31 березня – 2 квітня на Одещині відбувалися Дні С. Олійника та Свято українського гумору «Здоровше з гумором живеться», в яких взяли участь письменники та артисти з Одеси, Києва, Івано-Франківська, інших міст і країв нашої Батьківщини. Організаторами цього, вже 25-го ювілейного святкового дійства, присвяченого пам’яті С. Олійника, стали Міністерство культури і туризму України, управління культури і туризму Одеської облдержадміністрації, Національна спілка письменників України, Одеський обласний центр української культури, Національна Всеукраїнська музична спілка і Товариство шанувальників гумору ім. С. Олійника. У святі взяла участь донька класика українського гумору Леся Степанівна Олійник.
Розпочалися святкові заходи з того, що в редакції “Одеських вістей” було вшановано переможців уже традиційного гумористичного конкурсу самодіяльних авторів “Ярмарок сміху”. Ми вже повідомляли, що засновано було цей конкурс 2003 року, з ініціативи редакції газети і Громадського фонду ім. С. Олійника, очолюваного Валерієм Бойченком, й основною метою його було – спонукати до творчого пошуку літературно та гумористично обдарованих земляків наших.
Так от, переможцями “Ярмарку сміху-2005”, в якому взяли участь близько 40 літераторів з усіх куточків Одещини, стали прозаїк Тетяна Шарнікова з Арциза, поетеса Ганна Грозова з села Зоря Саратського району та поетеса Світлана Паршенкова з Одеси. Крім того, журі відзначило твори Ольги Дубовенко з Одеси, Василя Федорова з Котовська, Алли Снігур з Балт¬ського району, Миколи Калюжного з Ананьєва, Арнольда Полторацького з Білгород-Дністровського району.
Вітаючи переможців конкурсу від імені редколегії “Одеських вістей”, головний редактор Іван Нєнов відзначив, що цей конкурс допоміг згуртувати навколо газети чимало талановитих самодіяльних літераторів, читачів і щирих друзів нашої обласної газети. Він повідомив, що кращі твори учасників цьогорічного конкурсу будуть зібрані під обкладинкою колективної збірки самодіяльних гумористів “Ярмарок сміху-2005” і водночас проголосив відкриття конкурсу 2006 року.
Побажала подальших творчих успіхів лауреатам конкурсу та запросила всіх читачів газети до творчої співпраці і член журі конкурсу, перший заступник головного редактора “Одеських вістей” Тамара Проценко. А кандидат мистецтвознавства Леся Олійник з великою теплотою говорила про те, що творчість її батька, пам’ять про нього допомогли згуртувати справжню “Олійниківську родину”, людей, які щороку прилучаються до проведення днів українського гумору на Одещині, пропагують творчість С. Олійника, віднаходять нові таланти серед літераторів-гумористів та читців гумористичних творів. І передусім вона відзначила Благодійний фонд ім. С. Олій¬ника, очолюваний його незмінним керівником Валерієм Бойченком, та редакцію “Одеських вістей”.
Твори Степана Олійника багато разів перекладалися на російську мову. Понад 150 його фейлетонів були опубліковані в найпопулярнішій за радянських часів московській газеті “Правда”. У свою чергу С. Олійник і сам виступав як перекладач творів російських гумористів. І взагалі, він багато зробив для єднання та взаємо¬збагачення української і російської культур. Саме про цей аспект творчого внеску класика українського гумору й говорили присутні на зустрічі в редакції директор “Росзарубіжцентру” Міністерства закордонних справ Російської Федерації Людмила Чижова та начальник відділу театрального мистецтва Міністерства культури і туризму України Олена Воронько. Привітала своїх колег і журналістка та літераторка з Києва, лауреат премії ім. С. Олій¬ника Віра Кульова.
Того ж дня, 31 березня, в Одеському українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька відбувся святковий вечір, присвячений пам’яті С. Олійника, на якому член президії правління Національної спілки письменників України Петро Осадчук вручив дипломи та нагрудні знаки цьогорічним лауреатам всеукраїн¬ської літературної премії ім. Степана Олій¬ника, якими визнані письменник-гуморист з Києва Євген Колодійчук та (в галузі журналістики) одеський поет, співробітник редакції газети “Чорноморські новини” Станіслав Конак, який пропагує творчість С. Олійника на сторінках періодики.
Про дружбу між російським та україн¬ським народами і культурами говорив, звертаючись до учасників свята, Генеральний консул Російської Федерації в Одесі Фелікс Довженок, який вручив матеріальну допомогу групі письменників, ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Так само традиційним став і обласний конкурс на краще виконання гумористичних творів, цьогорічних переможців якого проголошували відповідальний секретар Одеської обласної організації Національної спілки письменників України Володимир Гаранін та голова Благодійного фонду ім. С. Олійника Валерій Бойченко. Переможці конкурсу взяли участь й у святковому концерті, де на сцені глядачі щиро вітали лауреатів міжнародних конкурсів Ларису Дедюх і Наталію Бучель, заслуженого артиста України Романа Гриньківа, лауреата конкурсу читців ім. А. Сови Ігоря Че¬піля та артиста розмовного жанру Віталія Краснюка, поета-гуморста з Києва Василя Довжика. Продемонстрували свою майстерність і лауреати обласного конкурсу самодіяльних читців-гумористів та самодіяльних колективів: самодіяльний театр “Балаганчик”; ансамбль танцю з села Бритовка Білгород-Дністровського району “Бессарабський сувенір”; вокальний гурт “Чорномор” Палацу культури Одеського припортового заводу, а також читці Олексій Лисак, Федір Радченко, Андрій Гавриленко, Галина Самсонова, Олеся Клинцова, Олексій Меховський.
Під час Днів українського гумору учасники їх мали змогу зустрітися зі студентами національного університету ім. І.І. Мечникова та з земляками класика українського гумору у Балтському, де в селі Пасицели Степан Олійник народився, і в Миколаївському районах, де, в Левадівці, минали його дитячі роки, і де з успіхом діє музей його життя і творчості.
Цьогорічні свята ще раз підтвердили, що традиції українського народного гумору старанно оберігаються, що джерело його невмируще, і з кожним роком у нас стає все більше творчих послідовників Степана Олійника – самодіяльних і професійних літераторів-гумористів, майстрів художнього слова; створюються нові самодіяльні гумористичні театри, а в багатьох інших самодіяльних колективах утверджується майстерність сце¬нічного гумору. Саме таке ставлення до мудрого народного слова і є найвищим проявом поваги до творчого доробку С. Олійника і найвищим виявом шани до пам’яті про нього.
