, цю статтю процитував на засіданні ректор екологічного університету С. Ніколаєнко, який сьогодні очолює комісію з соціально-побутових питань. Студентка обурювалася тим, що немає гарячої води і... розслаблюючого душу... Особисто мені здалося, що не всім керівникам вузів стали до душі настільки відвертозавищені запити майбутніх фахівців. Але гадаю, будь-яка нормальна людина, ставши на їхнє місце, відреагувала б так само. Чомусь у нашій країні дозволено не тільки сподіватися «на либонь», але і постійно закликати ректорів до геройських вчинків і чудес. Раз-по-раз вони повинні «крутитися», викручуватися, виробляти усілякі фінансові піруети, не преступивши при цьому законодавчої риси. Не знаю, як кому, але мені ситуація з добуванням грошей, особливо для ремонту гуртожитків, нагадує КВС – клуб веселих і спритних. На таку от пробивну команду перетворили ректорський корпус, який, нагадаємо, представляє найкращих представників національної еліти.
Можна послатися на численні цифри та звіти, з яких зрозуміло, що на ремонт гуртожитків витрачають все більше коштів (за останні три роки близько 40 мільйонів гривень). Але в 2005-му відбувся черговий збій у зв'язку з підвищенням вузівської зарплатні, яке, до речі, до держбюджету знову не заклали. От і доводиться думати, кому догодити: професорові з ученим ступенем чи без п'яти хвилин інженерові...
Щоправда, в міністерських надрах розроблено програму «Студентський гуртожиток», на яку ніхто з ректорів серйозно не сподівається: якщо й перепадуть, то якісь копійки. Чи означає це, що потрібно впокоритися, а тим більше фактам розбещеності, побутової сваволі та безкультурності, особливо серед самих студентів. Ні, звичайно. І тому прозвучали адреси та номери гуртожитків будівельного, екологічного, політехнічного та інших університетів, а також морської академії, де не тільки тепло та затишно, але і з'явилися спортивні кімнати, і навіть інтернет-клуб.
Підбиваючи підсумки бурхливої дискусії напередодні осінньо-зимового періоду, заступник голови облдержадміністрації В.Г. Куриленко висловив надію, що все-таки лад гуртожиткам буде дано. А самі ректори запропонували організувати зустріч з губернатором В.П. Цушком, щоб продемонструвати позитивні зрушення, які безсумнівно будуть.
