Протягом кількох років спостерігається спад вантажопереробки портами на Дунаї. За сім місяців цього року зниження склало 671,2 тис. тонн щодо цього ж періоду попереднього. Основний відсоток дали Усть-Дунайський і Ренійський порти. Є за цей період невелике зниження і в Ізмаїльському порту. Головними причинами цього стало зменшення перевалювання стратегічних експортних сипучих вантажів: на 20% -вугілля, на 5% – рудних вантажів, а коксу – у 17 разів! Зрештою сукупний експорт через порти українського Дунаю скоротився на 19,9 % порівняно з тим же періодом торік. Майже втричі – зерновий вантажопотік через Усть-Дунайськ.
Все це не може не позначатися на життєдіяльності портів, реалізації ними намічених програм розвитку, про що розповів голова профкому Ізмаїльського морського торговельного порту Олександр Шубін, який очолював делегацію докерів Дунайського регіону на Другій всеукраїнській конференції докерів і портових робітників у Феодосії. Основну увагу він звернув на складне становище підприємств нашого регіону, починаючи від Рені – і до Усть-Дунайська. Його спричинили і відсутність вітчизняної залізничної гілки до Ренійського порту – на жаль, проект було зарубано в зародку, і слабкість власної пароплавної компанії: якщо раніше власні судна УДП не могли подеколи розминутися – так їх було багато, і робота кипіла, то тепер працювати немає чим, суднам по 40 і більше років...
Портовики і моряки чимало надій пов'язували з реалізацією програми комплексного розвитку українського Придунав’я на 2004 – 2010 роки. Але посьогодні, як зазначив профспілковий голова ІМТП, жодне з програмних положень не виконується...
– Нашу надзвичайну заклопотаність цим становищем було висловлено в звертанні до голови уряду та міністра транспорту і зв'язку, – сказав О.Шубін. – Вважаю важливим також той момент, що конференція у Феодосії зажадала забезпечити виконання галузевої угоди в частині, що стосується розробки цього року Програми розвитку морського транспорту України до 2020 року і Концепції тарифної політики, а також переглянути нормативи відрахувань до держбюджету частини чистого прибутку державними підприємствами. Це особливо важливо для нашого регіону.
