висадився в Одесі. Протягом двох днів тут відбувалося виїзне засідання президії Академії педагогічних наук України. Завершився цей візит прес-конференцією президента АПН України В.Г. Кременя, на якій він підбив підсумки роботи в Одеській області.
– Чому саме Одеса? – сам запитав Василь Григорович Кремінь. – Та тому що серед інших міст України – це найнадійніший і найпотужніший педагогічний центр, який відомий своїми напрацюваннями як у середній, так і вищій ланці. Одне слово, академікам тут було з ким зустрітися, що подивитися і обговорити.
Першого ж дня вони побували у Южному, де вже 18 років працює експериментальна школа – комплекс М.П. Гузіка. Різні періоди довелося пережити її автору: не завжди адекватно сприймають цей досвід і до сьогоднішнього дня. Але в плані диференційованого навчання, впровадження персоніфікованих технологій цей навчальний заклад визнано експериментальним, причому, всеукраїнського рівня. Його напрацювання за рішенням Міносвіти і науки України рекомендовано для апробації в інших школах.
У Південноукраїнському державному педуніверситеті ім. К.Д. Ушинського члени президії Академії зустрілися з педагогами Одещини та обговорили найважливіше питання про модернізацію освіти у контексті цивілізованих змін. Інтерес до цих зустрічей був чималий, особливо якщо врахувати, що зовсім недавно В.Г. Кремінь був міністром освіти. Чому він добровільно залишив цю посаду так і залишилося таємницею, але сам він при спілкуванні з журналістами постійно відштовхувався від цієї високої посади. Та й недарма, адже багато змін розпочалися при ньому.
Це, до речі, стосується і Болонського процесу, до якого В.Г. Кремінь підвів нашу освіту. Його наступнику, нинішньому міністру, залишилося лише зустрітися з членами Болонської хартії і підтвердити наше приєднання до неї. На думку президента АПН, від Болонського процесу виграють насамперед студенти, особливо ті, хто хоче і може навчатися. Єдине, на що потрібно звернути увагу, це не втратити нашу фундаментальність, адже західна модель більш прагматична і обмежена.
Так само оптимістично В.Г.Кремінь налаштований і щодо тестування, яке теж розпочалося при ньому. Але і тут він висунув основну умову – на тестові технології повинні перейти всі класи, щоб будь-який школяр, будь-який вчитель досконало володіли цією системою. Якщо ж вона буде зациклена лише на випускних екзаменах, без проблем і неприємностей не обійдеться. Багато хто просто не знатиме, як підступитися до цих тестів, а тим більше, якщо процес мають намір комп’ютеризувати.
Як бачимо, Академія педнаук залишається на сторожі всіх нововведень, вірна їм і має намір їх просувати. А от чи може педагогічний олімп вплинути на якість шкільних підручників, адже деякі з них не витримують жодної критики. Зокрема, на прес-конференції прозвучало питання про підручники з історії, які явно написані на замовлення.
– Такий варіант недопустимий, – вважає В.Г. Кремінь, – оскільки історія повинна бути викладена правдиво і об’єктивно, а не на догоду чиїмсь політичним смакам і амбіціям.
Хотілося б, щоб така різка і справедлива оцінка прозвучала не лише в стінах Одеського педуніверситету, але й там, де вона може впливати на цей процес. Особливо якщо врахувати, що думка педагогічної академії ніколи не була останньою.
Прозвучало запитання і про долю професійно-технічної освіти. Сьогодні, на думку академіка Кременя, робітник нерідко має вищу освіту. Але ПТУ залишилися головними постачальниками робочої сили. Ситуація така, що кваліфікованого токаря, зварника вдень з вогнем не знайти. Вихід один – відродити профтехосвіту відповідно до реалій дня.
Що стосується приватної освіти, а саме при міністрі Кремені настав її розквіт, то тут самі школярі і батьки повинні пильно слідкувати, щоб, як кажуть, відділити зерно від полови. Побувавши у вузі, підкреслив академік, навіть зовні неважко визначити, хто є хто. Досить побачити, які тут навчальні аудиторії, чи є бібліотека тощо. Одне слово, обманутися тут не так легко. І якщо це сталося, нарікати потрібно на себе.
