Чого тільки не буває на світі! Скажімо, людський організм одержує всі потрібні йому елементи, але через порушення обміну речовин не може ними «скористатися». Або інший приклад – в Україні (після пуску атомних реакторів на Хмельницькій та Рівненській електростанціях) є цілком достатня кількість електроенергії, а от одесити цієї зими потерпали від справжнього енергетичного голоду. Так-так, все та ж аналогія з порушеним обміном речовин. Якщо пошкоджені кабельні мережі, які безпосередньо «живлять» будинки, то вже немає різниці, що там було у джерелі ...
Про проблеми компанії «Одесаобленерго» говорилося і писалося вже багато разів – причому у найрізкішому тоні. Численні політичні партії пікетували центральний офіс компанії, збирали підписи незадоволених громадян і відправляли звертання до Президента України, до Антимонопольного Комітету, Ради Національної Безпеки та інших досить високих структур.
Але зі зміною керівництва «Одесаобл¬енерго» (Едуарда Соколовського на його посаді замінив Анатолій Козлов) пристрасті трохи вщухли. Не тому, що все зразу стало добре (у такому великому господарстві це просто нереально). А тому, що «новому керівнику» – Анатолію Козлову – було дано час виявити себе.
Ще напередодні виборів в Одеській міськраді відбулося за¬сідання політико-консультативної ради, присвячене питанням подальшої діяльності «Одесаобленерго». Зрозуміло, для багатьох по¬літичних сил це був додатковий шанс нагадати про себе і свої заслуги. Але ми свідомо опускаємо зараз моменти із серії «хто більше мерз, хто більше виступав». Мета цієї статті трохи інша – розповісти, що ж все-таки планується зробити для розв’язання проблеми.
Скажемо просто: на засіданні політико-конультативної ради не бракувало досить радикальних пропозицій. Аж до «реприватизації у зв'язку з невиконанням ак¬ціонерами приватизаційних зобов'язань щодо забезпечення життєдіяльності «Обленерго». Втім, за словами Анатолія Козлова, інвестиційні зобов'язання акціонерів виконані цілком (були вони лише у власників контрольного пакета акцій – 35%, які були продані на аукціоні після узгодження з Фондом Держмайна). Починаючи з 1998 року сума цих інвестицій становила 59 мільйонів гривень. Щоправда, у бага¬тьох слухачів ця інформація викликала скептичні посмішки і шепіт про «відмивання грошей». Але – з іншого боку – цілком обґрунтована і позиція Козлова:
– Зараз ми розробляємо новий інвестиційний проект. У складі самих тарифів є амортизаційні відрахування. Саме вони і планований прибуток є складовими інвестиційної програми. Цю програму затверджуємо не ми, а відповідна національна комісія.
Планувати ж повернення грошей, які колись десь і кимось були передані до офшорів... це зараз мало реально. Особисто я не маю такої змоги. Принаймні, спочатку ці дані повинні переглянути і перелопатити правоохоронні органи. Якщо такі факти є, то є і механізм повернення цих грошей. А винних належить притягнути до кримінальної відповідальності.
Поки що ж Анатолій Козлов виступає в ролі своєрідного «кризового менеджера» і говорить про те, що реально можна зробити наразі.
Як відомо, основний список претензій до роботи «Одесаоблнерго» був такий: масові (і без попередження) вимикання електроенергії в осінньо-зимовий період, брак чіткого графіка ремонтних робіт, низька якість обслуговування тощо. Окремим пунктом можна виділити питання про трансформаторні підстанції. Адже, наприклад, коли здаються в експлуатацію багатоквартирна висотка в Одесі або житлове селище в області, то майбутні мешканці одержують від «Одесаобленерго» тех¬умови. Для того, щоб підключитися до електромереж, потрібно одержати земельну ділянку під трансформаторну підстанцію, придбати саму цю підстанцію, змонтувати її, провести кабельні мережі, здати в експлуатацію тощо. Після чого вже «Одесаобленерго» приймає її на баланс. Воно ніби й логічно (той же Анатолій Козлов заявив, що ці об'єк¬ти вони можуть і не приймати на баланс, якщо нові власники забезпечать належні умови технічної експлуатації, – але навряд чи це зручно буде самим мешканцям). А от пересмикувати факти, як це робив попередній керівник компанії, звичайно ж, не можна.
– Куди йдуть прибутки? – обурювався хтось із зали під час засідання політради. – От рапортували: побудовано кілька сотень трансформаторних підстанцій! А те, що збудовані вони коштом одеситів, додати забули ...
Загалом, що стосується нового інвестиційного проекту і того, «куди йдуть прибутки», – Анатолій Козлов пообіцяв звітувати щокварталу. Щодо інших критичних зауважень, то шляхи їх розв’язання вбачаються такі.
– На засіданні наглядацької ради «Обл¬енерго» переді мною були поставлені два основні завдання: налагодити взаємодію з міською й обласною владою, а також упорядкувати наявне устаткування і мережі. Можу вас запевнити, що компанія має досить коштів для проведення такого ремонту. Вразливою точкою на сьогодні є безпосередньо кабельні мережі. І ми почали з того, що переглянули зарплати. У нас виходило так, що диспетчери – це еліта. А кабельники одержували по 450 гривень на місяць. За такі гроші не кожен сидітиме по пояс у воді... Ми вирішили простимулювати наших робітників. На ремонт кожної кабельної лінії було виділено додатково від 2-х до 3-х тисяч гривень. Люди відчули, що вони можуть заробити, і це вже дало свій ефект.
Дуже багато скарг з приводу того, що для одержання розрахункової книжки для сплати доводиться займати чергу із п'ятої години ранку, – додав Анатолій Семенович. – Тому ми плануємо у кожному районі відкрити 8-10 нових пунктів прийому сплат. Там будуть оператори, які зможуть звірити розрахунки, видати розрахункову книжку, допомогти встановити лічильник, надати консультацію тощо. Вже найближчим часом ми узгодимо розташування таких пунктів із районними міськими адміністраціями. Гадаю, це дасть позитивний ефект. Більше уваги приділятимемо прийому громадян і роботі з кореспонденцією, питанням видавання технічних умов та їх виконанню. Разом із міськвиконкомом ми вивчаємо варіанти поліпшення роботи диспетчерських «гарячих ліній» за аварійними ситуаціями.
Ще одна дуже важлива складова – добір і розміщення персоналу. За один день мені не вдасться цілком викорінити хамство деяких диспетчерів і контролерів. Але такі випадки, як самостійне зривання пломб, створення напруженої обстановки тощо без уваги не залишаться. Ці питання розглядатимуться спільно із правоохоронними органами і нашою власною службою внутрішньої безпеки.
Але, зрозумійте правильно, завтра все це ще не станеться. У тому, що остаточний результат буде, – я впевнений. Але для цього потрібні час і певна схема підходу. Ми готові співпрацювати з усі¬ма політичними силами, з усіма громадянами. І я закликаю вас усіх до спільної роботи.
