Сподівання про відродження ЧМП як судноплавної компанії стають близькими до реальності. Є припущення, що це відбудеться наступного року. Подібне твердження випливає з висновків міжвідомчої комісії, очолюваної заступником міністра транспорту і зв'язку Павлом Рябикіним. Її завданням було вивчення можливості реанімування Державної судноплавної компанії. Комісія готова оголосити результати своєї роботи в січні 2006 року.
Але це – перспективи! Чи такі райдужні сьогоднішні дні ЧМП?
У його арсеналі залишилося два судна: навчально-тренувальний «Лесозаводск», навічно прописаний на приколі в Одеському порту, і застояний під арештом у Туреччині т/х «Днестр». Лінії фрахтового ринку, що обслуговувалися суднами пароплавства, зайняті конкурентами. Золотий кадровий фонд плавскладу розійшовся по світу у пошуках добрих заробітків під чужими прапорами іноземних компаній. Крім того, десятиліття знущань чиновницького апарату над господарськими активами пароплавства створили йому репутацію безвилазного боржника…
– З більшістю боргів ми розрахувалися, – говорить президент ДСК ЧМП Євген Кожевін. – Зокрема, з найважливішими – перед працівниками ЧМП. Як наслідок, влітку було скасовано відділ виконавчої служби, створений 1998 року спеціально для стягнення боргів із ЧМП, – він виконав свої функції. Залишилися невиплаченими членам плавскладу 2 мільйони 240 тисяч. Але з тієї причини, що ці 6400 чоловік самі не приходять за своїми грошима.
Потім він прояснив і ситуацію з кредиторами. 200 млн гривень, що висуваються у вигляді фінансової претензії з їхнього боку, виявилися сумою штучно завищеною. Завдяки цьому з 2003 року діяльність ЧМП протікає під знаком банкрутства. Однак робота щодо установлення боргів не припинялася. Світло на походження багатьох з них пролила попередня міжвідомча комісія, очолена три роки тому заступником Генерального прокурора Михайлом Гарніком. Тепер Верховний Суд України підтвердив, наприклад, що вимоги єгипетської фірми "Банкомар" на 22 мільйони доларів, неправомочні. Їй відмовлено в задоволенні позову. Адвокати пароплавства також виграли справу в Єгипті, в результаті чого відхилено позов на 70 мільйонів доларів. У підсумку на сьогодні з колишніх 47 залишилося 17 кредиторів, яким треба повернути в цілому 56,6 мільйона гривень. Як не дивно, але серед поточних кредиторів є і наші фіскальні органи, представлені спочатку шістьома, а з недавнього часу вже чотирма структурними підрозділами.
– Тепер головне – підписати мирову угоду з комітетом кредиторів. Одночасно проробляється варіант, пов’язаний зі зменшенням названої суми і відстрочкою платежів, – говорить Є. Кожевін. – Тоді, нарешті, можна буде припинити тривалу справу про банкрутство. Це дозволить ввести в дію концепцію пароплавства щодо його якнайшвидшого виходу з кризи. Остання являє собою комплекс організаційно-правових заходів, здійснюваних поетапно.
Однією з версій реорганізації президент ЧМП назвав виведення судноплавної компанії з господарської системи держави. На жаль, приватна форма власності в даному випадку виглядає ефективнішою. Не тільки тому, що в її гнучких координатах легше здобувати на договірних засадах або наймати в оренду судна. Але і персоналу, який буде їх обслуговувати, там можна встановити зарплатню, що відповідає світовому рівню. А вона в іноземних компаніях приблизно в 10 разів вища, ніж у морській транспортній галузі України. Інакше з'явиться «дочірня» проблема, яка полягає в тому, що буде флот, але для нього не можна буде знайти кваліфікованих кадрів.
І все-таки на вихідній позиції – способи придбання суден. Є. Кожевін сказав, що від російських фінансових груп, які кредитують шиппінг, надійшла серйозна пропозиція позичити пароплавству 100 млн доларів з розстрочкою повернення на 10 років і під 6% річних. Будувати нові судна або купити вживані, але при цьому відразу наповнити флот великою кількістю одиниць – це також треба вирішувати: зрозуміло, на урядовому рівні. Важливу роль тут буде відігравати кон'юнктура ринку.
Однак перш ніж укладати договір з росіянами, варто згадати і про дебіторські борги. Як з'ясовується, їхня сума перекриває розмір пропонованої фінансистами позички. Тому, чи варто брати кредит і віддавати його з відсотками, якщо гроші є й так? Але потрібно тільки їх одержати! Це – теж проблема з бородою! Справа в тому, що пароплавству давно винні «Нафтогаз України» – 24 млн доларів (борг сплив, коли робилося перерахування за газ з Росією), Нацбанк України – 5 млн доларів (ці гроші були узяті в ЧМП у борг для надрукування першої партії гривень), Міністерство оборони України – 6,6 млн гривень (за оренду наукових суден «Ю. Гагарин» і «Академик Королев»). 24,8 млн доларів винне пароплавству Зовнішньоторговельне об'єднання, 4,5 млн доларів – Зовнішекономбанк. Але щоб ці гроші реально надійшли на рахунки ЧМП, потрібно рішення на найвищому урядовому рівні.
На сьогодні поки що радує те, що з часу підписання мирової угоди (а це не за горами) судна ЧМП зможуть безперешкодно заходити в будь-які порти під національним прапором, не побоюючись бути заарештованими кредиторами за борги.
Є. Кожевін упевнений, що добре ім'я судноплавної компанії “BLASCO” не забуте партнерами. Більш того, уже деякі фірми-вантажовласники самі пропонують співпрацю. Він упевнений, що ЧМП зможе вмонтуватися до структури фрахтових перевезень на ринку, де, як відомо, тісно від бажаючих.
