Спецслужби, що працюють професійно, – гарантія безпеки держави. Це аксіома, що не потребує доказів. На щастя, зрозуміли це й політики. Від ейфорії тепер уже напівзабутих часів перебудови, коли колишнім ворогам жваво видавалися стратегічні таємниці колись великої держави, мало що залишилося. Влада зрозуміла, що навіть за найідеальніших стратегічних партнерів, миру та благості у взаєминах із колишніми суперниками в державі все одно є і мусять бути державні таємниці, стратегічні інтереси і, відповідно, грамотно працюючі та належним чином оснащені спецслужби, яким належить усе це захищати. Властиво, у спецслужбах мусять працювати професіонали. Як їх правильно виховувати, що сьогодні приводить молодих, гаразд освічених людей на роботу до СБУ, де й праця нелегка, і заробітки, скажімо так, не надто високі, наскільки зважено на інформацію, що надходить із відомства, коли вирішуються ті чи інші важливі для держави питання, – про це наша розмова з полковником Володимиром Турицею, начальником Управління Служби безпеки України в Одеській області.
Робочий тиждень (про вихідні та нормований робочий день у цьому відомстві говорити не звикли) начальника обласного управління СБУ розписаний буквально по хвилинах. Тому єдина реальна змога поспілкуватися – це зустріч вихідного дня, коли робочий графік не так ущільнений. Є у вихідні ще одна полегша змога: прийти на роботу одягненим демократичніше. В решту днів обов’язковий своєрідний «дресс-код» – строгі костюми, неяскраві краватки та ретельно начищене взуття, акуратні зачіски. Стиль роботи відомства накладає певний відбиток на імідж його працівників. Та й в обстановці робочих кабінетів тут вітається стриманість: жодних фотографій родичів, друзів і улюблених домашніх тварин на столах, іконостасів на стінах. Індивідуальних бюстиків Дзержинського, що колись були вже легендарні, – теж немає. Зручні, без зайвини меблі, досить сучасна, але «без наворотів» комп’ютерна техніка, робоча ділова атмосфера, хоча й вихідний день, – це перше, що впадає в око при відвідуванні відомого всім одеситам будинку на Єврейській, 43. А ще – дуже багато молодих працівників.
Чому добре освічені молоді люди вирішили реалізувати себе не в бізнесі, де можна непогано заробити за малий час, а в спецслужбі? Тут романтизм, властивий молодості, а чи якісь інші, раціоналістичніші міркування? – З цих запитань і почалася наша бесіда з Володимиром Васильовичем ТУРИЦЕЮ.
– Звичайно, певною мірою є й елемент романтики. Але мені здається, що основне тут – бажання реалізувати себе на державній службі. Максимально виявити свої здібності та можливості.
– Мабуть, певну роль відіграє й елемент стабільності, властивий вашій системі?
– І це теж. І те, що дуже часто після закінчення вузу та здобуття гарної освіти молоді люди знайти роботу, де цінуються їхні знання та чесна праця, не можуть. Дуже часто до нас приходять оформлятися на роботу й діти наших співробітників. Попри те, що їм добре відомо, що таке пізні повернення батьків із роботи, відрядження, брак вихідних і святкових днів. Отже, все-таки є міркування, завдяки яким люди назавжди обирають саме цей життєвий шлях.
– Спробуймо намалювати якийсь узагальнений портрет вашого співробітника. Який він матиме вигляд?
– Середній вік – близько 35 років. Це людина, що має певний життєвий досвід, що сформувалася як особистість, законослухняна. Один із критеріїв добору працівників до нашого відомства – наявність вищої освіти, досвіду роботи в (як раніше казали) народному господарстві. Зараз це найчастіше комерційні структури, бо чимало бюджетних підприємств змінили форму власності. Властиво, людина, приходячи на роботу до нас, бізнесом займатися не має права.
Після вступу на роботу до СБУ працівник, що має вищу гуманітарну або технічну освіту, проходить навчання в спеці¬альних навчальних закладах. Ті, хто знає іноземні мови та користується ними в роботі, одержують спеціальні доплати. У нас працюють грамотні ерудовані люди, що дуже серйозно ставляться до своєї роботи.
– Якими досягненнями очолюваної Вами структури за минулий рік Ви найбільше пишаєтеся?
– Розв’язання актуальних для регіону проблем – основний пріоритет нашої роботи. Це – боротьба з корупцією, контрабандою. Наше управління – координатор і організатор цієї діяльності в Одеській області. Аналіз стану та плідності виконання на Одещині урядової програми «Контрабанді – Стоп!» свідчить про те, що протягом року Управлінням разом із іншими правоохоронними та контролюючими органами, задіяними в реалізації цієї урядової програми, вдалося домогтися зменшення контрабандних потоків. Торік виявлено й задокументовано понад три тисячі випадків порушення митних правил під час руху через кордон України товарно-матеріальних цінностей. За результатами перевірок, проведених за участю працівників Управління СБУ в Одеській області, складено протоколи про порушення митних правил, на підставі яких вилучено товарно-матеріальних цінностей на суму понад 26 мільйонів гривень. Крім того, за виявленими фактами вивозу товарів за невідповідними кодами донараховано митних сплат на загальну суму понад 12 мільйонів гривень.
– А як справи з незаконним відшкодуванням ПДВ, що стало притчею во язицех?
– Ми постійно протидіємо незаконній діяльності в цій сфері разом із податковою міліцією. Якщо ж говорити про підсумки, то назву ще одну цифру: загалом під час реалізації матеріалів оперативно-пошукової діяльності нашого Управління, 2005 року перераховано в дохід держави понад 35 мільйонів гривень.
– Діяльність будь-якої спецслужби – це все-таки передусім протидія іноземним спецслужбам, впливові ззовні. Але багато хто вважає, що в Україні вже розтягли та пограбували все, і СБУ у сфері так званого промислового шпигунства протидіяти нема кому…
– Це, м’яко кажучи, не зовсім так. У процесі приватизації постає низка проблем, які потрібно розв’язувати на користь держави, боронячи її інтереси. Це, на жаль, робиться не завжди. Потрібен і захист інтелектуальної власності, і захист наробітків, здійснених у минулі, ще радянські часи. Ці наробітки можуть бути реалізовані з користю для нашої держави в процесі зміни власності підприємств. Окремі керівники цих підпри¬ємств на ці речі не зважають. У них на першому місці матері¬альні інтереси, а інтереси колективів і держави залишаються на другому місці.
– Знаєте, інколи жартують, що стрімкий технічний та економічний злет за останні два десятиліття низки іноземних держав, зокрема й азійських, стався не останнім чином завдяки технічній інформації, отриманій при перебудові та розвалі Союзу...
– У кожному жарті – тільки частка жарту. Ми моніторимо ситуацію в цій сфері. Адже цікавість до технічних розробок, «ноу-хау» українських фахівців у світі дуже висока. Ми аналізуємо інформацію друкованих та електронних ЗМІ, даємо свої пропозиції щодо недопущення надходження до відкритого інформаційного простору матеріалів під грифом «таємно», а також таких, що їх поширення може завдати шкоди економічним інтересам держави.
Є підприємства, на яких дотепер за міждержавними договорами країн СНД зберігаються секретні матеріали. Що залишилося від цих підприємств на сьогодні – це тема окремої розмови, а документи містять важливі дані, їх належить зберігати як слід, і ми за цим стежимо. Не таємниця, що раніше найважливіші науково-технічні розробки провадилися у сфері ВПК. Але життя не стоїть на місці. Нині впровадження цих розробок у промисловості може дати відчутний економічний результат. Відповідно до законодавства України в кожному окремому разі нами пропонуються заходи для зниження раніше накладених обмежень, визначених розробниками.
Якщо узагальнити, то можу сказати таке: протягом 2005 року працівниками контррозвідувального підрозділу Управлін¬ня проведено заходи щодо протидії діяльності представників різних іноземних структур, які виявляють інтерес до джерел інформації таємного характеру, закритих даних, що є власністю держави, а також пріоритетних розробок науково-технічного характеру.
– Свого часу іноземний шпигун мав такий вигляд: похмура особа в окулярах і капелюсі, що приїхала до країни за турпутівкою. Він ходив і оглядався, шукав підходу до керівництва стратегічних підприємств і ховав гроші та інструкції до схованок у дуплах старих дерев у полишених парках...
– Стереотипи досить живучі, а життя сьогодні набагато складніше, ніж раніше. Суспільство рухається вперед, і особливо тяжкі державні злочини не коються щодня. За наявності сучасних комунікацій і засобів зв'язку немає потреби гасати по полишених парках, та й заїхати до країни стало значно простіше. Керунок діяльності спецслужби охоплює багато аспектів нашого життя. Зараз і комерційні структури провадять розробки, які можуть на тому чи іншому рівні становити державні інтереси. Наша робота в цій сфері досить складна і багатогранна. Працівниками управління виявлено численні порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, що дало підстави для проведення низки запобіжно-профілактичних заходів. На підставі наданих нами матеріалів судами притягнуто до адміністративної відповідальності 37 посадовців за порушення вимог законодавства в цій сфері. Вжито заходів для обмеження діяльності 22 іноземців, які тимчасово мешкають на території регіону.
Завдання, які ми виконуємо – завдання державного рівня: захист державних інтересів, конституційних основ держави, а також прав і свобод громадян України. Якщо говорити про протидію діяльності працівників іноземних спецслужб, то насамперед вона відбувається у сфері вияву ними цікавості до провладних структур, органів влади та керування, державних таємниць.
– Ваша структура може тільки інформувати владу чи має право самостійних рішень? І як на ваші пропозиції реагує влада?
– Наше завдання – інформувати органи влади для винесення відповідних управлінських рішень. На регіональному рівні обласна та міська влада з розумінням ставляться до тих питань і матеріалів, які ми їм надаємо, і розв’язують їх з увагою до наших рекомендацій. Інформаційні матеріали за стратегічно важливими для держави об’єктами регіону беруться до уваги, коли щось вирішується на державному рівні.
– Ще одна сфера діяльності СБУ – боротьба з корупцією у правоохоронних органах. Ми писали про це багато разів. Чи триває ця робота?
– Це одне з головних завдань нашого спецпідрозділу боротьби з корупцією. Торік було задокументовано та складено близько 120 протоколів стосовно корупційних дій, із них на сьогодні через суд пройшло 93. Решта перебувають на розгляді в судах. Це стосувалося праців¬ників правоохоронних органів, податкової адміністрації, митниці, чиновників органів місцевого самоврядування. Люди не відгороджені від життя та його проблем якоюсь стіною. Комусь із них не вдалося впоратися зі спокусою влади та грошей.
– Останнім часом, мені здається, СБУ найчастіше виступає в ролі правоохоронного органу. Це все ж не дуже властива цій структурі функція...
– Відомство зараз трансформується, перед ним керівництво держави ставить нові завдання. Обговорюється питання про надання СБУ статусу органу спецпризначення з відходом від виконання нехарактерних для спецслужби завдань.
– Ви працювали спочатку в КДБ, потім в СБУ. Як я розумію, цей вибір зробили свідомо. Задоволені?
– Знаєте, я про це не задумуюся. Я, офіцер, і виконую завдання, що визначені Конституцією та законодавством України, і які ставить переді мною як керівником регіонального органу керівництво держави й СБУ. Якщо ж говорити про те, чи мріяв я про цю роботу... Я – за фахом будівельник, закінчив гідротехнічний факультет Оде¬сь¬кого будівельного інституту. В Ананьєві, де я народився й у Миколаєві, де зростав і навчався (там служив батько), професія будівельника завжди була шанованою. Два роки відпрацював у будівельній проектній організації і на будівництві, потім був призваний на службу до органів держбезпеки. Закінчив спеціальний навчальний заклад, зараз це Академія СБУ в Києві. Починав з посади оперуповноваженого, зараз очолюю регіональне управління СБУ. Легких шляхів за 26 років служби не шукав. Проходив службу там, куди направляли: у Миколаївському управлінні, на Камчатці, перед призначенням до Одеси п’ять років працював у Києві в Центральному управлінні СБУ.
Якщо ж говорити про те, чи подобається мені моя робота… Знаєте, у фільмі «Офіцери» один із героїв каже: «Є такий фах – Батьківщину захищати». Я пишаюся тим, що в мене – саме такий фах.
