В Одесі, на базі санаторію «Магнолія», щорічно проводяться тижневі курси підвищення кваліфікації для керівників агропідприємств та фермерських господарств. Цього разу перед слухачами курсів виступали голова облдержадміністрації В.П. Цушко, голова обласної ради Ф.І. Влад, заступник голови облдержадміністрації І.М. Чорбаджи, начальник Головного управління аграрного розвитку облдержадміністрації А.Г. Новаковський, вчені, провідні спеціалісти науково-дослідних інститутів.
ПЛЮСИ Й МІНУСИ МИНУЛОГО РОКУ
Незважаючи на погодні аномалії, минулий рік для сільських трудівників області можна вважати багато в чому успішним. Вдалося зберегти позитивну тенденцію зростання обсягів основних видів сільськогосподарських культур у порівнянні із середньорічними показниками останніх п'яти років. Зміцніли багато господарств, 86 відсотків з яких стали рентабельними.
В області було вироблено 2670 тис. тонн зерна за середньої урожайності 23,4 центнера, що є третім результатом по Україні після Дніпропетровської та Полтавської областей. Кукурудзи на зерно отримано 470 тисяч тонн за врожайності 31,8 центнера. Соняшнику – 340 тисяч тонн, урожайність – 11,6 центнера з гектара.
У Білгород-Дністровському, Саратському й Тарутинському районах вдалося одержати відповідно 162, 154 і 135 тисяч тонн зерна. А найвищої врожайності досягли кодимці та савранці, де ранні зернові дали по 30-31 центнери на круг.
ПІСЛЯ СІЧНЕВИХ МОРОЗОВ
Звичайно, у господарників області був задум на нинішній рік багато чого виправити й примножити. Восени, незважаючи на відсутність необхідної кількості вологи, озимих було посіяно на площі 678,6 тисячі гектарів, серед них 44,8 тисячі гектарів озимого рапсу. Ризик був великий, але все ж таки вдалося домогтися сходів майже на всій площі. Однак природа завдала ще одного удару – небувалими для нашого регіону заморозками. Загинули всі посіви рапсу. Про втрати на полях озимої пшениці остаточної цифри немає, але багато керівників господарств говорили, що вони складуть майже половину засіяного масиву. Це жорстокий удар!
Які вживаються заходи за такої форс-мажорної ситуації? Якщо вести мову про страховий поліс, то, виявляється, через злиденні грошові запаси, багато сільгосппідприємств договорів взагалі не складали. Наше “либонь пройде” знову покарано.
Але селяни не залишаться на самоті з лихом, яке їх спіткало. За кожний гектар посівів, де отримано сходи, буде видано грошову компенсацію в розмірі 100 гривень. А ще 65 гривень вони одержать вже за кожний гектар весняної сівби.
За повідомленням голови облради Ф.І. Влада, на черговій сесії буде розглянуто питання щодо виділення для першорядних потреб сільського господарства додатково 6 млн гривень.
Як відомо, через сильні морози постраждали також багато виноградних плантацій і фруктових садів. Тут втрати становлять 50-60 відсотків. Це питання спеціально обговорювалося в Кабінеті Міністрів України й галузевих комітетах Верховної Ради. Йдеться не тільки про виділення коштів з резервного фонду країни, але й про залучення на цю мету частину доходів від одновідсоткового податку за реалізацію алкогольної продукції, яка щороку йде на розвиток виноградарства, садівництва та виробництва хмелю.
СОБІ НА ЗБИТОК
Але сьогодні на стан справ у сільському господарстві впливають не тільки несприятливі погодні умови. Куди більше страждає аграрний сектор від так і не сформованого за багато років паритету ринкових цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Скажімо, те ж зерно, незважаючи на багато запевнянь щодо створення всіляких фондів, все ж таки довелося віддавати у середньому по 445 гривень за тонну.
На зустрічі заключного дня занять розгорнулася дискусія з приводу цін на соняшник. Вважається, що це найвисокорентабельна культура, але і вона одержала невиправдано більші площі. І мало в кого із ділків болить голова про те, що порушення сівозмін призводить до збідніння землі. На внутрішньому ринку монополісти намагаються обдерти селян. Тому олієжиркомбінати мають 300(!) відсотків рентабельності. Проте спробуйте знайти цю цифру в їхніх звітах. Не вийде. Комбінати споруджують будинки, бази відпочинку, дачі, купують складну техніку й автомобілі, і все це відносять до основних виробничих витрат. А численні контролюючі органи роблять вигляд, що нічого особливого не відбувається. До речі, це стосується й інших підприємств, які переробляють сільськогосподарську сировину.
У зв'язку з цим велося багато розмов про цукровий буряк. Відсутність ділових контактів між сировинниками та переробониками призвела до того, що “солодке коріння” незабаром будемо привозити з-за кордону. Чи жарт сказати, що площі під цю культуру в області скоротилися за останні роки майже в десять разів! І процес цей не припинено.
Але ж можна вирішувати проблему зовсім інакше. Так, як роблять, скажімо, в ПСП “Маяк” Ширяївського району, де головою М.Й. Захар’єв. Тут одержують з гектара понад 430 центнерів коріння і домагаються навіть за сформованими досить низькими цінами за сировину високої рентабельності. Крім того, господарство має достатню кількість жому, інших соковитих кормів для тваринництва.
До речі, про тваринництво. Тут поки що похвалятися нічим. Кількість поголів'я, особливо ВРХ, продовжує скорочуватися, а продуктивність знижується. Знову ж багато в чому позначається той же економічний фактор. За продукцію ферм дають «дуже смішну» ціну. Наприклад, молоко купують у середньому по 89 копійок. А у вівчарстві взагалі відбуваються дива. За кілограм вовни на ринку не дають і трьох гривень. Дохід від вирощеної дворічної вівці становить... 12 гривень. І це за величезного попиту на світовому ринку на натуральні вовняні вироби! Відверта здирщина призводить до того, що традиційні отари, особливо на півдні області, незабаром теж можуть зникнути.
НА ДОПОМОГУ СПОДІВАЙСЯ…
Промовці говорили про різні державні програми щодо подальшого розвитку сільського господарства, їхнього фінансування з державного та обласного бюджетів. Минулого року було отримано 122 млн гривень на придбання нової сільськогосподарської техніки. Вдалося частково поновити машинно-тракторний парк, домогтися такої ситуації, коли списується менше цих машин і агрегатів, ніж купується.
Є серйозні надходження й за іншими програмами: проведення селекційно-племінної роботи на фермах, сортооновлення зернових та інших культур.
І все ж таки ця допомога – крапля в морі. Цього року знято деякі пільги й доплати на придбання техніки, купівлю пального. Отже, залишається один шлях – одержання кредитів. І тут багато поки що неясного. Скажімо, минулого року такою позичкою скористалися більше половини сільгосппідприємств. Її одержало лише кожне восьме фермерське господарство.
Можливо, економіка окремих КСП, ПСП зміцніла так, що вони в кредитах не мають потреби? Як то кажуть, таким честь та хвала. Але багато хто просто не може підступитися до тих самих кредитів, які видаються лише при дотриманні багатьох умов. Ось деякі з них: немає заборгованості по зарплаті, перед пенсійним фондом, перед бюджетом, є позитивний баланс.
На нараді говорилося ще про дві біди. Це вкрай низька технологія виробництва й переробки сільгосппродукції, необхідність позбутися, як висловився один із промовців, “організаційно-хаосного безладу”, який ще є в роботі багатьох господарств.
На підтвердження наводилося багато фактів різного характеру. Але розповімо про один, найтиповіший. Знову йшлося про випуск фальсифікованого вина. Згадувалося господарство, де виробили стільки цієї продукції, що в перерахуванні на сировину треба було мати не менше 105 центнерів винограду з гектара, чого тут ніколи не було.
Особливого звучання набула й ситуація щодо формування сільгосппідприємств на приватній основі. Практика показує, що в сучасних умовах виживає тільки велике багатогалузеве господарство. Причому з добре розвиненим тваринництвом. Відмова від останнього призводить до тих фінансових труднощів, які мають багато господарств. А спроба все ділити й дробити призведе до загального занепаду й руйнування. Наводився приклад по колись відомому колгоспу імені Калініна Болградського району, від якого залишилися самі тільки добрі спогади. На жаль, така сьогодні ситуація й у багатьох інших колишніх КСП не тільки цього району.
ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Питанням соціального захисту присвятив переважно свій виступ голова облради Ф.І. Влад. Він розповів присутнім про формування обласного бюджету, прозорість та відкритість розподілу його видаткової частини. Особливу увагу було зосереджено на формуванні бюджету розвитку, що складе цього року понад сто мільйонів гривень. Це дасть можливість вести будівництво й ремонт шкіл, медичних установ, клубів і бібліотек, вперше за багато років почати будівництво доріг із твердим покриттям між селами, успішніше вирішувати й найгостріші проблеми з постачанням питною водою, продовженням газифікації сільських населених пунктів.
Називалися переконливі цифри, наводилися приклади. Остаточний список об'єктів, які одержать підтримку з бюджету розвитку, буде затверджено на сесії облради 17 березня.
…Під час зустрічі ставилося багато питань. Вони були іноді дуже різкого характеру. Але виходили такі питання від людей небайдужих, які вболівають за аграрний сектор виробництва.
